Ухвала суду № 40326973, 19.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/6236/14 Головуючий 1-ї інст. - Задорожний М.І.

Справа № 638/11859/14ц Суддя доповідач - Бровченко І.О.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Піддубного Р.М., Даниленка В.М.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ТОВ «УФА «Верус»), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто позивачеві.

Роз'яснено позивачу право на звернення з цими вимогами до відповідного районного суду Харківської області.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Вважає, що суддею Дзержинського районного суду при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження порушені норми процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Пунктом 1 ч.1 ст. 122 ЦПК України, на підставі якої суддя суду першої інстанції відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог до ТОВ «УФА «Верус», передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства .

Згідно ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи позивачу у відкритті провадження відносно ТОВ «УФА «Верус» суддя суду першої інстанції виходив з тих обставин, що є спір між двома юридичними особами, а тому справа підлягає розгляду в цій частині господарським судом, а оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживає на території Дзержинського району м. Харкова, то позов в цій частині підлягає поверненню позивачу для звернення до належного суду.

Погодитись з таким висновком судді Дзержинського районного суду м. Харкова не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з тексту позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ТОВ «УФА «Верус» та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10000 грн. солідарно з ТОВ «УФА «Верус» та ОСОБА_2 згідно договору поруки, а залишок заборгованості - особисто з ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Оскільки позов пред'явлено до двох відповідачів, судова колегія вважає, що банк мав право пред'явити позов до суду за своїм вибором. Як вбачається з матеріалів справи банк пред'явив позов за місцезнаходженням юридичної особи, а саме до Дзержинського районного суду м. Харкова, що не суперечить вимогам ч. 14 ст. 110 ЦПК України.

Крім того, суддею Дзержинського районного суду м. Харкова не прийнято до уваги п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» яким передбачено, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Виниклі правовідносини стосуються питання щодо стягнення коштів по кредитному договору № HAXRRX13520064 від 09 березня 2007 року та договору поруки, укладеному на забезпечення виконання цього кредитного договору, а тому розгляд справи окремо до юридичної особи і окремо до юридичної особи неможливий.

За таких обставин ухвала судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання зі стадії відкриття провадження у справі, оскільки порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4.ч.2 ст.307, п.3ч. 1 ст. 312,313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суд набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді -