Рішення № 40330873, 26.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6870/14 26.06.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"про стягнення 20 650,13 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Артеменко П.М. (дов. б/н від 21.10.2013 року)від відповідача Цибізова О.О. (дов. № 35/10 від 30.12.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 20 650,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6870/14, слухання справи призначено на 22.05.2014 року.

08.05.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

22.05.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 22.05.2014 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та заперечив проти поданого клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі та заслухавши думку представників сторін, вважає що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 12.06.2014 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

12.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 12.06.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 12.06.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року строк розгляд спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 26.06.2014 року.

У судовому засіданні 26.06.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (покупець) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) було укладено договір № 24/11-0386/01/600/04.3-136 (надалі по тексту - Договір 1), за умовами якого за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю природний газ (надалі - газ, або товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору .

Газ, що постачається за цим Договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Використання газу для інших потреб покупцем не є предметом цього Договору .

Згідно з пунктом 1.2. Договору 1 постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 175,2 тис.куб.м., в тому числі по місяцях.

Ціна природного газу становить - 2 187,20 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, що складає 69,20 грн.;

- додаток на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн. , крім того, ПДВ-20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того, ПДВ -20%, всього з ПДВ- 2 957,93 грн. (пункт 3.1. Договору 1).

У відповідності до пункту 4.1. Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 10.1. Договору 1 сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 року і діє у частині поставки газу до 31.1.22011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору 1 позивач здійснив попередню оплату природного газу, що підтверджується меморіальним ордером № 65-25 від 02.02.2011 року на сум 95 000,00 грн. та меморіальним ордером № 17-052 від 18.03.2011 року на суму 70 000,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

За твердженням позивача, з 30.10.2011 року постачання природного газу для Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" згідно з Договором 1 припинилось, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 40 207,74 грн., яка була сплачена позивачем в якості передоплати за Договором 1.

11.01.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (покупець) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) було укладено договір № 24/11-0386/19-0/ПДВ/600/04.3-231 поставки природного газу (надалі по тексту - Договір 2), за умовами якого за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю природний газ (надалі - газ, або товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору .

Приймаючи до уваги те, що у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" виникла заборгованість перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 19 557,61 грн. за Договором 2, відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 19 557,61 грн. за Договором 2 та зобов'язання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" з повернення попередньої оплати у розмірі 19 557,61 грн. за Договором 1 припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вищевказану заяву позивач отримав 24.03.2014 року.

Таким чином, за твердженням позивача, за відповідачем обліковується заборгованість з передоплати за Договором 1 у розмірі 20 650,13 грн.

Відповідач не заперечив факт існування заборгованості перед позивачем у розмірі 20 650,13 грн., проте, заперечив проти позову посилаючись на те, що умовами Договору 1 не передбачено строку повернення попередньої оплати , відтак, на думку відповідача, оскільки, позивач не направляв на адресу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вимоги в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання останнього щодо повернення коштів є таким, що не настав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено а не заперечується сторонами, що внаслідок припинення з 30.10.2011 року постачання природного газу для Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" згідно з Договором 1 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 40 207,74 грн., яка була сплачена позивачем в якості передоплати за Договором 1.

Частиною 3 статті 203 та частиною 1 статті 220 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 статті 601 Цивільного кодексу України.

За змістом названих правових норм, залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 19 557,61 грн. за Договором 2 та зобов'язання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" з повернення попередньої оплати у розмірі 19 557,61 грн. за Договором 1 припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, не поверненою залишилась сума попередньої оплати за Договором 1 у розмірі 20 650,13 грн.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що строк зобов'язання останнього щодо повернення коштів є таким, що не настав, оскільки, позивач не направив на адресу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вимоги в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відхиляються судом, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься гарантійних лист від 28.0.2012 року за вих. № 11.1-14/67-10565 про повернення коштів, в якому позивач просить відповідача повернути дебіторську заборгованість за природний газ, яка виникла по Договору 1 у розмірі 40 207,74 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 20 650,13 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягнення з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 20 650,13 грн. за непоставлений природний газ підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ. вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019) 20 650 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 13 коп. заборгованості, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.06.2014 року

Суддя С.В. Стасюк