Ухвала суду № 40301509, 15.08.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8171/14-ц

Провадження № 2-з/369/27/14

УХВАЛА

Іменем України

15.08.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

08.08.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно рухоме і не рухоме, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зокрема на будинок у м. Боярка, по вул.. Дачна, 18, автомобіль НОМЕР_1 та MERCEDES-BENS державний номер АК 5667 та/або на грошові кошти, що належать відповідачам і знаходяться у них або в інших осіб, банківських установах на суму 12 954,30грн, посилаючись на те, що Києво - Святошинський районний суд Київської області розглянув 14 липня 2007 року справу № 2-2907/2007, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» до ОСОБА_1 про примусове відшкодування шкоди завданої в наслідок пошкодження автомобіля, а Апеляційний суд 15 лютого 2008 року залишив дане рішення в силі, проте до сьогодні дане рішення суду не виконується.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що заяви про забезпечення позову не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи 17 литопада 2007 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення по справі №2-2907/2007, згідно з яким позов було задоволено частково.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.02.2008 року зазначену постанову залишено без змін.

У відповідності до ч. 3 ст. 208 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а випадках, передбачених статтями 389-6 та 389-11 цього Кодексу, - постановленням ухвали.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заяви про забезпечення позову не підлягають до задоволення, оскільки по даній справі вже ухвалено судове рішення, а тому судовий розгляд по справі закінчено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 208 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяв товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» про забезпечення позову по цивільній справі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя : Т.В.Дубас