Ухвала суду № 40300551, 26.08.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2338/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

26.08.2014 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Дуковського О.Л; Єгорової С.М.

з участю секретаря: Діманової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованість за кредитним договором № КК-128Д від 08 грудня 2006 року за період з 21 квітня 2011 року по 27 лютого 2014 року в розмірі 169317,16 дол. США, що складає еквівалент 1611543,80 грн., з яких заборгованість за відсотками - 74214, 72 дол. США, що складає еквівалент - 706368,28 грн., заборгованість по пені 95102, 44 дол. США, що складає еквівалент - 905175,50 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3654, 00 грн.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, з тих підстав, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, сторони по справі є суб'єктами господарської діяльності, а тому даний спір підвідомчий господарському суду (а.с.32).

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановлену з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що позовна заява повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, так як містить взаємопов'язані вимоги щодо повернення заборгованості за кредитним договором до фізичної особи ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а суд незаконно обмежив право позивача на судовий захист.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом статей 1,12 ГПК України спори за участю підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі спори, які виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, відносяться до компетенції господарських судів.

Згідно зі ст. 1 та ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в господарському

процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, господарським судом не може розглядатись справа, де стороною по справі є фізична особа.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

ПАТ КБ «ПриватБанк» позов пред'явлено до обох солідарних боржників, один з яких є фізичною особою.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки кредитний договір на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, укладений між Банком як юридичною особою та ОСОБА_3 як приватним підприємцем. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в п.3 постанови № 3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ": вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Судом першої інстанції не враховані положення п.2 постанови пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, відповідно до якого у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст. 15,16, ч. 2 ст. 118 ЦК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однієї із сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що стороною у справі є також фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання відповідно до договору поруки та виконувати зобов'язання відповідач ОСОБА_3 буде як фізична особа.

Таким чином, враховуючи, те що наявний спір про цивільне право, позовна заява містить взаємопов'язані вимоги щодо повернення заборгованості за кредитним договором, а також те, що однією із сторін у спорі є фізична особа - громадянин України, ухвалу про відмову у відкритті провадження не можна визнати законною, а спір у справі за позовом про стягнення заборгованості слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Керуючись ст.303, ст.307, ст.311, .ст.314, ст. 315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити частково.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис

Судді: підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційногосуду

Кіровоградської області Л.М.Дьомич