Постанова № 4031985, 01.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.07.09Справа №2-а-544/08 о 12:53 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Мусаєва Л.С., Жижченко О.В.;

від відповідача - Беркутова К.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Упорядкування міста"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим

про скасування рішення № 336 від 12.06.08 року про застосування фінансових санкцій

Суть спору: Комунальне підприємство «Упорядкування міста» (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим (далі - відповідач) про скасування рішення № 336 від 12.06.08 року про застосування фінансових санкцій. Позов мотивовано тим, що спірне рішення прийнято за порушення позивачем термінів сплати страхових внесків в період з 21.01.2008 року по 28.05.2008 року, однак позивач таких порушень не припускався, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідні періоди сплачені повністю у встановлений законодавством строк.

Ухвалами суду від 26.08.2008 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 10.12.2008 року зупинено провадження у справі, призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою суду від 09.03.2009 року провадження у справі поновлено.

Провадження у справі також зупинялось також згідно із ухвалою суду від 06.05.2009 року до 17.06.2009 року, ухвалою суду від 17.06.2009 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору, посилався на те, що відповідач не мав права зараховувати сплачені позивачем в період з 21.01.2008 року по 28.05.2008 року суми страхових внесків в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення, оскільки певна частини такої недоїмки складалась із сум, визначених в вимогах і рішеннях відповідача, що були предметом судового розгляду у справах №2-24/4115-2008А і 2-31/7430-2008А.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 37-41, 62-67), просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем правомірно зараховувались сплачені суми страхових внесків на погашення недоїмки, пені та штрафних санкцій, оскільки такий порядок передбачено ч. 5 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Спірне рішення винесено за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративногосудочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Відповідно до пп. 5 п. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року N 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за N 442/6730 застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, має право управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Таким чином, відповідач під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень, спір є пов'язаним із захистом прав позивача у сфері публічних відносин, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа управлінням по економіці та ринковим відносинам Алуштинської міської ради АР Крим 15.10.2002 року (а.с. 6, 7), є страхувальником і платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі №1058.

Згідно із ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для виду страхувальника, яким є позивач являється календарний місяць.

Згідно із п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчими органами Пенсійного фонду України на страхувальників накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Відповідно до ч. 8 ст. 106 Закону №1058 на недоїмку (прострочену заборгованість із сплати страхових внесків) нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що спірним рішенням відповідача відносно позивача застосовано штраф на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 в розмірі 6619,70 грн. і нараховано пеню на суму 1646,99 грн.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції і пені (а.с. 50) накладення штрафу мотивоване несвоєчасною сплатою сум страхових внесків, за якими граничним терміном сплати зазначено 21.01.2008 року, а фактичним днем сплати - 23.05.2008 року (на суму 10842,00 грн., затримка 123 дні), а також 28.05.2008 року (на суму 2302,65 грн., затримка 128 днів); сум страхових внесків із граничним терміном сплати - 21.04.2008 року, за фактичної сплати - 23.05.2008 року (на суму 236,86 грн., затримка 32 дні).

Підставою нарахування пені є несвоєчасне погашення заборгованості за страховими внесками, за якими граничним терміном сплати зазначено 21.01.2008 року, а днем фактичної сплати є 23.05.2008 року (на суму 10842,00 грн., затримка 123 дні), а також 28.05.2008 року (на суму 2302,65 грн., затримка 128 днів); сум страхових внесків із граничним терміном сплати 21.04.2008 року, за фактичної сплати 23.05.2008 року (на суму 236,86 грн., затримка 32 дні); сум заборгованості за граничним днем сплати 06.05.2008 року (згідно із рішенням відповідача від 16.04.2008 року №225), фактичної сплати - 23.05.2008 року (на суму 321,91 грн., затримка 17 днів) та за тією ж датою виникнення заборгованості і за датою фактичної сплати 03.06.2008 року (на суму 201,02 грн., затримка 28 днів).

Представник позивача під час розгляду справи наполягав на тому, що позивач, за період з 21.01.2008 року по 28.05.2008 року, своєчасно та у повному обсязі сплачував страхові внески за відповідні базові звітні періоди, зокрема за розрахунками сум страхових внесків за грудень 2007 року, березень 2008 року, на підтвердження чого надані розрахунки сум страхових внесків і документи про сплату цих внесків, які долучено судом до матеріалів справи. Також наполягав на тому, що відповідач не мав права зараховувати платежі за сплачені позивачем в період з 21.01.2008 року по 28.05.2008 року суми страхових внесків в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення, оскільки вимоги і рішення відповідача за якими позивачеві нараховувались суми такої недоїмки, фінансових санкцій і пені були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Ухвалою суду від 10.12.2008 року призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1)чи були у позивача в грудні 2007р. сплачені страхові внески (33,2%) на рахунок Управління ПФУ в м. Алушта наступними платіжним дорученнями:

- № 364 від 13.12.07р. в сумі 10000,00 грн. за листопад 2007 р. перераховано частково по строку 21.12.07 р.;

- № 372 від 21.12.07 р. в сумі 5100,00 грн. за листопад 2007р. нараховано та перераховано повністю по строку 21.12.07р.;

- № 372 від 21.12.07 р. у сумі 77,00 грн. за листопад 2007 р. 4% нараховано та перераховано повністю по строку 21.12.07 р.;

- № 386 від 28.12.07 р. у сумі 745,00 за грудень 2007 р.;

- № 388 від 28.12.07 р. у сумі 14159,00 грн. за грудень 2007 р. нараховано та переховано повністю по строку 28.12.08 р.

2) чи відображені у графі 6 “Зараховано внесків”особової картки позивача, яку веде відповідач, внески за платіжними дорученнями, вказаними в першому запитанні;

3) чи містить особова картка позивача достовірні дані про зараховані в грудні 2007р. внески за ставкою 33,2%;

4) чи сплачено позивачем за розрахунком за грудень 2007 р. по ставці 33,2% 14903,55 грн. платіжними дорученнями № 386, № 388 від 28.12.07р., яку дату слід вважати датою сплати вказаного внеску за грудень 2007 р.;

5) чи має місце порушення позивачем граничного терміну сплати за розрахунком за грудень 2007 р. по ставці 33,2% в сумі 14903,55 грн., скільки допущено днів затримки платежу;

6) чи сплачено позивачем за розрахунком за березень 2008р. по ставці 1-5% 1033,52 грн. платіжними дорученнями № 132 від 18.04.08р., яку дату слід вважати датою сплати вказаного внеску за березень 2008 р.;

7) чи має місце порушення позивачем граничного терміну сплати за розрахунком за березень 2008 р. по ставці 1-5% в сумі 1033,52 грн., скільки допущено днів затримки платежу.

Відповідно до висновку експерта (а.с. 135-145) підтверджено сплату страхових внесків за платіжними дорученнями, вказаними в першому питанні, що поставлено на вирішення експерта, проте в особовій картці позивача не відображено сплату внесків за цими платіжними дорученнями (крім сплати страхових внесків за платіжним дорученням №386 від 28.12.2007 року); суми по платіжним дорученням №364 від 13.12.2007 року, №372 від 21.12.2007 року, №373 від 21.12.2007 року, №388 від 28.12.2007 року відображені в графі 9 «Зараховані кошти за фінансовими санкціями»); особова картка позивача містить достовірні дані про зараховані в грудні 2007 року внески за ставкою 33,2% (третє питання); датою сплати страхових внесків нарахованих позивачем за грудень 2007 року, стосовно суми 1758,90 грн. слід вважати 14.05.2008 року, стосовно суми 10842,00 грн. - 23.05.2008 року, стосовно суми 2302,65 грн. - 28.05.2008 року (четверте питання); позивачем порушено граничний строк сплати за розрахунком за грудень 2007 року (п'яте питання); датами сплати страхових внесків по ставці 2% по розрахунку за березень 2008 року в сумі 1033,52 грн. слід вважати 14.05.2008 року стосовно суми 796,60 грн. і 23.05.2008 року стосовно суми 236,62 грн. (шосте питання), позивачем пропущено граничний строк сплати по розрахунку за березень 2008 року по ставці 2% на 23 і 32 дні відповідно. Підстав для незгоди із висновком експерта судом не встановлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону№1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкції в порядку календарної черговості їх виникнення. У випадку коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Зазначені положення Закону №1058 спростовують доводи позивача щодо відсутності у територіального органу Пенсійного фонду України права зараховувати платежі страхувальника в рахунок погашення заборгованості з недоїмки, пені та фінансових санкції в порядку календарної черговості їх виникнення.

Судом також встановлено, що відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 106 Закону №1058 суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

У разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Таким чином, вказаними нормами передбачено десятиденний строк сплати сум штрафних санкцій і пені, застосованих за рішеннями органів Пенсійного фонду України, який зупиняється лише у разі оскарження такого рішення протягом десяти днів з дня його отримання.

Позивач посилається на те, що заборгованість, на погашення якої спрямовані платежі в період з 21.01.2008 по 28.05.2008 року, містить в собі суми недоїмки, штрафів і пені, які визначено в рішеннях і вимогах, що були оскаржені позивачем в судовому порядку, проте в наданих письмових поясненнях (а.с. 57) погоджується із тим, що десятиденний строк оскарження цих рішень і вимог ним було пропущено.

За таких обставин суд погоджується із доводами відповідача щодо правомірності зарахування сум страхових внесків за грудень 2007 і березень 2008 року на погашення заборгованості з недоїмки, фінансових санкцій і пені в порядку календарної черговості їх виникнення і щодо правомірності застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату сум страхових внесків за ці базові звітні періоди. Вказане підтверджується висновками судово-бухгалтерської експертизи, даними особового рахунку позивача, який ведеться в органі Пенсійного фонду України, іншими доказами у справі у їх сукупності.

Доказів оскарження рішення відповідача від 16.04.2008 року №225 сторонами не надано і судом не встановлено. Таким чином, суд дійшов висновку, що і нарахування позивачеві в спірному рішенні пені у сумі 1646,99 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків, визначених в розрахунках за грудень 2007 року і березень 2008 року, а також несвоєчасну сплату сум фінансових санкцій за рішенням від 16.04.2008 року №225 здійснено в межах повноважень відповідача, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Підстав для задоволення адміністративного позову судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 92 КАС України, якщо призначення експертизи здійснюється за ініціативою суду, відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат повязаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи.

Згідно із наданою судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено середньої складності експертизу за нормативної вартості експертогодини 39,10 грн. і витрачено на її проведення 25,58 годин дослідження, що складає 1000,00 грн.

Отже відповідно до ст. 92 КАС України витрати, повязані із проведенням судово-бухгалтерської експертизи підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь експертного закладу.

У зв'язку із складністю справи в судовому засіданні 01.07.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 06.07.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 92, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 44, оф. 20; р/р 26007000130855 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» в м. Сімферополь, МФО 384577, ЗКПО 31937105) 1000,00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.