Рішення № 40305347, 15.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14090/14 15.08.14

За позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до школи І-ІІІ ступенів № 218 Деснянського району м. Києва

про стягнення 196 008,49 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача:Левченко В.І. за дов. № 91/2013/08/16-2 від 16.08.2013;від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до школи І-ІІІ ступенів № 218 Деснянського району м. Києва про стягнення 196 008,49 грн заборгованості, з яких: 172 810,01 грн - основний борг; 15 039,64 грн - інфляційні втрати; 8 158,84 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 690314 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003 в частині оплати поставленої позивачем теплової енергії.

Ухвалою суду від 15.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14090/14 та призначено розгляд на 15.08.2014.

Представник відповідача у судове засідання 15.08.2014 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Ураховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 15.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.05.2003 між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року, у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 перейменована у публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - енергопостачальна організація, позивач), та середньою загальноосвітньою школою № 218 управління освіти Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - абонент, відповідач) укладено договір № 690314 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом даного договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пп. 2.2.1 п. 2.2 Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору, а відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Тарифи на теплову енергію визначені у додатку № 3 до Договору та можуть змінюватись у відповідності з чинним законодавством України. У матеріалах справи містяться листи позивача про затвердження тарифів на теплову енергію, з відмітками представників відповідача про їх отримання.

Пунктами 2, 3 додатку № 4 Б до Договору сторони погодили, що відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту (далі - РВТ) табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними у п. 2 цього додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.4 Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У зв'язку зі вступом у дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» 23.02.2012 між публічним акціонерним товариством «Київенерго» (позивач) та середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 218 Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (відповідач) укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 690314, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послугу (постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з цим Договором.

У п. 10.2 вказаного Договору сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього Договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладання цього Договору з 01.01.2012.

Позивачем поставлено відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 194 883,25 грн, втім відповідач, у свою чергу, зобов'язання за Договором в частині оплати поставленої позивачем теплової енергії виконав лише частково в сумі 22 073,24 грн, внаслідок чого у відповідача перед позивачем за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком останнього, склала 172 810,01 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК Україні за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п.п. 8.1, 8.4 Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення дії спірного договору сторонами суду не надано, відтак суд дійшов висновку про продовження його дії на кожний наступний рік.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, згідно з п.п. 2, 3 додатку № 4 Б до Договору, щомісяця з 12 по 15 число зобов'язався самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, платіжну вимогу доручення та здійснювати оплату поставленої позивачем теплової енергії за вказаними документами не пізніше 25 числа поточного місяця.

Таким чином позивач свої зобов'язання за період з вересня по грудень 2012 р. згідно з умовами договору № 690314 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003 виконав належним чином (зауважень щодо якості та своєчасності поставленої теплової енергії від відповідача не надходило) та поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 194 883,25 грн, тоді як відповідач оплатив поставлену позивачем теплову енергію, строк оплати якої вже настав, лише частково в сумі 22 073,24 грн.

На підставі викладеного позивачем, в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України, належними доказами доведено здійснення відповідачу поставки теплової енергії у гарячій воді, однак відповідачем, у свою чергу, оплати поставленої позивачем теплової енергії в повному обсязі не здійснено, доказів зворотнього не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 172 810,01 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2012 р. по травень 2014 р. у розмірі 15 039,64 грн та 3 % річних за період з вересня 2012 р. по травень 2014 р. в сумі 8 158,84 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення за договором № 690314 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2003 в частині оплати поставленої позивачем теплової енергії у вересні 2012 р. настало з 26.10.2012; поставленої теплової енергії у жовтні 2012 р. - з 26.11.2012; у листопаді 2012 р. - з 26.12.2012; у грудні 2012 р. - з 26.01.2013.

Після перевірки розрахунку позивача в частині інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому в позові розмірі в сумі 15 039,64 грн та 3 % річних в сумі 8 158,84 грн.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню повністю.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі школи І-ІІІ ступенів № 218 Деснянського району м. Києва (02156, м. Київ, вул. Курчатова, 6-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01039524) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131305, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030309201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669, одержувач - ПАТ "Київенерго") 172 810 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот десять) грн 01 коп. основного боргу.

3. Стягнути зі школи І-ІІІ ступенів № 218 Деснянського району м. Києва (02156, м. Київ, вул. Курчатова, 6-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01039524) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131305, поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669, одержувач - ПАТ "Київенерго") 15 039 (п'ятнадцять тисяч тридцять дев'ять) грн 64 коп. інфляційних втрат, 8 158 (вісім тисяч сто п'ятдесят вісім) грн 84 коп. 3 % річних та 3 920 (три тисячі дев'ятсот двадцять) грн 17 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Повне рішення складено 01.09.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова