Ухвала суду № 40304704, 20.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 р. Справа № 876/517/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Яворського І.О.,

за участі секретаря судового засідання Саламахи О.І.,

представника відповідача Ліуша Б.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі №807/2488/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та її посадових осіб по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки за результатами якої складено акт від 31.05.2013 року №760-2232/32467865 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 року №552/0000822200/13567; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 року №552/0000822200/13567.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року № 552/0000822200/3567 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на 269075 грн., а саме за основним платежем 215260 грн. і 53815 грн. штрафних санкцій. В задоволенні решті позову відмовлено.

Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 07 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області був сформований письмовий запит № 2763/20-00 "Про надання інформації та її документального підтвердження". Вказаний запит був отриманий представником позивача 07 травня 2013 року, про що свідчить підпис такого на запиті (Т. 2 а.с.18).

Відповідно до статті 78 пункту 78.1 підпункту 78.1.1 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В період з 28 травня 2013 року по 31 травня 2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Нові Технології ТПВ" за період з 01 червня 2012 року по 21 липня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 760-2232/32467865 від 31 травня 2013 року, яким встановлено порушення позивачем статті 198 пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 215260 грн., в тому числі за червень 2012 року 68208 грн. та за липень 2012 року в сумі 147052 грн. (Т. 1 а.с.42-51).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 13 червня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 552/0000822200/3567, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 215260 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 53815 грн. (Т. 1 а.с.53).

Як вбачається із змісту акту перевірки, перевіркою правильності визначення податкового кредиту за період з 01 червня 2013 року по 31 липня 2013 року встановлено його завищення на суму 215260 грн., в тому числі за червень 2012 року в сумі 68208 грн. та за липень 2012 року в сумі 147052 грн.. Позивачем (Покупець) для проведення перевірки не надано договір поставки, укладений з ТОВ "Нові технології ТПВ" (Продавець) та податкові накладні. Стан платника - ТОВ "Нові технології ТПВ" згідно "системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" - "30" (в стані переходу до іншої ДПІ). Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних за червень-липень 2012 року, перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму по виписаним постачальником ТОВ "Нові технології ТПВ" податковим накладним. Проведеним аналізом встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту ТОВ "Арніка" та податкових зобов'язань ТОВ "Нові технології ТПВ". Згідно бази даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" перевіркою встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва до системи співставлення внесено акт №4723/22-1/35921869 від 08 листопада 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Нові технології ТПВ" щодо підтвердження господарських відносин за травень-липень 2012 року", у зв'язку з чим і виникли наведені вище розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Згідно вказаного акту перевірки ТОВ "Нові технології ТПВ" встановлено наступне: «виходячи з того, що ТОВ "Нові технології ТПВ" не надано підтверджуючих документів здійснення фінансово-господарської діяльності та формування податкового кредиту та податкових зобов'язань на письмовий запит ДПІ у Печерському районі, у зв'язку із відсутністю за податковою адресою, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень, червень та липень 2012 року". В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТОВ "Нові технології ТПВ" позивачеві у зв'язку із відсутністю будь-яких первинних бухгалтерських документів та податкових накладних.

03 січня 2012 року між позивачем як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" як Покупцем був укладений договір поставки за № 01. Відповідно до вказаного договору позивач як Постачальник передає у власність Покупцеві, а в свою чергу Покупець приймає та оплачує товар, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами договору у видаткових накладних та рахунках фактурах, що є невід'ємною частиною укладеного договору. Загальна сума договору складається із суми видаткових накладних (Т. 1 а.с. 172-174).

18 червня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" був укладений договір № 18/6-1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" (продавець) зобов'язується передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" (покупець) темні і світлі нафтопродукти, комплектуючі до радіообладнання, будівельні матеріали. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка" зобов'язується прийняти та оплатити товар (Т. 1 а.с.5).

Реальний характер вказаного вище договору підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, про що свідчать наявні в матеріалах справи підтвердні документи, а саме реєстром отриманих податкових накладних, (Т. 1 а.с.67, 68, 86-88), копіями податкових накладних та видаткових накладних (Т. 1 а.с.93-141).

Придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" товарно-матеріальні цінності були в подальшому реалізовані позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" у відповідності до договору поставки № 01 від 03 січня 2012 року. Факт поставки підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, а також реєстром видаткових та отриманих податкових накладних, товарно-транспортними накладними та довіреностями (Т. 1 а.с.64, 65, 80-84, 175-239).

Таким чином господарські відносини позивача з його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД" є реальними, а придбані позивачем товарно-матеріальні цінності використані ним в господарській діяльності.

Разом з тим, суд вважає, що за наявності всіх вищевказаних первинних документів, які підтверджують реальний характер спірних договорів укладених між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. ЛТД", наявність акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС (на який посилається відповідач у своєму акті перевірки за № 760-2232/32467865 від 31 травня 2012 року (Т. 1 а.с.47)), № 4723/22-1/35921869 від 08 листопада 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Нові технології ТПВ" щодо підтвердження господарських відносин за травень-липень 2012 року" (у зв'язку з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" за юридичною адресою) не є достатньою підставою для визначення спірних правовідносин такими, що не мали місця бути.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідачем суду не надано будь-якого рішення відповідного суду, яким би були визнані недійсними вищевказані договори.

Крім того, відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-9946/12/1370 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Києві Державної податкової служби щодо: проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ"; відображення акта № 4723/22-1/35921869 від 08 листопада 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Нові технології ТПВ" щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" (Т. 1 а.с.142-144).

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, вищевказана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-9946/12/1370, залишена без змін (Т. 1 а.с.145-147).

Таким чином, посилання контролюючого органу (відповідача) на акт, який складений в результаті протиправної перевірки, а також у зв'язку з протиправністю дій контролюючого органу щодо відображення самого акта, є безпідставним. Такий акт, на думку суду, не носить доказової інформації.

Так, відповідно до статті 15 пункту 15.1 ПК України, платниками податків визнаються, зокрема, юридичні особи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України обов'язок ведення обліку доходів та витрат, складання та подання податкової звітності, сплати податків і зборів покладено на кожного окремого платника податку. Згідно зі статтею 109 ПК України, податковими правопорушеннями платників податків є їх протиправні діяння (дія чи бездіяльність), та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Таким чином ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується саме платника податку і не може автоматично поширюватися на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні (чи не відображенні) в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки інших платників.

Суд відхиляє доводи відповідача, про відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця (від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології ТПВ" позивачеві), за обставин, що викладені в акті перевірки, оскільки податковим законодавством встановлюється індивідуальний характер відповідальності платника податку за порушення ведення ним податкового обліку.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Технології ТПВ".

Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року за № 984 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (діє з 31 січня 2011 року, зареєстрований в Мінюсті України 12 січня 2012 року за № 34/18772, далі - Порядок), та згідно пункту 4 Розділу I Порядку - акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Розділу I Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно пункту 5.2 Розділу II Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

При розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Однак у даному випадку відповідач в ході документальної перевірки не довів факту завищення податкового кредиту за період з 01 червня 202 року по 31 липня 202 року.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, актом № 760-2232/32467865 від 31 травня 2013 року, підстав для висновку контролюючого органу щодо порушення позивачем статті 198 пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 ПК України, в результаті чого збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 269075 грн. в акті не відображені, в ньому відсутні будь-які обґрунтування зменшення податкового кредиту чи збільшення податкових зобов'язань, як і посилання на первинні документи.

За наведених обставин, протиправним є також донарахування позивачу ПДВ у сумі 269075 грн., оскільки підстави, правомірність та визначення суми такого не зазначена актом № 760-2232/32467865 від 31 травня 2013 року в зв'язку з допущеними при його прийнятті порушеннями вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідачем допустимими доказами не доведено факт невідповідності задекларованих наслідків спірних господарських операцій позивача у податковому обліку фактичним обставинам, в той час як стаття 71 КАС України обов'язок доведення цього покладає на контролюючий орган як суб'єкта владних повноважень.

Відповідачем не вказано жодних відомостей та обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача як платника податку при укладенні та виконанні вищевказаних договорів. Суд вважає, що якщо позивач, як отримувач відповідних товарів (робіт, послуг) є платником податку на додану вартість, який не знав і не міг знати та враховувати стан дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами, то він має право на формування податкового кредиту за результатами здійснення спірних господарських операцій. Аналогічної позицію займає Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 р. по справі "Булвес" АД проти Болгарії (скарга № 3991/03), де вказує: "оскільки компанія-заявник в повному обсязі і своєчасно виконала свої зобов'язання по дотриманню встановлених державою норм по відношенню ПДВ, не мала способів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім свої зобов'язань, то вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на вирахування вхідного ПДВ, який був сплачений постачальнику".

Відповідно до статті 85 пункту 85.2. ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Контролюючим органом в акті перевірки (а.с. 49) констатовано, що: " в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТОВ "Нові Технології" до ТОВ "Арніка", в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) будь-яких первинних бухгалтерських документів та податкових накладних".

Однак відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що останній звертався до позивача з відповідною вимогою (про надання документів) саме після початку перевірки.

Відповідно до статті 198 пункту 198.2 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема дата отримання платником податку товарів-послуг, що підтверджено податковою накладною.

З огляду на те, що факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Технології ТПВ" підтверджується відповідними належним чином оформленими податковими накладними, суд вважає правомірним включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Технології ТПВ".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість, а висновки акту перевірки № 760-2232/32467865 від 31 травня 2012 року в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та її посадових осіб по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки за результатами якої складено акт від 31.05.2013 року №760-2232/32467865 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 року №552/0000822200/13567, колегія суддів зазначає наступне.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що позивачем не було надано документів, про які йшлося у запиті контролюючого органу від 07 травня 2013 року за № 2763/20-00.

Таким чином, у контролюючого органу були всі законодавчо встановлені підстави для проведення документальної позапланової перевірки, передбачені статтею 78 ПК України.

У зв'язку з тим, що у відповідача були наявні всі необхідні законодавчо встановлені підстави для проведення документальної позапланової перевірки (стаття 78 пункт 78.1 підпункт 78.1.1 ПК України), то суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовної заяви в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області та її посадових осіб по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 31 травня 2013 року № 760-2232/32467865 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року № 552/0000822200/3567 необхідно відмовити.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі № 807/2488/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Т.В. Онишкевич

І.О. Яворський