Постанова № 40304041, 04.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2014 року 13:53 № 826/6990/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за участі представників позивача Машковської М.В., відповідача Безручко В.В., адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український фондовий центр"

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про скасування податкового повідомлення рішення від 09.12.2013 №0007382202 та від 04.04.2014 №0005452207.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український фондовий центр" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007382202 від 09.12.2013р. та 0005452207 від 04.04.2014р., прийняті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав передбачені Законом підстави для віднесення сум до витрат, оскільки операції, вчинені позивачем є реальними, а відповідачу було надано всі документи для підтвердження переходу права власності на цінні папери.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень. Зокрема, відповідач стверджує, що до перевірки не було надано документів про перехід права власності, а угоди є фіктивними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, та наказу начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013р. №662, проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фондовий Центр» ( далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012р., за результатами якої було складено акт перевірки № 1748/2002/32401971 від 17.11.2013р. (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення :

№ 0007382202 від 09.12.2013р., яким визначено зобов'язання позивача зі сплати податку на прибуток в розмірі 1 977 313, 00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 494 328, 00 грн.,

№ 0007392202 від 09.12.2013р., яким визначено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6 800, 00 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано висновками акту перевірки про те, що в порушення п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України ТОВ «Український Фондовий Центр» занижено інші доходи за II квартал 2012 року на суму 1002482,00 грн.

Перевіркою було встановлено наступне.

Між позивачем та FELIMORE VENTURES LTD (Філіморе Венчерз ЛТД) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-111109-1 ;20111109-1 від 9.11.2011, за яким позивачем продано акції емітентом яких є ВАТ «Лебединська Спеціалізована Колона № 11» (код ЄДРПОУ 01527436) на суму 5 388 721,20 гривень, та №Д-111109-1;20111109-1 від 9.11.2011, на суму 6 431 700 гривень.

Між позивачем та FELIMORE VENTURES LTD (Філіморе Венчерз ЛТД), було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-111207-2; 201111207-1 від 07.12.2011, за яким позивачем придбано цінні папери, емітентом яких є ВАТ «Лебединська Спеціалізована Колона № 11» (код ЄДРПОУ 01527436) за номінальною вартістю ЦП 0,25 грн., кількість акцій з договором становить 98 000 штук, загальна сума договору 5 405 680,0 гривень. Також позивачем було укладено з зазначеним контрагентом договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-111209-4; 201111209-1 від 9.12.2011, за яким придбано акції того ж емітента на суму 4 481 576,0 гривень.

Між позивачем та FELIMORE VENTURES LTD було укладено акт заліку взаємних вимог Договорів купівлі продажу цінних паперів №№ Д-110929-1;20110929-1 від 29 вересня 2011р., Д-111109-1;20111109-1 від 9 листопада 2011р., Д-111110-1;20111110-1 від 10 листопада 2011 року., Д-111207-2;20111207-1 від 7 грудня 2011р., Д-111209-4;20111209-1 від 9 грудня 2011р. та Д-111116-1;20111116-1 від 16 листопада 2011р. , в якому зазначено, що сторони вважають Договори купівлі-продажу цінних паперів №№ Д-110929-1;20110929-1 від 29 вересня 2011р., Д-111109-1 ;20111109-1 від 9 листопада 2011р., Д-111110-1 ;20111110-1 від 10 листопада 2011 року., Д-111207-2;20111207-1 від 7 грудня 2011р., Д-111209-4;20111209-1 від 9 грудня 2011р. та Д-111116-1 ;20111116-1 від 16 листопада 2011р. виконаними та жодних претензій одна до одної не мають.

З тих підстав, що акт заліку вимог було укладено 10 травня 2012 року, тобто після винесення ухвали Господарського суду Сумської області від 29.03.12р. №5021/427/12, відповідно до якої було порушено провадження у справі про банкрутство емітента акцій - ВАТ «Лебединська Спеціалізована Колона № 11», відповідач дійшов висновків про порушення позивачем вимог статті 203 Цивільного кодексу України.

Суд погоджується з такими посиланнями, з огляду на наступне.

Як встановлено перевіркою та не заперечується сторонами, позивачем та його контрагентом було укладено протягом календарного місяця договори купівлі продажу, за якими позивачем було у листопаді 2011 року продано, а у грудні 2011 року придбано акції одного емітента.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Позивачем не наведено жодних відомостей щодо господарської мети придбання акцій емітента, реальної вартості корпоративних прав, можливості їх реалізації як шляхом управління підприємством, так і шляхом отримання дивідендів.

Щодо самих акцій, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Згідно зі статтею 2 цього Закону, емітентом цінних паперів визнається юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку про те, що проста іменна акція емітента нерозривно пов'язана з особою емітента, адже її економіко-правове значення полягає у забезпеченні отриманні її держателем прибутку (зокрема, у вигляді дивіденду), тоді як наслідком припинення юридичної особи-емітента є втрата акцією своїх ознак прибутковості, що виключає її товарність.

Економічний ефект від продажу акцій ліквідованого емітента відсутній, адже такий ефект не може бути пов'язаний з заниженням прибутку підприємства, внаслідок безпідставного застосування правил оподаткування, визначених Податковим кодексом України.

Таким чином, правила оподаткування операцій з цінними паперами, визначені вказаними нормативними положеннями, можуть мати місце у разі «товарності» угод з цінними паперами, тобто коли такі угоди мають реальний характер, спрямовані на реальне настання правових наслідків. Правомірність угоди передбачає, що така угода має ознаки юридичного факту, що породжує визначені законом для такої угоди правові наслідки, настання яких бажають особи - учасники угоди. Тобто дійсність угоди означає визнання за нею ознак юридичного факту, що створює той правовий результат, до якого прагнули суб'єкти угоди.

Натомість, здійснення протягом двох місяців купівлі та продажу акцій емітента, без жодних доказів наявності економічної мети такої операції та здійснення припинення зобов'язань зарахуванням станом на дату, коли щодо емітента відкрито провадження про визнання банкрутом, судом вбачається вчиненням правочину без реальної господарської мети, виключно в якості підстав для зміни даних бухгалтерського обліку.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2014 р. № К/9991/44838/12.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян