Рішення № 40329780, 11.08.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-п-40/14

760/15933/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - О.С. Губерначук,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.07.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту з Правилами споживчого кредитування №11373303000, згідно якого остання отримала кредит в іноземній валюті в сумі 120000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 14,5% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 18.07.2018. Погашення кредиту повинно було відбуватись шляхом сплати ануїтетних платежів. З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 218166 від 18.07.2008. Однак всупереч умовам кредитного договору відповідач не здійснює платежі для погашення заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам з квітня 2011 року, у зв'язку з чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Станом на 08.07.2013 утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 145 367,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.07.2013становить 1 161 924,12 грн, яка складається з: 108989,05 доларів США, що становить 870422,11 грн - кредитна заборгованість; 30400,60 доларів США, що становить 242992,00 грн - заборгованість по процентам; 3377,93 доларів США, що становить 26999,79 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 2691,13 доларів США, що становить 21510,22 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

В ході розгляду цивільної справи представником ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, яка була об'єднана в одне провадження з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено посилання на договір поруки №218166 від 18.07.2008, згідно п.1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18.07.2008. Вказано, що з невідомих причин між Банком та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №1 від 25.09.2009 до кредитного договору. Внесення змін до кредитного договору не були погоджені з поручителем. Окрім того, дана додаткова угода №1 була укладена в 2- різних екземплярах з однією і тією ж датою, тому не зрозуміло яка з двох редакцій є чинною. Так, згідно п.1.1 Додаткової угоди №1 від 25.09.2009 було збільшено зобов'язання поручителя. Оскільки відбулась зміна ануїтетного платежу в сторону збільшення, тому і зобов'язання поручителя згідно договору поруки збільшено, так як ануїтетний платіж входять строкові проценти і строкова сума основного боргу. Таким чином, відбулась зміна щомісячного платежу в сторону збільшення, що слугуватиме і про зміну графіку платежів по кредиту. Факт збільшення обсягу зобов'язання поручителя також підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом. Крім того, з ОСОБА_2 не погоджується нести відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_1, у зв'язку з чим просить припинити дію договору поруки з 25.09.2009.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вмоги за первісним позовом та просив їх задовольнити, проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечував.

Представники відповідачів запечерували проти задоволення позову та просили в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 18 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11373303000, згідно остання отримала кредит в іноземній валюті в сумі 120000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 14,5% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 18.07.2018. (а.с.4-7).

Згідно п.п.1.2.2 п.1.2 вказаного договору позичальник у будь-якому випадку повинен повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 18.07.2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін, або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов Розділу 12 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 Договору. Серед іншого, позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1895,00 доларів США в день сплати ануїтет них платежів. Розмір ануїтетного платежу може змінюватись у випадку зміни процентної ставки згідно із п.п.1.3.1, 10.2 цього договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані проценти та інші платежі у порядку та терміни, встановлені Договором.

Відповідно п.4.9 договору позичальник, серед іншого, зобов'язується достроково повернути наданий банком кредит та сплатити проценти в повному обсязі у випадку невиконання позичальником вимог цього пункту договору за умови реалізації банком права вимоги на дострокове повернення кредиту та сплати процентів згідно умов розділу 12 цього договору, а банк, в свою чергу, має право, передбачене п.5.3 договору, вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 цього договору.

Згідно п.8.1 договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Договором та/або «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №218166 від 18.07.2008, згідно п.1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18.07.2008, укладеного між кредитором та боржником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с. 8-9).

В матеріалах цивільної справи містяться два екземпляри додаткової угоди №1 від 25.09.2009 до Договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18.07.2008, укладеної між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, викладений зміст якої різниться. Обидва екземпляри є чинними.

Так, згідно першого екземпляру додаткової угоди №1 від 25.09.2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18.07.2008 року сторони домовились, серед іншого, про зміну розміру ануїтетного платежу за договором. Пунктом 1 вказаного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повертати в день сплати ануїтетних платежів, передбачений договором, суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у таких розмірах:

- 18 жовтня 2009 року у розмірі 1055 доларів США 29 центів;

- у період з 18 листопада 2009 року по 18 жовтня 2010 року у розмірі 1367 доларів США 47 центів;

- у період з 18 листопада 2010 року до кінця терміну дії Договору у розмірі 2230 доларів США 00 центів в день сплати ануїтетних платежів, якщо інший розмір ануїтетного платежу не буде встановлений згідно умов договору (а.с.77).

У другому екземплярі додаткової угоди №1 від 25.09.2009 до Договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18.07.2008 сторони домовились, серед іншого, про зміну розміру ануїтетного платежу за договором. Пунктом 1 вказаного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повертати в день сплати ануїтетних платежів, передбачений договором, суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у таких розмірах:

- 18 жовтня 2009 року у розмірі 1055 доларів США 29 центів;

- у період з 18 листопада 2009 року по 18 жовтня 2010 року у розмірі 1376 доларів США 47 центів;

- у період з 18 листопада 2010 року до кінця терміну дії Договору у розмірі 2320 доларів США 00 центів в день сплати ануїтетних платежів, якщо інший розмір ануїтетного платежу не буде встановлений згідно умов договору.

Згідно письмових пояснень представника позивача за первісним позовом в ході узгодження та підписання вказаної додаткової угоди сталася технічна помилка в частині визначення розмірів сплати ануїтетних платежів, у зв'язку з чим був підписаний другий договір 25.09.2009, тому представник позивача просила вважати чинним другий екземпляр додаткової угоди №1.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст.57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З наданого суду звіту про погашення заборгованості за договором №11373303000 від 18.07.2008 вбачається про періодичне внесення грошових коштів ОСОБА_1 в рахунок погашення наявної заборгованості, в тому числі був здійснений платіж на суму 1376,47 доларів США, який передбачений другим екземпляром додаткової угоди №1, що свідчить про те, що сторони між собою досягли всіх істотних умов договору.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про звернення ОСОБА_1 до позивача за первісним позовом про незгоду з умовами додаткової угоди №1 та розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з Правилами споживчого кредитування №11373303000 від 18.07.2008.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем за первісним позовом, станом на 08.07.2013 утворилась заборгованість перед ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором у розмірі 145 367,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.07.2013 становить 1 161 924,12 грн, яка складається з: 108989,05 доларів США, що становить 870422,11 грн - кредитна заборгованість; 30400,60 доларів США, що становить 242992,00 грн - заборгованість по процентам; 3377,93 доларів США, що становить 26999,79 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 2691,13 доларів США, що становить 21510,22 грн - пеня за прострочення сплати процентів (а.с.10-17).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що первісний позов ПАТ «УкрСиббанк» підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з Правилами споживчого кредитування №11373303000 від 18.07.2008 з ОСОБА_1 у розмірі 145 367,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.07.2013 становить 1 161 924,12 грн. Позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, у зв'язку із задоволенням зустрічного позову ОСОБА_2 про припинення договору поруки №218166 від 18.07.2008 на підставі наступного.

Поручитель підписуючи договір поруки №218166 від 18.07.2008 свідомо погодився виступати поручителем по кредитному договору, згідно якого було отримано позичальником кредитні кошти в сумі 120000,00 доларів США, про що зазначено в п. 1.2. даного договору і у відповідності до п.5.1. договору поруки повністю розумів всі умови основного договору та договору поруки, свої права та обов'язки і погоджувався з ними.

Пунктами 1.3, 1.4 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що i боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

В судовому засіданні встановлено, що після укладення договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18 липня 2008 року та договору поруки №218166 від 18.07.2008, між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 від 25 вересня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту, згідно п.1 якої було змінено розмір ануїтетного платежу за договором та графік внесення зазначених грошових коштів, що призвело до збільшення обсягу кредитних зобов'язань.

Факт збільшення зобов'язань по договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18 липня 2008 року підтверджується дослідженою довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом.

До припинення поруки призводять не будь-які зміни умов основного зобов'язання, а лише такі, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання можуть виникнути через різні обставини: збільшення розміру плати за кредит, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо. Порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання.

Представник відповідача за первісним позовом не надав належних та допустимих доказів, та не зміг довести те, що зміни, які вносилися до договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18 липня 2008 року додатковою угодою до договору, були погоджені з поручителем ОСОБА_2 В матеріалах справи відсутнє погодження із вказаними зміненими умовами кредитного договору та згода поручителя на внесення вказаних змін.

Відповідно до вимог ст.162 ЦК України одностороння зміна умов договору не допускається.

Зазначена додаткова угода, яка збільшує обсяг відповідальності позивача за зустрічним позовом, як поручителя, з позивачем не погоджені, що також не заперечувалось представником відповідача.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що не погоджується на те, щоб нести відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_1 по договору про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18 липня 2008 року з врахуванням додаткової угоди № 1 від 25 вересня 2009 року, яка збільшила його зобов'язання. Якби він знав про те, що в майбутньому до кредитного договору будуть внесені зміни, які збільшують обсяг відповідальності позичальника, то він взагалі не підписав б договір поруки.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що ПАТ „Укрсиббанк" без згоди позивача, як поручителя, були внесені зміни в основний договір, які збільшують обсяг його відповідальності, а тому договір поруки №218166 від 18.07.2008 укладений між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_2 слід вважати припиненим з моменту внесення таких змін додатковою угодою, а саме з 25 вересня 2009 року.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 162, 207, 509, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11373303000 від 18 липня 2008 року в розмірі 145 367,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.07.2013 становить 1 161 924 (один мільйон сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять чотири) грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн 00 коп.

В іншій частині первісного позову - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати зобов'язання за договором поруки №218166 від 18.07.2008, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та ОСОБА_2 припиненим з 25 вересня 2009 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (ідентифікаційний номер 09807750, місцезнаходження: м. Харків, просп. Москаовський, 60) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - Г.О. Козленко