Вирок № 40300915, 01.09.2014, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/2335/14-к

Пр. №1-кп/621/210/14

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В. за участю секретаря судового засідання Редіної О.В. з участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Оселедька В.Г., з боку захисту - обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження № 12014220300000676 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Яковенкове Балаклійського району Харківської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

24.07.2014 року, близько 02.00 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2, знаходячись біля 4-ї прохідної Зміївської ТЕС, що розташована по Балаклійському шосе, 2 в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що їх дії ніким помічені не будуть, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу, з автомобілю ВАЗ 21063, що належить ОСОБА_3, викрали його майно.

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули місце скоєння злочину та розпорядилися ним на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №60 від 07.08.2014 року, майнову шкоду на загальну суму 1121,5 гривень.

Крім того, 29.07.2014 року, близько 03.00 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до 4-ї прохідної Зміївської ТЕС, що розташована по Балаклійському шосе, 2 в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, де реалізуючи свій умисел, скориставшись тим, що їх дії ніким помічені не будуть, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу, з автомобілю ВАЗ 21011, що належить ОСОБА_4, викрали його майно.

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули місце скоєння злочину та розпорядилися ним на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №60 від 07.08.2014 року, майнову шкоду на загальну суму 1311,1 гривень.

Також, 29.07.2014 року, близько 03.30 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля 4-ї прохідної Зміївської ТЕС, що розташована по Балаклійському шосе, 2 в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, скориставшись тим, що їх дії ніким помічені не будуть, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу, з автомобілю ЗАЗ 110307, що належить ОСОБА_5, викрали його майно.

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули місце скоєння злочину та розпорядилися ним на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №60 від 07.08.2014 року, майнову шкоду на загальну суму 10357гривень.

Крім того, 01.08.2014 року, близько 02.00 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до 4-ї прохідної Зміївської ТЕС, що розташована по Балаклійському шосе, 2 в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, де реалізуючи свій умисел, скориставшись тим, що їх дії ніким помічені не будуть, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу, з автомобілю ВАЗ 2106, що належить ОСОБА_6, викрали майно, що належить останньому,

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули місце скоєння злочину та розпорядилися ним на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №59 від 04.08.2014 року, майнову шкоду на загальну суму 1736 гривень.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились, надали заяву про проведення судового розгляду за їх відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не мають.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред»явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред»явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з»ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд визнає обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, тобто, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Суд визнає обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, тобто, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

При призначенні покарання, суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.

Зокрема, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини , щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої потерпілим шкоди .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої потерпілим шкоди .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За наведених обставин справи, з урахуванням обставин, які пом»якшують, та відсутності обставини, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної частини даної статі.

Враховуючи характер та ступінь суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу винного ОСОБА_1, де він має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій з боку потерпілих, що вказує на наявність декількох обставин, які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання , застосувавши ст. 75 КК України.

На період іспитового строку суд покладає обов»язки на ОСОБА_1, передбачені ст.76 КК України.

За наведених обставин справи, з урахуванням обставин, які пом»якшують, та відсутності обставини, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної частини даної статі.

Враховуючи характер та ступінь суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу винного ОСОБА_2, де він має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій з боку потерпілих, що вказує на наявність декількох обставин, які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання , застосувавши ст. 75 КК України.

На період іспитового строку суд покладає обов»язки на ОСОБА_1, передбачені ст.76 КК України.

Судові витрати стягнути із обвинувачених.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України .

Керуючись ст. ст. 349, 368, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 такі обов»язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання,

3) періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_2 такі обов»язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання,

3) періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи у сумі 391 грн.20 коп. стягнути на користь держави у рівних частках із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 195 грн.60 коп., які перерахувати на користь НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області р/р31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази у кримінальному провадженні: Паливний бак з автомобіля ВАЗ.; Колесо у зборі ТМ «Кама Євро», 175/70/13.;домкрат гідравлічний ТМ «Lavita», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , акумулятор ТМ «Vladis» 65А, 12 В.;паливний бак з автомобіля ВАЗ 21011;колесо у зборі ТМ «Росава» ВС-11, 175/70/13.;ключ балонний розмір 19, передані на зберігання потерпілому - ОСОБА_4, ; акумулятор ТМ «Westa Uno» 45А, 12В;комплект гумових килимків (4 одиниці), колонки акустичні ТМ «Soundmax SM-CSA694», 1 пара.;басейн гумовий ТМ «Intex»,.;матрац надувний ТМ «Intex», ;подушка надувна ТМ «Intex» ;насос для матраца надувного ТМ «Intex»,;насос електричний ТМ «Electric air pump HT-677» для матраца,;маска для підводного плавання ТМ «Dolvor Diver - Tempered Glass»,;зарядний пристрій ТМ «Elegant», домкрат механічний вітчизняного виробництва, колесо у зборі ТМ «Росава» ВС-11, 155/70/13; знак аварійної зупинки в чохлі, домкрат гідравлічний ТМ «Miol», якір із нержавіючої сталі, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5, паливний бак з автомобілю ВАЗ 2106, бензин А-92 в кількості 25 літрів, Бар-підлокітник а/м ВАЗ 2106, колесо у зборі БЦ-20 175/70R-13,відро пластикове, ємкістю 10 літрів, гальму вальна рідина ТМ «Рось DOT - 4», ємкістю 1 літр, пила ручна ТМ «Mastertool», знак аварійної зупинки, камера гумова радіус 13, почата пляшка горілки тм «Хлібний дар» ємкістю 0,7 літри, спальний мішок ТМ «SAM», каремат туристичний - передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6, - дозволити їм використовувати за призначенням.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Бібік