Постанова № 40289388, 20.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 р. Справа № 804/6984/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представників позивача представників відповідача Баден В.О. Пономаренко М.П. Побуділіна І.А. Павленко І.М. Івченко Н.П. Коноплянка А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування п.п.2,3 вимоги від 15.04.2014 року на суму 6 640 705,70 грн. та 1 189 104,76 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати п. 2 вимог щодо усунення порушень від 15.04.2014 року за вих. № 04-05-05-15/3884 в частині стягнення збитків у сумі 6 640 705,70 грн. з осіб, винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку, встановленому законодавством та п. 3 Вимог щодо усунення порушень від 15.04.2014 року за вих. № 04-05-05-15/3884 в частині стягнення коштів у загальній сумі 1 189 104,76 грн. з осіб, винних у незаконному списанні матеріалів та зарахувати їх на поточні банківські рахунки.

Позов вмотивований тим, що за результатами ревізії позивача складений Акт від 07.03.2014 року № 05-19/1 про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, висновки відповідача в Акті Ревізії та відповідне висування обов'язкових вимог ґрунтуються на міркуваннях та припущеннях про понаднормове списання матеріалів та відповідне завдання збитків, а також про безпідставне не стягнення валютної дебіторської заборгованості та несписання безнадійної валютної дебіторської заборгованості, тому така вимога підлягає частковому скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та зазначили, що діяли відповідно до чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.2.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держави фінансової інспекції в Дніпропетровській області на ІУ квартал 2013 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 05.12.2013р. №1857, виданого начальником Держфінінспекції в Дніпропетровській області, заступником начальника відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Держфінінспекції в Дніпропетровській області Божко О.В. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.

Результати ревізії оформлені актом від 07 березня 2014 року № 05-19/1, в якому зафіксовано виявлені порушення.

Так, згідно із актом від 07.02.2014 року в ході ревізії встановлено, що станом на 01.04.2011 по бухгалтерському обліку (рахунок 36.2 «Розрахунки з іноземними замовниками») обліковувалася дебіторська заборгованість Фірми «System One LTD» на суму 7 590 307,37 грн, на - 31.12.2013р. заборгованість становить 6 640 705,70 грн., зменшення заборгованості відбулося внаслідок негативної курсової різниці на загальну суму 949 601,67 грн. при проведенні щоквартальних інвентаризацій валютних розрахунків.

Заборгованість Фірми «System One LTD» виникла в 2007 році внаслідок не проведення Фірмою «System One LTD» оплати робіт з ремонту 5-ти тепловозів на суму 24 135 842,27 рос. рублів за контрактом на ремонт тепловозів від 22.02.2005 р. №19/5035п.

Предметом контракту є виконання робіт з ремонту в обсязі КР-1 тепловозів серії ТЕ 10 (100 секцій).

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 Контракту, усі суперечки і розбіжності, що виникають між сторонами при виконанні Контракту вирішуються шляхом переговорів. При недосягненні згоди суперечки належать розгляду в Господарському суді на території та із застосуванням законодавства країни, за місцем знаходження позивача.

При виконанні контракту виникла прострочена заборгованість Фірми «System One LTD» на загальну суму 27 108 240,61 рос.руб (10 561 700,61 рос.руб - терміном погашення 04.03.2007р., 10 648 000,0 рос.руб - термін погашення 25.03.07р., 5 898 540,00 рос.руб - термін погашення 23.08.2007 року).

Товариство для повернення нерезидентом боргу звернулося з позовною заявою від 20.04.2007 №19/28 до Господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення з Фірми «System One LTD» боргу за ремонтні роботи 4 тепловозів. Ухвалою суду від 10.09.2007 прийнято рішення про стягнення з Фірми «System One LTD» на користь ПрАТ «ДТРЗ» 21 209 700,61 рос.руб (4 152 011,99 грн.) основного боргу та 2 926 141,66 рос.руб (572 821,0 грн.) пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, витрати по сплаті держмита - 25 500,0 грн., витрати на забезпечення судового процесу - 118,00 гривень. Господарським судом Дніпропетровської області 10.09.2007 прийнято рішення про задоволення вимог ПрАТ «ДТРЗ».

Також, Товариство звернулося з позовною заявою від 24.04.2008р. до Господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення з Фірми «System One LTD» боргу за ремонтні роботи 1-го тепловозу, за розглядом якої судом прийнято рішення від 24.04.2008р. про стягнення з боржника 1 164 076,87 грн. основного боргу, 45 033,23 грн. пені, 12 091,10 грн. витрати по сплаті держмита, витрати на забезпечення судового процесу - 118,0 гривень.

Також, відповідач зазначає, що між Україною та Латвійською Республікою діє Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23.05.1995 (далі - Договір про правову допомогу), який відповідно до ст. 10 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІУ, як міжнародний договір, є частиною національного цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 48 Договору про правову допомогу порядок виконання судових рішень регулюється законодавством договірної сторони, на території якої повинно бути здійснено виконання. Статтею 47 Договору про правову допомогу визначено порядок подання клопотання про дозвіл виконання судових рішень. При цьому, відповідно до ст. 4 Договору про правову допомогу, при наданні правової допомоги установи договірних сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції і Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції і Генеральну Прокуратуру України Латвійською Республікою.

Так, колишнім Головою правління - директором Товариства ОСОБА_11 протягом 2008-2009 років не здійснено усіх заходів з отримання правової допомоги від Латвійської Республіки з виконання рішення судів.

До ревізії надані листи Міністерства юстиції України від 13.10.2008 №26а-255-08 та від 24.09.2009 №26-3526-09, отримані ПрАТ «ДТРЗ», якими роз'яснено про необхідність оформлення Товариством клопотання про визнання та виконання на території Латвійської Республіки рішень Українських судів.

У подальшому рішенням від 09.12.2010 р. Даугавпільським судом Латвійської Республіки визнані і прийняті до виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2007р. та від 24.04.2008р., але судові рішення осталися не виконаними з причини ліквідації Фірми «System One LTD» в 2009 році, яка підтверджена матеріалами перевірки.

Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем не вжито відповідних дій по стягненню визнаного судами боргу Фірми «System One LTD» у період його діяльності.

Згідно з Контрактом від 10.09.2003р. №693 (в редакції додаткової угоди від 14.03.2008р.), укладеним між Міністерством транспорту та зв'язку України і керівником Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу ОСОБА_11, Голова правління - директор Товариства здійснює поточне (оперативне) керівництво Товариством, організує його виробничо-господарську та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, статутом Товариства. Відповідно до Статуту метою створення Товариства є отримання прибутку від здійснення господарської діяльності.

Таким чином, колишнім Головою правління - директором Товариства ОСОБА_11, у порушення умов Контракту від 10.09.2003 №693, не виконано дії направлені на забезпечення ефективної діяльності Товариства, передбаченої Статутом, внаслідок чого борг ліквідованої в 2009 році Фірми «System One LTD», який виник у 2007 році, не стягнутий і обліковується станом на 31.12.2013 р. на суму 6 640 705,70 грн., у порушення вимог ст. 47 Договору про правову допомогу, п. 1 ст. 3, п.1 ст. 9 Закону № 996-ХІУ, п. 18 П(С)БО № 2 «Баланс» від 31.09.1999 № 87.

Отже, у порушення вимог п.5 П(С)БО 10 Товариством не проведено списання по бухгалтерському обліку безнадійної валютної дебіторської заборгованості ліквідованого підприємства, у зв'язку з чим протягом періоду з 01.04.2011 року по 31.12.2013 рік Товариством додатково понесено витрати від негативної курсової різниці.

В тому числі, актом ревізії визначено, що шляхом співставлення фактично списаних та використаних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, напівфабрикатів власного виробництва при проведенні капітального ремонту - КР-1, КР-2, ЖРП тепловозів серії ЧМЕЗ, ЧМЕЗТ, ЧМЕЗЕ із затвердженими Нормами витрат встановлено понаднормове списання матеріалів (купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, напівфабрикатів власного виробництва) на загальну суму 1 189 104,76 гривень, чим порушено Норми витрат, вимоги п. 1,3, 5, ст. 9 Закону №996, п.п. 12, П(С)БО 16 «Витрати».

15.04.2014 року за №04-05-05-15/3884 позивачу була пред'явлена вимога про усунення порушень, в якій зокрема зазначено, стягнути збитки у сумі 6640705,70 гривень з осіб винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку встановленому законодавством та стягнути коштів у загальній сумі 1 189 104,76 грн. з осіб, винних у незаконному списанні матеріалів та зарахувати їх на поточні банківські рахунки ПрАТ «ДТРЗ».

Щодо оскаржуваного пункту 2 вимоги в частині стягнення збитків у сумі 6 640 705,70 грн. з осіб, винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку, встановленому законодавством, суд зазначає.

Відповідно до акту ревізії та з наданих до суду документів вбачається, що у період, що підлягав ревізії та під час самої ревізії посадові особи позивача є Тодоров Михайло Миколайович (обіймає посаду: виконуючого обов'язки голови правління позивача з 15.09.2010 року, що підтверджується Наказом Міністерства інфраструктури України №378-0 від 15.09.2010 р. та Наказом по заводу № 419к від 15.09.2010; посаду голови правління з 27.02.2012 р. по теперішній час, що підтверджується Наказом Міністерства інфраструктури України №34-0 від 24.02.2012 та Наказом по заводу № 101к від 28.02.2012, та Контрактом №1-V від 24.02.2012 року, дію якого продовжено згідно Наказу Міністерства інфраструктури України № 27-0 від 22.02.2013 р.) та Махлишева Ольга Валеріївна (обіймає посаду виконуючого обов'язки головного бухгалтера з 17.10.2011р., що підтверджується Наказом по заводу № 815к від 17.10.2011р.; посаду головного бухгалтера з 22.11.2011р. по теперішній час, що підтверджується Наказом по заводу № 865к від 22.11.2011р..

Так, згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ від 26.01.1996 року, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ.

В акті ревізії відповідач зазначає колишнього Голову правління - директора Товариства ОСОБА_11, як особу, яка не виконала дії направлені на забезпечення ефективної діяльності підприємства щодо стягнення заборгованості, яка виникла в 2007 році до дня ліквідації Фірми «System One LTD» - 03.03.2009 року, при цьому, визначаючи одну винну особу в акті ревізії відповідач виходить за межі ревізії позивача, що визначена планом контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та розраховує суму заборгованості станом на 31.12.2013 року, тобто на кінець періоду перевірки.

При цьому, в п.2 обов'язкової вимоги не зазначено винну особу у невжитті заходів щодо погашення заборгованості та нараховує суму збитків станом на 31.12.2013 року.

З урахуванням таких обставин, слід також зазначити, що позивач здійснює свою діяльність на підставі Статуту, остання редакція якого затверджена Міністерством інфраструктури України 21.04.2011 року та зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.04.2011 року, номер запису 12241050013004590.

У відповідності до Статуту Позивача засновником Товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України (п. 1.4.). Пунктом 9.2.1 Статуту встановлено, що вищим органом Товариства є Загальні збори акціонерів. Держава в особі Міністерства інфраструктури України як єдиний акціонер виконує повноваження Загальних зборів (п. 9.2.2). У відповідності до п.8.3 Статуту «порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків Товариств визначається рішенням Вищого органу Товариства».

За результатами фінансової діяльності позивача протягом 2009-2013 років було отримано чистого прибутку недостатньо для того, щоб створити резерв сумнівних боргів для списання зазначеної простроченої дебіторської заборгованості. Тому, у відповідності до Статуту, позивач постійно протягом 2011-2013 pp. звертався до свого Вищого органу - Міністерства інфраструктури України за погодженням можливості створення резерву сумнівних боргів (для списання простроченої дебіторської заборгованості) за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років, тому що інших джерел для скасування (списання) валютної дебіторської заборгованості не існує, що підтверджується листами про зняття заборони на зовнішньоекономічну діяльність та скасування простроченої заборгованості, а саме №15-01/16 від 21.02.2012 року, №15-01/16/1 від 16.03.2012 року, №15-01/42 від 24.04.2012 року, №22186 від 06.03.2013 року, 15-01/78 від 21.05.2013 року та лист-рекомендації Начальника Управління внутрішнього аудиту Міністерства інфраструктури України №14/361-13 від 20.06.2013 року, що містяться в матеріалах справи із позначками про отримання, однак відповідей (дозволу) не надійшло.

Таким чином, суд з урахуванням викладеного вище, проходить до висновку про скасування п.2 вимоги в частині стягнення збитків у сумі 6 640 705,70 грн. з осіб, винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку, встановленому законодавством, оскільки відповідні заходи були вчинені позивачем.

Щодо п.3 вимоги в частині стягнення коштів у загальній сумі 1 189 104,76 грн. з осіб, винних у незаконному списанні матеріалів та зарахувати їх на поточні банківські рахунки, суд зазначає наступне.

Як встановлено в акті ревізії, на ПрАТ «ДТРЗ» проведення модернізації та капітального ремонту ТРС здійснюється згідно з Правилами капітальних ремонтів КР-1, КР-2 тепловозів серії ЧМЕЗ, ЧМЕЗТ, ЧМЕЗЗЕ, 2ТЕ10, 2ТЕ116» (далі - Правила капітальних ремонтів), які затверджені Міністерством інфраструктури України та введені в дію Наказом Укрзалізниці від 13.12.2005р. №691-ЦЗ, ТУ У 32.01124483.012-2000.

Директором ВАТ «ДТРЗ» ОСОБА_11 на підставі наказу від 28.02.2006р. №158 введено в дію вищезазначені Правила капітального ремонту на підприємстві.

У відповідності до Правил капітальною ремонту в частині списання виробничих запасів на проведення модернізації та ремонтів ТРС ПрАТ «ДТРЗ», на підставі введеного в дію з 29.12.2010 року Наказу в.о. Голови правління - директором ВАТ «ДТРЗ» Тодоровим М.М. від 29.12.2010р. №715 «Норми витрати матеріалів і запасних частин на капітальні ремонти КР-1, КР-2 тепловозів серії ЧМЕЗ в/і», «Тимчасові витрати матеріалів і запасних частин на капітальні ремонти КР-1, КР-2 тепловозів серії 2ТЕ10», «Тимчасові витрати матеріалів і запасних частин на капітальні ремонти КР-1, КР-2 тепловозів серії та 2ТЕ116 в/і» (далі - Норми витрат), які затверджені заступником начальника Головного управління локомотивного господарства «Укрзалізниця» Батюшиним І.Є. 24.10.2010 року, директором проектно-конструкторського та технологічного бюро по ремонту локомотивів Матяшем В.О., 16.12.2010 року, в.о. головним інженером ВАТ «ДТРЗ» Дудко П.П., 02.11.2010 року.

Розрахунок таких Норми витрат приведено на один капітальний ремонт КР-1 або КР-2, на одну секцію тепловозів ЧМЕЗ, 2ТЕ10, 2ТЕ116.

Норми витрат переглядаються при зміні вимог нормативно-технічної документації обсягів ремонтних робіт, введенню нових видів ремонту або не більше одного разу на п'ять років.

Пунктом 3.6.6 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21.04.2002 року №261 передбачено, що заявку на проведення Виконавцем додаткових робіт, що при здачі кожної одиниці РС Замовник повинен передати Виконавцю Заявку на проведення Виконавцем додаткових робіт, що перевищують обсяг ремонту, передбачений нормативною документацією та умовами договору на капітальний ремонт тягового рухомого складу даного типу та серії.

В зв'язку з чим, відповідач зазначає про порушення Норми витрат та вимог п. 1,3, 5, ст. 9 Закону №996, п.п. 12, П(С)БО 16 «Витрати».

Як встановлено в судовому засіданні, основним видом діяльності позивача є ремонт, технічне обслуговування та модернізація тепловозів. Така діяльність здійснюється на підставі відповідних договорів з контрагентами, укладеними за типовими формами.

Ремонт та модернізація тепловозів здійснюється на підставі типових договорів з контрагентами. Пунктом 2.5 таких договорів передбачено, якщо в процесі приймання, розбирання та дефектації об'єктів капітального ремонту (або модернізації) виникає необхідність в виконанні додаткових робіт, які не передбачені обсягами капітального ремонту ТРС, визначеними цим Договором: встановлення відсутніх або заміна ненормальнозношених деталей, вузлів та агрегатів; виконання робіт, що не передбачені обсягом капітального ремонту, на який подано ТРС; виконання збільшених обсягів ремонту електричних машин і колісних пар, що не передбачено плановим розрахунком комплекту електричних машин та колісних пар, Виконавцем складається відповідний акт, в якому вказується назва, тип, номер креслення відсутніх або ненормальнозношених деталей, вузлів, агрегатів, та потребують їх заміни, з обов'язковим зазначенням характеру їх пошкодження тощо. Виконавець капітального ремонту повідомляє про це Отримувача та Замовника. Отримувач у 3-х добовий термін з моменту отримання повідомлення перевіряє необхідність виконання робіт.

Після погодження Отримувачем необхідності виконання робіт Виконавець в 5 добовий термін надає Отримувачу планово-розрахункові калькуляції на додатковий обсяг робіт та при необхідності проект Додаткової угоди. Отримувач в 3-х добовий термін розробляє техніко-економічне обґрунтування та надає Замовнику свої пропозиції щодо узгодження розрахунків Виконавця і при необхідності укладення Додаткової угоди до Договору.

У складі пакету документів повинні бути двосторонній акт необхідності виконання робіт або встановлення відсутніх та ненормально зношених частин та планово-розрахункова калькуляція з розшифровками по статтях витрат. Узгодження виконання додаткових робіт при необхідності оформлюється Додатковою угодою до Договору, укладеною за встановленим порядком».

Таким чином, під час приймання, попереднього огляду та після розбирання відповідного тепловозу сторони визначають конкретний обсяг деталей, що підлягають в тому числі і заміні, шляхом підписання акту, в підписанні якого та прийнятті продукції приймають участь представники Державного підприємства «Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України» (ЦТА). Тобто, відповідні акти підписуються трьома сторонами.

Під час ремонту тепловозів позивач керується Правилами капітального ремонту. Зазначеними Правилами визначено, що «4.1. У системі Укрзалізниці установлено наступне призначення капітальних ремонтів ТРС, у тому числі для тепловозів серії ЧМЕЗ:

- капітальний ремонт КР-1 для відновлення експлуатаційних характеристик міжремонтного ресурсу методом заміни й ремонту зношених і ушкоджених агрегатів, вузлів і деталей тягового рухомого складу та їхньої модернізації;

- капітальний ремонт КР-2 для відновлення експлуатаційних характеристик, справності й повного міжремонтного ресурсу, а також модернізації агрегатів, вузлів і деталей, включаючи базові, повної заміни на нові (згідно визначеного переліку) проводів, кабелів і обладнання, що відробило свій ресурс.

- 4.2. Складальні одиниці й деталі тепловозів ЧМЕЗ при капітальних ремонтах КР-1, КР-2 приводяться у стан, що забезпечує їхню роботу до чергового планового ремонту відповідно до встановлених норм пробігу при безумовному забезпеченні безпеки рухи поїздів і техніки безпеки.

- 4.3 Обсяг робіт, виконуваних при капітальних ремонтах КР-1, КР-2 тепловозів ЧМЕЗ визначається цими Правилами, інструкціями, інструктивними вказівками, посібниками з ремонту, керівництвами з ремонту, затвердженими у встановленому порядку.»

Таким чином, саме Правила капітальних ремонтів встановлюють критерії оцінки кожної деталі та вузла тепловоза щодо її стану та необхідності ремонту або заміни. Тобто, задля належного виконання договірних відносин та у відповідності до зазначених Правил капітальних ремонтів, позивач зобов'язаний виконувати повний обсяг робіт (включаючи заміну деталей, що є непридатними до експлуатації), які забезпечать належний технічний стан тепловозів з обов'язковим урахуванням норм безпеки.

Як встановлено в судовому засіданні під час встановлення фактів понаднормового списання матеріалів (купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, напівфабрикатів власного виробництва) на загальну суму 1 189 104,76 гривень відповідач керувався Нормами витрат, тобто не враховувався конкретний технічний стани та комплектність тепловозів, які надходили до позивача від контрагентів до їхнього ремонту, обсяг робіт, необхідних для доведення тепловозів до належного технічного стану.

Згідно загальних положень Норм витрат (п.1.1), ці норми складені, виходячи з розрахунків по всьому комплексу робіт відповідно до «Правил капітальних ремонтів КР-1, КР-2 тепловозів серії ЧМЕЗ» технічної документації завода-виробника та є середньостатистичними.

Пунктом 1.10 Норм витрат встановлено, що витрати матеріалів та запасних частин на модернізацію тепловоза в цих нормах не передбачені та встановлюються згідно конкретних проектів на модернізацію.

Таким чином, з огляду на їх сутність та зміст Норми витрат не обмежують позивача і не позбавляють обов'язку здійснювати конкретний обсяг робіт, необхідних для приведення конкретного тепловоза у належний технічний стан, а є орієнтовними для планування загальних витрат для ремонт. З огляду на те, що Норми витрат розроблені на виконання Правил капітальних ремонтів, то положення Правил капітальних ремонтів (включаючи критерії заміни кожної деталі та відповідний обов'язок ремонтного підприємства) є преважними, в тому числі перегляд встановлених Норм витрат є альтернативним.

В тому числі, Наказом Міністерства транспорту України від 21.04.2002 року за №261 затверджено Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, яке встановлює основні взаємовідносини між Виконавцем та Замовником з технічних питань по ремонту тамодернізації рухомого складу (далі за текстом РС), його вузлів та агрегатів, що носять загальний характер, і повністю або частково використовуються сторонами як додаток до договору.

При цьому, відповідно до п. 3.4 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, на кожний прийнятий в ремонт РС складається акт приймання і попереднього зовнішнього огляду по формі ЗРУ1 для тягового рухомого складу».

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що понаднормове списання матеріалів не підтверджено належними та допустимими доказами.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування п.п.2,3 вимоги від 15.04.2014 року на суму 6 640 705,70 грн. та 1 189 104,76 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.2 Вимог щодо усунення порушень від 15.04.2014 року за вих.№04-05-05-15/3884 в частині стягнення збитків у сумі 6 640 705, 70 гривень з осіб, винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку, встановленому законом.

Визнати протиправним та скасувати п.3 Вимог щодо усунення порушень від 15.04.2014 року за вих.№04-05-05-15/3884 в частині стягнення збитків у загальній сумі 1 189 104,76 гривень з осіб, винних у незаконному списанні матеріалів та зарахувати їх на поточні банківські рахунки.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 00659101) судові витрати у розмірі 633 (шістсот тридцять три) гривні 36 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко