Ухвала суду № 40318822, 26.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р. Справа № 876/7193/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.,

за участю секретаря: Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» до Відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат Буд», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

28.04.2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» (надалі - ПАТ «Комерційний інвестиційний банк») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції (надалі - ВДВС Свалявського РУЮ), за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат Буд» (надалі - ТзОВ «Карат Буд») про визнання дій протиправними та звільнення майна з-під арешту. Судом першої інстанції до участі в справі було залучено третю особу без самостійних вимог - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВДВС Свалявського РУЮ на виконання наказу господарського суду Закарпатської області наклав арешт на все майно, що належить ТзОВ «Карат-Буд» в тому числі і на транспортні засоби марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд», які хоч і належать останньому, проте перебувають у заставі у позивача. Відтак, вважає, що у випадку арешту такого майна банк, незважаючи на зареєстровані обтяження - договори застави буде позбавлений можливості реалізації вказаних автомобілів у випадку невиконання ТзОВ «Карат Буд» своїх зобов»язань перед банком.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року позов задоволено частково. Скасовано постанову ВДВС Свалявського РУЮ №ВП41391472 від 09.01.2014 року в частині накладення арешту та заборони відчуження транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд». Зобов»язано ВДВС Свалявського РУЮ вчинити дії щодо зняття арешту з транспортного засобу Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині скасування постанови ВДВС Свалявського РУЮ №ВП41391472 від 09.01.2014 року в частині накладення арешту та заборони відчуження транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд» та зобов»язання ВДВС Свалявського РУЮ вчинити дії щодо зняття арешту з транспортного засобу Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити.

В апеляційній скарзі покликається на те, що сам факт арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не може бути підставою для висновку про порушення прав заставодержателя. За вказаних обставин, висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог ст. 58 Закону України «Про заставу» нічим не обгрунтовується та не відповідає дійсності. Також суд не дослідив довідки про стан заборгованості ТзОВ «Карат Буд». Крім цього, судом першої інстанції не досліджено чи вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Просить апеляційну скаргу задовольнити.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ТзОВ «Карат Буд» було укладено кредитний договір №02-1/Зо-90-11 від 28.12.2011 року. З метою забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору було укладено договори застави транспортних засобів марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд» та додаткові договори до Договору застави (а.с. 6-20).

По вказаних вище договорах, з 13.06.2013 року було зареєстровано обтяження автомобіля марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, а 17.09.2013 року автомобіля марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд», на підставі ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстровано звернення стягнення (обтяження рухомого майна) в Державному реєстрі. На момент укладення договору застави майна 09.12.2011 року не існувало зареєстрованих обтяжень на предмет застави.

30.12.2013 року заступником начальника ВДВС Свалявського РУЮ Янович С.П. за заявою ФОП ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження ВП №41391472 по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області від 18.12.2013 року по справі №907/749/13 (а.с. 63-65).

09.01.2014 року заступником начальника ВДВС Свалявського РУЮ Янович С.П. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить ТзОВ «Карат Буд», у тому числі транспортні засоби, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що йому належить (а.с. 66).

Постанова суду першої інстанції в частині визнання дій державного виконавця ВДВС Свалявського РУЮ протиправними не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова ВДВС Свалявського РУЮ від 09.01.2014 року (ВП №41391472) в частині накладення арешту на рухоме майно, що є предметом договору застави майна відповідно до договору застави майна від 09.12.2011 року та додаткових договорів підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов»язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, а згідно із ст. 58 цього ж Закону, якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, і порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійним судом.

Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, а відповідно до ч. 3 ст. 52 цього ж Закону, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов»язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов»язком заставодержателя при порушенні умов основного зобов»язання протягом дії договору застави.

В зв»язку з цим, суд прийшов до висновку, що діями відповідача були порушені права позивача як заставодержателя згідно укладених між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ТзОВ «Карат Буд» договорів застави транспортних засобів марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску.

Оскільки право застави на транспортні засоби, яке виникло на підставі належним чином укладеного договору застави з 29.12.2011 року, тобто до набрання законної сили рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.10.2013 року про стягнення з ТзОВ «Карат Буд» коштів, на момент накладення арешту заставу не було припинено, тому суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені умови та порядок звернення стягнення на заставлене майно, визначені ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», в зв»язку з чим адміністративний позов в частині скасування постанови ВДВС Свалявського РУЮ №ВП41391472 від 09.01.2014 року в частині накладення арешту та заборони відчуження транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд» та зобов»язання ВДВС Свалявського РУЮ вчинити дії щодо зняття арешту з транспортного засобу Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску та транспортного засобу марки Audi А 3 1.6 Attractiv, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року випуску належних ТзОВ «Карат Буд» підлягає до задоволення.

За наведених обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року у справі №807/1584/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Гудим Л.Я.

Судді: Ільчишин Н.В.

Святецький В.В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.08.2014 року.