Рішення № 40301797, 28.08.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.2014 Справа № 920/1310/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Запоріжжя", м. Запоріжжя,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми,

про стягнення 35 075 грн. 55 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 35 075 грн. 55 коп., в тому числі 33 800 грн. 40 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору № 3/1300018 від 31.01.2013року, 809 грн. 36 коп. пені відповідно до п. 6.4. договору, 127 грн. 79 коп. 3% річних, 338 грн. 00 коп. інфляційних збитків.

Позивач подав клопотання від 14.08.2014року, в якому повідомляє, що 13.08.2014року відповідачем сплачено основний борг в сумі 33 800 грн. 40 коп., у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі в цій частині. Позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 809 грн. 36 коп. пені, 127 грн. 79 коп. 3% річних, 338 грн. 00 коп. інфляційних збитків.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 18-7/1581 від 13.08.2014року, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами часу здійснення поставки, зокрема не надано товарно-транспортної накладної, яка згідно з умовами укладеного між сторонами договору є документом, що підтверджує факт поставки.

Позивач подав письмові пояснення від 20.08.2014року в обґрунтування позовних вимог з урахуванням позиції відповідача, в якому підтримує позовні вимоги.

Позивач подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, зокрема копію товарно-транспортної накладної № Р184 від 06.05.2014року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 3/1300018 від 31.01.2013року, позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору товар, кількісні та якісні характеристики якого викладені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. договору, позивач поставляє товар (партію товару) автомобільним транспортом на умовах СРТ склад відповідача (м. Суми), якщо інше не передбачено специфікацією, у строки узгоджені у специфікації на партію товару.

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунки за поставлену згідно зі специфікацією партію товару, відповідач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 20 календарних днів з дня передачі товару (відповідно до конкретної специфікації) у розпорядження відповідача у пункті призначення поставки товару, якщо інше не передбачено специфікацією.

Згідно зі специфікацією № 7 до договору № 3/1300018 від 31.01.2013року, позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 33 800 грн. 40 коп. Строк поставки: квітень-травень 2014року.

Матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № 184 від 06.05.2014року, товарно-транспортною накладною № Р184 від 06.05.2014року та довіреністю № 34397 від 06.05.2014року, підтверджується факт передачі позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 33 800 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив товар своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 33800 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, а саме банківською випискою по рахунку позивача підтверджується факт погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в загальній сумі 33800 грн. 40 коп. 13 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача 33 800 грн. 40 коп. основного боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судом встановлено факт несвоєчасного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6.4 договору, у разі порушення відповідачем більш ніж на 3 (три) банківських дні строку оплати, передбаченого п. 3.2. договору або умовами відповідної специфікації (додатку), відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% вартості товару (партії товару), оплаченого з прострочкою, за кожний день прострочення, але не більше 5% вартості товару (партії товару), оплаченого з прострочкою.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано пеню в сумі 809 грн. 36 коп. за період з 30.05.2014року по 14.07.2014року, виходячи з суми боргу в розмірі 33 800 грн. 40 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 127 грн. 79 коп. та інфляційні збитки в сумі 338 грн. 00 коп. за період з 30.05.2014року по 14.07.2014року, виходячи з суми боргу в розмірі 33 800 грн. 40 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами договору, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 809 грн. 36 коп. пені, 127 грн. 79 коп. 3% річних, 338 грн. 00 коп. інфляційних збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до господарського суду позовної заяви у відповідача перед позивачем існувала прострочена заборгованість з оплати товару в сумі 33 800 грн. 40 коп., тобто відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару, чим порушено права позивача в розумінні ч. 1 ст. 1 ГПК України.

За таких обставин, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе" (вул. Горького, 58, м. Суми, код ЄДРПОУ 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Запоріжжя" (вул. Сєдова, буд. 8, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 36911825) 809 грн. 36 коп. пені, 127 грн. 79 коп. 3% річних, 338 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.09.2014року

Суддя Є.А. Жерьобкіна