Рішення № 40305353, 15.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12715/14 15.08.14

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз"

до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про зміну договору.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;від відповідача:Пількевич В.В. за дов. № 14-136 від 13.05.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання внести зміни до договору № Г-П/2013 - ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, шляхом укладення додаткової угоди № 5 до даного договору, в якій: пунктом 1 викласти розділ 9 «Порядок вирішення спорів» в наступній редакції: « 9.1. Спори (розбіжності) за Договором вирішуються за домовленістю Сторін; п. 9.2. У разі недосягнення Сторонами згоди щодо вирішення спорів (розбіжностей) за цим Договором спір передається на вирішення в господарські суди України»; пунктом 2 додаткової угоди визначити, що інші пункти Договору залишаються без змін та у пункті 3 даної угоди закріпити положення про те, що ця додаткова угода в повному обсязі розповсюджується на правовідносини, які виникли між Сторонами з 01.04.2014, та набуває чинності з моменту її підписання.

Позовні вимоги мотивовано затвердженням постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики постановою № 87 від 31.01.2014 «Про затвердження змін до Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 за № 315/25092, змін до Типового договору на купівлю-продаж природного газу.

Ухвалою суду від 01.07.2014 порушено провадження у справі № 910/12715/14 та призначено розгляд на 29.07.2014.

У судовому засіданні 29.07.2014 оголошено перерву до 15.08.2014.

Представник позивача у судове засідання 15.08.2014 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття у судове засідання представника позивача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, розглядає справу за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 15.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 04.01.2013 між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір № Г-П/2013 - ВТВ на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача у 2013 році природний газ, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору: додаткова угода № 1 від 10.07.2013; додаткова угода № 2 від 08.08.2013; додаткова угода № 3 від 31.12.2013; додаткова угода № 4 від 28.04.2014.

При укладенні договору № Г-П/2013 - ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 сторони керувались, зокрема, Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (далі - Закон).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при прийнятті своїх рішень діє за принципом незалежності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

Так, постановою № 849 від 05.07.2012 «Про затвердження Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.07.2012 за № 1250/21562, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики затвердила Типовий договір на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу) та постановила власникам природного газу та суб'єктам господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог зазначеного Типового договору у місячний строк з дати набрання чинності цією постановою.

Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики постановою № 87 від 31.01.2014 «Про затвердження змін до Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 за № 315/25092, затверджено зміни до Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), зокрема, п. 9.2 розділу IX викладено в такій редакції: "9.2. У разі недосягнення Сторонами згоди щодо вирішення спорів (розбіжностей) за цим Договором спір передається на вирішення в господарські суди України.".

Станом на час розгляду даної справи господарським судом договір № Г-П/2013 - ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, укладений між сторонами у даній справі, не відповідає Типовому договору в частині порядку вирішення спорів, зокрема, п. 9.2 розділу 9 Договору, передбачає збільшення строку позовної давності для стягнення пені та штрафів до 3-х років.

Вимоги позивача про приведення умов договору відповідно до вимог чинного законодавства та типового договору залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Положення ст. 179 ГК України слід розуміти таким чином, що типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України, уповноваженими ним органами виконавчої влади у визначених законом випадках, при цьому сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 849 від 05.07.2012 «Про затвердження Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.07.2012 за № 1250/21562, в редакції постанови № 87 від 31.01.2014 «Про затвердження змін до Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 за № 315/25092, затверджено Типовий договір на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), зокрема, п. 9.2 розділу IX викладено в такій редакції: "9.2. У разі недосягнення Сторонами згоди щодо вирішення спорів (розбіжностей) за цим Договором спір передається на вирішення в господарські суди України.".

Таким чином умови запропонованої позивачем додаткової угоди № 5 до договору № Г-П/2013 - ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 є такими, що відповідають Типовому договору, затвердженому постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 87 від 31.01.2014 «Про затвердження змін до Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.02.2014 за № 315/25092, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого у даній справі позову.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню повністю.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) внести зміни до договору № Г-П/2013 - ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, укладеного між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 26-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05524660), шляхом укладення додаткової угоди № 5 до даного договору наступного змісту:

«1. Розділ 9 «Порядок вирішення спорів» викласти в наступній редакції:

« 9. Порядок вирішення спорів.

9.1. Спори (розбіжності) за Договором вирішуються за домовленістю Сторін.

9.2. У разі недосягнення Сторонами згоди щодо вирішення спорів (розбіжностей) за цим Договором спір передається на вирішення в господарські суди України».

2. Інші пункти Договору залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода в повному обсязі розповсюджується на правовідносини, які виникли між Сторонами з 01.04.2014, та набуває чинності з моменту її підписання.».

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 26-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05524660) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.09.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова