Рішення № 40294677, 26.08.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6045/14 Справа № 437/1253/12 Головуючий у 1 й інстанції - Кухар Д. О. Доповідач - Повєткін В.В.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Чергенець С.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2014 року

за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про визнання договору поруки недійсним, -

В с т а н о в и в :

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_3 та ТОВ «Укрпромбанк» про визнання договору поруки недійсним посилаючись на те, що 03.03.2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 356-016/ФК-08. Згідно з умовами вказаного договору, банк надав ОСОБА_3, відкличну не відновлювальну кредитну лінію та в її межах кредитні кошти в ліміті кредитування у розмірі 1.262.500,00 грн., з розрахунку 15,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 03.03.2008 року по 02.03.2013 року. Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечено укладеним 03.03.2008 року між ТОВ "Український промисловий банк", Позичальником та ОСОБА_2 договором поруки № 356-016/Zфпор-08. Згідно з договором поруки, поручитель поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник. Відповідальність поручителя повинна настати у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором. Але договір поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року вона власноручно не підписувала, право підпису договору нікому не доручала, довіреностей не вчинення відповідних дій не видавала. Ким підписаний оспорюваний договір поруки їй невідомо. Крім того, договір суперечить ст.ст.203,215 ЦК України. У зв'язку з відкриттями ліквідаційної процедури відносно ТОВ "Український промисловий банк" за кредитним договором від 03.03.2008 року № 356-016/ФК-08 відбулася заміна первісного кредитора ТОВ "Український промисловий банк" на нового кредитора ПАТ "Дельта Банк", який став правонаступником прав та обов'язків первісного кредитора та набув права вимоги за вказаними вище кредитним договором та договором поруки. На підставі вищевикладеного позивач просила суд визнати недійсним договір поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року (т.1 а.с.2-5).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2014 року позовні вимоги задоволено (т.2 а.с.94-98).

В апеляційній скарзі (т.2 а.с.100-105) ПАТ "Дельта Банк" просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалите нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки:

- суд не прийняв до уваги пропуск строку позовної давності;

- висновок експертизи не повинен був взятий до уваги судом при ухваленні оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта не є обов'язковим, а сам висновок суперечить матеріалам справи та обставинам викладеним позивачем;

- зміст позовної заяви свідчить про присутність позивача особисто при укладенні договору поруки та його підписанні;

- рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2012 року у справі № 412/2998/2012 (2/412/2772/2012) встановлено факт передачі Активів та кредитних зобов'язань за договором від 30 червня 2010 року, а тому є встановленим набуття ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором та ОСОБА_2 за договором поруки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що в договорі поруки відсутній власноручний підпис позивача.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з висновку судово- почеркознавчої експертизи від 21.12.2012 року підпис від імені позивача в договорі поруки виконаний не позивачем, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису (т.1 а.с.165-172).

За таких обставин суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, дійшов вірного висновку про те, що в момент вчинення правочину мало місце порушення прав позивача щодо: свободи договору, необхідності згоди обох сторін при його укладанні, відсутності волевиявлення позивача відносно розпорядження земельними ділянками, які належить їй (особі) на праві приватної власності, передбачене вимогами ч.3 ст.203 ЦК України, недодержання яких тягне за собою недійсність правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Банк доказів позивача щодо не підписання нею договору поруки та висновки судової експертизи з цього приводу не спростував.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору поруки є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про визнання позивачем обставин підписання нею договору поруки у тексті позовної заяви про визнання договору поруки недійним з інших підстав не можуть бути прийняті до уваги, оскільки це є правом позивача на захист своїх інтересів.

Відсутні підстави для визнання пропущеним строку позовної давності при зверненні позивачем з позовом про визнання недійсним договору поруки з підстав не підписання позивачем цього договору, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, про факт відсутності на договорі поруки її підпису позивачу стало відомо лише при розгляду справи в суді першої інстанції.

Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення в цій частині не допущено.

Тому немає підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції про визнання договору поруки недійсним з підстав не підписання цього договору позивачем.

Разом з тим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно в мотивувальній частині рішення здійснено висновок про не укладення між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» договору від 30 червня 2010 року про передачу Активів та кредитних зобов'язань в частині відчуження права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором та ОСОБА_2 за договором поруки та про те, що ПАТ «Дельта Банк» є неналежним відповідачем.

Як вбачається зі справи, позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору поруки не містили посилання на не укладення між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» вказаного договору.

З позовними вимогами про визнання вищевказаного договору недійсним з підстав, які наведені в рішенні суду як підстави вважати цей договір неукладеним, позивач та інші сторони до суду не зверталися.

За таких обставин слід визнати, що в своїх висновках з цього приводу суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Тому слід визнати безпідставними і висновки суду щодо визнання ПАТ «Дельта Банк» неналежним відповідачем.

Крім того, згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2012 року у цивільній справі № 412/2998/2012 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору недійсним встановлено, що відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» передав право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (т.2 а.с.57-59).

Такі висновки суду сторонами у цій справі не оскаржені.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на це колегія суддів вважає, що в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині обґрунтування задоволення позову шляхом виключення з мотивувальної частини рішення висновки суду про не укладення між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» договору від 30 червня 2010 року про передачу Активів та кредитних зобов'язань в частині відчуження права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором та ОСОБА_2 за договором поруки та про те, що ПАТ «Дельта Банк» є неналежним відповідачем.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,309,314,316 Цивіль-ного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2014 року в частині обґрунтування задоволення позову змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2014 року висновки суду про не укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» договору від 30 червня 2010 року про передачу Активів та кредитних зобов'язань в частині відчуження права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором та ОСОБА_2 за договором поруки, про те що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» є неналежним відповідачем.

В решті рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2014 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: