Ухвала суду № 40312181, 28.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/670/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабоїд О.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді: Літвіної Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Таращанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Таращанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним рішення-відповідь Таращанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області № 6096 від 22 листопада 2013 року щодо відмови в перерахунку заробітної плати та видачі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 23 вересня 1986 року по 28 вересня 1986 року ОСОБА_2

Зобов'язано Таращанський РВ ГУ МВС України в Київській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 23 вересня 1986 року по 28 вересня 1986 року та видати відповідну довідку для пред'явлення до органів Управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії з урахуванням Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 щодо роботи у вихідний день; наказу МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року щодо виплати подвійного окладу та абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року N 524-156 ( у0524400-86 ); розпорядження Ради Міністрів СРСР від 03 вересня 1986 року N 1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року N 530-рс ( 530-86-р ) щодо збільшення окладу до 15 %. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Таращанський РВ ГУ МВС України в Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області та отримує пенсію як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році першої категорії, також є інвалідом ІІ групи із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням яке міститься в матеріалах справи.

Згідно до довідки, виданої Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області за роботу в населених пунктах м. Чорнобиль, с. Ладижичі, с. Паришев з 23 по 28 вересня 1986 року по місцю роботи Таращанського РВ ГУ МВС України позивачу виплачена заробітна плата в сумі 121, 98 карб. з урахуванням коефіцієнта 2.

12 листопада 2013 року позивач звернувся до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області з письмовою заявою з проханням провести перерахунок заробітної плати за період виконання службових обов'язків в зоні відчуження в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС відповідно до маршрутного листа та видати йому довідку про підвищену заробітну плату відповідно до законодавства, оскільки довідка видана 05 січня 2012 року не відповідає вимогам законодавства і при перерахунку пенсії значно занижує її розмір.

Проте, 22 листопада 2013 року відповідач своїм листом відмовив у видачі довідки з перерахованою заробітною платою.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» вказано, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» № 665-195 від 05 жовтня 1986 року передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Як вбачається з довідки про заробітну плату в зоні відчуження з 23 вересня 1986 року по 28 вересня 1986 року враховано 2-кратний розмір тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату з урахуванням зони безпечності 2 (м. Чорнобиль) та 6- годинний робочий день.

Постановою Ради Міністрів СРСР і Всесоюзної центральної ради Профспілок від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, занятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» (п. 5) (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради в червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобігання забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Оплата роботи у зоні відчуження у святкові дні (частина друга статті 73) та у вихідні провадилась за правилами статті 107 КЗпП Української PCP ( 322-08 ) за фактично відпрацьовані у святковий чи вихідний день години, із застосуванням показників кратності зокрема, відрядникам - за подвійними відрядними розцінками.

Відповідно до статей 67, 68 КЗпП Української PCP загальним вихідним днем є неділя.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 23 вересня 1986 року по 28 вересня 1986 року брав участь у заходах ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. При цьому 28 вересня 1986 року була неділя - вихідний день.

Відповідно до п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради ( Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

Відповідно до п. п 1 п.1 Постанови №207-7 від 10 червня 1986 року Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської Ради профсоюзів "Распространили на работников предприятий, организаций и учреждений, независимо от ведомственной подчиненности (включая лиц, временно переведенных и командированных), а также на военнослужащих и военных строителей, занятых на указанных работах, действие пунктов 1 (на период проведения этих работ) и 10 постановления ЦК КПСС, Президиума Верховного Совета СССР, Совета Министров СССР и ВДСПС от 7 мая 1986 г. N 524- 156( у0524400-86 ) (подпункты 1 и 10 пункта 1 постановления Совета Министров УССР от 8 мая 1986 г. №168-5 ( 168с-86-п ) Предоставили право руководителям министерств и ведомств и их заместителям производить оплату труда работников, занятых на работах по ликвидации последствий аварии в соответствующих зонах опасности, в размерах, предусмотренных распоряжением Совета Министров СССР от 17 мая 1986 г. N 964 ( У0964400-86 )." "Установили, что оплата труда работников, занятых на работах в третьей, второй и первой зонах опасности, производится соответственно в четырех-, трех- и двукратном размерах, сверх среднемесячной заработной платы, исходя из тарифной ставки (оклада), установленной по основному месту работы".

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 ( у0524400-86 ) та на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1767 від 03 вересня 1986 року (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530-рс ( 530-86-р ) тарифні ставки і посадові оклади працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувались до 15 %.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року співробітникам райвідділу, зокрема позивачеві, було виплачено подвійний оклад за час перебування на службі в зоні аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Посилання позивача на відсутність в довідці нарахування премії в 60 % тарифної ставки не знайшло свого підтвердження, оскільки відповідно до п. 4 Постанови Всесоюзної центральної ради Профспілок «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» № 665-195 від 05 червня 1986 року, який в подальшому втратив чинність на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР № 491-106 від 21 квітня 1988 року, встановлено максимальний розмір премії працівникам, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища, до 60 %, водночас граничний розмір такої премії не може перевищувати 400 крб., але виходячи зі змісту зазначеної норми закону це не є фіксованим розміром премії, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, чи передбачалась премія саме в цьому, а не в меншому, розмірі.

Відповідно до розрахунків, зазначених у вказаній довідці, відповідачем при розрахунку оплати праці за дні роботи в зоні відчуження не враховано подвійного розміру окладу, виплаченого позивачу, а також подвійний розмір оплати за роботу у вихідний день і збільшений оклад за роботи, які виконували в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю до15 %.

Отже, дії Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області з відмови в проведенні перерахунку заробітної плати ОСОБА_2 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 23 вересня 1986 року по 28 вересня 1986 року та видачі відповідної довідки для пред'явлення до органів Управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії є протиправними.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Таращанського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 09 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 02 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.