Постанова № 40304038, 20.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2014 року № 826/10521/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво- Святошинському району Київської області до Публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" про зобов'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво-Святошинському районі Київської області звернулось до суду з адміністративним позовом про зобов'язання повернути Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" помилково зараховані кошти.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що у червні 2014 року позивач дізнався про те, що актовим записом від 03.06.2013р. №315 була зареєстрована смерть ОСОБА_2, при цьому, не будучи обізнаним про означені обставини своєчасно, позивач помилково здійснював перерахування на картковий рахунок ОСОБА_2 страхових виплат до того часу, коли дізнався про його смерть, тобто з липня 2013 року по травень 2014 року. Оскільки означені виплати нерозривно пов'язані з особою ОСОБА_2, то після його смерті помилково перераховані кошти в рахунок таких виплат підлягають поверненню ВВДФССНВВПЗ України у у Києво-Святошинському районі Київської області, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про їх повернення, однак, відповідач протиправно відмовив у цьому позивачу, тому останній був вимушений звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

В судове засідання 11.08.2014 року представники відповідача не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/10521/14 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на такі обставини.

Судом встановлено, що позивачем, зокрема, перераховувались ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти на здійснення страхових виплат ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), що мешкав за адресою: АДРЕСА_1, та перебував на обліку в Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво-Святошинському районі Київської області. Останнім також було укладено з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір на відкриття карткового рахунку та емісію картки «Онікс-Пенсійний» №05/122/13-06500147 від 17.03.2010р. та подано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво-Святошинському районі Київської області заяву про перерахування належних йому щомісячних страхових виплат на його вищезначений рахунок в банку.

Також судом встановлено, що платіжними дорученням № 505 від 09.07.2013 року у розмірі 3 093,03 грн., № 629 від 06.08.2013 року у розмірі 3093,03 грн., № 717 від 27.09.2013 року у розмірі 3093,03 грн., № 835 від 06.09.2013 року у розмірі 3093,03 грн., № 938 від 08.11.2013 року у розмірі 3093,03 грн., № 1045 від 10.12.2013 року у розмірі 3093,03 грн., №15 від 10.01.2014 року у розмірі 3093,03 грн., № 126 від 04.02.2014 року у розмірі 3093,03 грн., №252 від 17.03.2014 року у розмірі 3093,03 грн., №345 від 23.04.2014 року у розмірі 3093,03 грн., №404 від 14.05.2014 року у розмірі 3093,03 грн. позивачем були перераховані на рахунок відповідача щомісячні страхові виплати ОСОБА_2.

Зазначені кошти були зараховані банком на рахунок клієнта ОСОБА_2, що підтверджується банківською випискою з рахунку НОМЕР_2.

В червні 2014 року відділення випадково отримало інформацію про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер.

Листами від 02.06.2014 № 303 та від 11.06.2014 № 317 позивач двічі звертався до відповідача з повідомленням про смерть застрахованої особи ОСОБА_2 та з проханням перерахувати суму коштів в розмірі 33 686,51 грн.

Листом від 09.07.2014 року №Р1-01-00-4-0/09/1378 та банк відмовив у списанні коштів з карткового рахунку ОСОБА_2., посилаючись на те, що умовами Договору № 0650014700 на відкриття рахунку, укладеного між ОСОБА_2 та банком, не передбачено підстави списання грошових коштів на користь Відділення виконавчої дирекції ФССНВ у Києво-Святошинському районі у разі смерті клієнта, суми грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок ОСОБА_2 можуть бути повернуті Фонду не інакше як на підставі суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно ч.1 ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Як встановлено судом, позивач перераховуючи страхові виплати ОСОБА_2, не мав відомостей про його смерть. Такі відомості надійшли йому після виконання зобов'язань по перерахуванню страхових виплат на рахунок останнього.

Проте, вказані суми виплат, зараховані на рахунок ОСОБА_2 після його смерті, не можуть переходити у власність фізичної особи, яка померла, а також, в розумінні ст. ст.1218, 1219 Цивільного кодексу України, ці суми не можуть входити до складу спадщини і спадкоємці на них претендувати не можуть. Означені кошти належать Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, оскільки відповідно до приписів п.6 ст.38 Закону №1105-XIV здійснення страхових виплат за рішенням органів Фонду припиняється, зокрема, у разі смерті потерпілого. У зв'язку із цим чинне законодавство наділяє органи Фонду правом на звернення до суду з вимогою до спадкоємців чи інших осіб, які знімають вказані кошти з рахунку померлого пенсіонера, про їх повернення.

При цьому згідно Преамбули Закону №1105-XIV Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

У відповідності до ст.14 Закону України №16/98-ВР від 14.01.1998р. «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №№16/98-ВР) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди, якщо інше не передбачено законами України, не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю.

Частиною 1 статті 28 Закону №1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст.40 Закону №1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; особам, які мають право на виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Статтею 46 Закону №1105-XIV встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Крім того ст.40 вказаного Закону також передбачено, що суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Згідно п.1.9 Порядку №24 повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують підстав і розміру відрахування.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що кошти Фонду на здійснення страхових виплат мають виключно цільове призначення і використовуються лише на підставах, передбачених Законом №1105-XIV. При цьому чинне законодавство передбачає випадки, коли такі кошти після перерахування їх потерпілим та особам, які мають право на їх отримання, можуть бути повернуті Фонду. Зокрема до таких випадків належить і здійснення помилкових та зайвих перерахувань, за наявності яких Порядком №24 передбачено отримання згоди потерпілого або особи, яка має право на отримання страхових виплат, для повернення Фонду цих сум.

Дійсно, ані договором між позивачем та відповідачем, ані законодавцем чітко не визначено порядку повернення зайво перерахованих на рахунки в банку страхових виплат потерпілому або особі, яка має право на їх отримання, у разі смерті такого потерпілого чи такої особи до здійснення вказаного перерахування.

Проте наведені обставини не можуть бути підставами для залишення коштів Фонду, які, як зазначалося вище, мають виключно цільове призначення та спрямовуються саме на здійснення страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на рахунках у банку, який, в такому випадку не є власником цих коштів, а особа, на ім'я якої було відкрито цей банківський рахунок, є померлою до здійснення перерахування, а, отже, також не набула право на вищезазначені виплати.

Таким чином, виходячи із конституційних принципів і загальних засад права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» перерахувати на користь позивача суму страхових виплат, зараховану на картковий рахунок НОМЕР_2 після смерті останнього та наявну на ньому на час розгляду справи судом у розмірі 33 686,51 грн. підлягають задоволенню, оскільки кошти Фонду у відповідності до ст.40 Закону №1105-XIV та ст.14 Закону №№16/98-ВР, можуть бути використані лише на цілі, передбачені Законом №1105-XIV, перелік яких, наведений у статті 40 цього Закону, є вичерпним та не передбачає інших підстав для їх використання.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво - Святошинському районі Київської області - задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23494105) перерахувати на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво - Святошинському районі Київської області (на р/р 37178002002048, МФО 821018, код ЄДРПОУ 259591117) суму страхових виплат, зараховану на картковий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) після смерті останнього та наявну на ньому на час розгляду справи судом, у розмірі 33 686 грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа