Рішення № 40286877, 18.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2014 р. Справа № 914/2628/14

За позовом: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

про стягнення 68 300 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Ганчар М.П., представник (довіреність №12/1-3005/мс від 17.09.2014 р.);

від відповідача: Дяків Ю.В., представник (довіреність від 04.08.2014 р.)

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення 63 800 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.07.2014 р. призначив розгляд справи на 04.08.2014 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 18.08.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про охорону об'єкта постом фізичної охорони, на виконання умов якого відповідачу було надано відповідні послуги. Відповідач зобов'язувався проводити оплату наданих послуг в розмірах та строки, встановлені такими договорами. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 63 800 грн. 00 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 63 800 грн. 00 коп.

18.08.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог від 18.08.2014 р., у якій позивач просив стягнути з відповідача 68 300 грн. 00 коп. боргу, а також судові витрати.

Судом встановлено, що заява від 18.08.2014 р. відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, зазначених у заяві про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 68 300 грн. 00 коп. У зв'язку із складним фінансовим становищем, яке склалося у відповідача, просив розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців із сплатою згідно поданого графіку.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора суд встановив наступне:

15 травня 2012 р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області (охорона), Головним управлінням статистики у Львівській області (замовник 1) та Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (замовник 2) було укладено договір №311/3103 на охорону Головного управління статистики у Львівській області постом фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України.

Предметом договору є послуги з охорони адміністративного корпусу Головного управління статистики у Львівській області та ДП «Львівський інститут землеустрою» за адресою: м. Львів, пр. В'ячеслава Чорновола, 4 (1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, замовники передають майно, яке зберігається у зданих під сигналізацію чи опломбованих приміщеннях, що перераховані у дислокації об'єкта (додаток №1) під охорону постом фізичної охорони, а охорона здійснює заходи із забезпечення схоронності цілісності майна на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовниками всіх належних їм повноважень щодо майна.

Згідно до п. 4.1. договору, ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку (додаток 3) та протоколі узгодження договірної ціни (додаток №4).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу за період з лютого 2013 р. по грудень 2013 р. послуги з охорони, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг.

18 грудня 2013 р. сторони склали акт про зняття цілодобового поста цивільної охорони по охороні приміщення ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за адресою: м. Львів, пр. В'ячеслава Чорновола, 4.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом за надані послуги вважається період з 15 числа (включно) поточного місяця до 14 числа (включно) наступного місяця. Вартість послуг за кожний розрахунковий період визначається сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додаток №3), відповідно до кількості годин надання послуг та їх вартості.

Відповідно до п. 4.5. договору, розрахунок проводиться шляхом оплати замовниками впродовж десяти банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг на підставі рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 68 300 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 68 300 грн. 00 коп. основного боргу.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців слід зазначити наступне.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене п. 6 ст. 83 ГПК України.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення. При цьому під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вищенаведені обставини узгоджуються із правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною у п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд вважає за можливе задоволити його частково та розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Задовольняючи клопотання, суд бере до уваги причини невиконання грошового зобов'язання відповідачем та його складне матеріальне становище.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів, проспект Чорновола, 4 (ідентифікаційний код 00702009) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м. Львів, вул. Липинського, 44 (ідентифікаційний код 08596956) 68 300 грн. 00 коп. основного боргу, 1 827 грн. 00 коп. судового збору з розстроченням виконання рішення суду на шість місяців шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 18.08.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.08.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.