Постанова № 40299212, 22.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

22 липня 2014 року №826/6372/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко»

до

державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013 №0002332201 та від 20.12.2013 №0002322201 та зобов’язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013 №0002332201 та від 20.12.2013 №0002322201 та зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією в Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.12.2013 №324/26-57-22-01-07/31779204, необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 №0002332201 та від 20.12.2013 №0002322201. За посиланням позивача під час здійснення перевірки контролюючому органу були надані всі первинні документи, додатково документи не витребовувались.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість висновків акту перевірки від 05.12.2013 №324/26-57-22-01-07/31779204 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень 20.12.2013 №0002332201 та від 20.12.2013 №0002322201 з огляду на не підтвердження підстав формування податкового кредиту по взаємовідносинам із приватним підприємством «Компанія «Бізнес Партнер» через відсутність податкової накладної, а також порушення умов формування валових витрат товариства.

В судовому засіданні 05.06.2014 сторони подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 108 999 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 144849,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 05.12.2013 №324/26-57-22-01-07/31779204 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 20.12.2013 №0002332201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 136 248,75 грн., у тому числі: 108 999,00 грн. – основний платіж, 27 249,75 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 20.12.2013 №0002322201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 181 061,25 грн., у тому числі: 144 849,00 грн. – основний платіж, 36212,25 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 05.12.2013 №324/26-57-22-01-07/31779204 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність оригіналу податкової накладної від 19.03.2012 №735, отриманої від приватного підприємства «Компанія «Бізнес Партнер», а відтак і безпідставністю формування податкового кредиту за березень 2012 року у сумі 108 998, 58 грн. та безпідставне формування валових витрат.

Щодо визначення позивачеві грошового зобов’язання із податку на додану вартість, під час судового розгляду справи позивач надав суду для огляду податкову накладну від 19.03.2012 №735, отриманої від приватного підприємства «Компанія «Бізнес Партнер», копія якої міститься в матеріалах справи.

За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, всі оригінали податкових накладних буди надані перевіряючим під час перевірки. Факти, викладені в акті перевірки щодо відсутності оригіналу жодним чином не підтверджені.

Так, відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

При цьому, згідно із приписами пункту 85.7 статті 85 Податкового кодексу України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Отже у разі відсутності оригіналу податкової накладної від 19.03.2012 №735, відповідач мав би надати суду відповідні документи, визначені названими вище приписами Податкового кодексу України.

Разом з тим, податковим органом не надано суду копії акту про відмову у наданні товариством з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» оригіналу податкової накладної за березень 2012 року та не надано опису документів, які подавались позивачем до перевірки податковому органу.

При цьому, слід зазначити, що реальність господарської операції щодо взаємовідносин позивача із приватним підприємством «Компанія «Бізнес Партнер» не ставиться під сумнів контролюючим органом.

Щодо визначення грошового зобов’язання із податку на прибуток, то суд наголошує на тому, що ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача не містять фактичного викладу обставин щодо неправильного формування позивачем валових витрат за 4 квартал 2012 року.

Так, контролюючим органом не конкретизовано в чому саме позивач неправильно сформував валові витрати, відсутні в акті посилання на первинні документи, які досліджувались відповідачем під час перевірки дотримання платником податків правильності податкового обліку з податку на прибуток.

Так, відповідно до пункту 3.1.3 акту перевірки від 05.12.2013 №324/26-57-22-01-07/31779204 перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено його заниження за 4 квартал 2012 року у сумі 144 849 грн. в результаті допущених порушень, які відображено в пункті 3.1.1 цього акту.

Проте пунктом 3.1.1 акту перевірки державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 05.12.2013 №324/26-57-22-01-07/31779204 не зафіксовано будь-яких порушень та не встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем показників декларацій.

Отже під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованість визначення позивачеві грошового зобов’язання із податку на прибуток.

При цьому, посилання відповідача на порушення позивачем декларування вартості компенсованих витрат на перебування директора товариства у відрядженні не приймаються судом до уваги, оскільки цей склад порушення призвів до висновків контролюючого органу про заниження позивачем зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб. Нарахування позивачеві грошового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб не є предметом спірних правовідносин в цій справі, позивачем в цій адміністративній справі не оскаржується, а тому не досліджується судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.12.2013 №0002332201 та від 20.12.2013 №0002322201 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» про зобов’язання державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві внести відповідні зміни про відсутність порушень та застосованих фінансових (штрафних) санкцій до відповідних баз даних органів податкового контролю, то вона не підлягає задоволенню, оскільки є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, позивачем не надано суду доказів, що відповідні коригування даних податкового обліку за податковими повідомленнями-рішеннями державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.12.2013 №0002332201 та від 20.12.2013 №0002322201 були зроблені відповідачем в картах особового рахунку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.12.2013 №0002332201 та від 20.12.2013 №0002322201.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.