Ухвала суду № 40282051, 28.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3452/14-к Головуючий у І інстанції Шумко В.А.Провадження № 11-кп/780/796/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 39 28.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого- судді : - Свінціцької О.П.

суддів : - Дриги А.М., Черкасова В.М.

при секретарі : - Журавель К.Б.,

з участю прокурора : - Пуха І.Ю.

представника ІВЦ №132 -Виссал В.В.

засудженого - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з ІВЦ №132 справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Ірпінського ВЦ №132 про застосування ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а :

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2011 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Зараховано в строк відбуття покарання перебування його під вартою з 10.03.2011 року по 12.03.2011 року. Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08.10.2013 року невідбуту частину покарання, що становить 2 роки 6 місяців 2 дні замінено на обмеження волі з обов»язковим залученням до праці. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.12.2013 року зараховано у строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру з 08.10.2013 року по 14.11.2013 року.

До Ірпінського міського суду Київської області надійшло подання начальника ІВЦ №132, в якому він просить застосувати відносно засудженого ОСОБА_7 ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» та скоротити наполовину невідбуту ним частину строку покарання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2014 року в задоволенні подання начальника ІВЦ №132» відмовлено. Своє рішення суд обґрунтував тим, що ОСОБА_7 за час відбування покарання має 5 стягнень, 2 з яких не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, на виховні заходи засуджений реагує не вірно, належних висновків із проведених із ним бесід для себе не робить. Крім того, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись з рішенням суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути рішення Ірпінського міського суду Київської області та застосувати відносно нього ст. 1 п. «Е» Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки він є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (4 категорія) і тому підпадає під дію вказаного закону.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції з ІВЦ №132 ОСОБА_7 вимоги апеляційної скарги підтримав і просив застосувати до нього ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014р.» та вважав безпідставними вимоги установи виконання покарань про застосування щодо нього ст.6 Закону України «Про амністію у 2014р.».

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_7, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги засудженого, думку представника ІВЦ №132, який підтримав вимоги апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 8 квітня 2014 року, відповідно до статті 6 якого засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов»язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст.ст. 1-5 цього Закону, скорочується наполовину невідбута частина покарання.

14 травня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» №1246-VII від 06 травня 2014 року, яким виключено пункт «ґ» статті 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» про незастосування амністії до осіб, які злісно порушують установлений порядок відбування покарання.

Як вбачається з матеріалів провадження за поданням установи виконання покарань, ОСОБА_7 вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2011р. засуджений за ч.2 ст. 309, 71 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Згідно постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08.10.2013р. ОСОБА_7 замінено невідбуту частину покарання більш м»яким у виді обмеження волі з обов»язковим залученням до праці. Початок строку позбавлення волі обчислюється з 12.03.2011р., початок строку обмеження волі - з 14.11.2013р., кінець строку покарання - 03.03.2016р.

З ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд, приймаючи рішення про відмову у застосуванні щодо ОСОБА_7 ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014р.» врахував те, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_7 характеризується посередньо, має 5 стягнень, 2 з яких не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, на виховні заходи реагує не вірно, належних висновків для себе не робить, тому до нього не можна застосувати Закон України «Про амністію у 2014р.»

Однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції недостатньо перевірив відомості про особу засудженого та його поведінку за час відбування покарання, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 370 КПК України, та безпідставно відмовив у задоволенні подання начальника Ірпінського ВЦ №132, тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню.

Разом з тим, як вбачається зі змісту ч.3 ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» у разі, якщо до особи може бути застосовано кілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.

Згідно ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014р.» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, підлягають особи, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст..1 цього Закону, засуджені за будь - які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров»я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

В судовому засіданні з матеріалів подання та пояснень представника ІВЦ №132 встановлено, що ОСОБА_7 станом на день набрання чинності законом України «Про амністію у 2014р.», а саме, на 19 квітня 2014 року, відбув більше однієї чверті призначеного строку основного покарання, злочини, за які він відбуває покарання не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров»я, в судовому засіданні ОСОБА_7 просив застосувати до нього ст..2 вказаного Закону, а тому, на думку колегії суддів, ОСОБА_7 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст.. 2 Закону України «Про амністію у 2014р.».

Посилання ОСОБА_7 на можливість його звільнення на підставі ст..1 п.»Е» Закону України «Про амністію у 2014р.» є безпідставним, оскільки звільненню від відбування покарання за вказаною статтею підлягають особи, які засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України.

З вироку Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2011р. вбачається, що ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст. 309, 71 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Оскільки один із злочинів, за які було засуджено ОСОБА_7, а саме злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії умисних тяжких, тому ОСОБА_7 не підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 підлягають до часткового задоволення, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою ОСОБА_7 слід звільнити від відбування покарання на підставі ст.. 2 Закону України «Про амністію у 2014р.».

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 липня 2014 року щодо ОСОБА_7- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою подання начальника Ірпінського виправного центру №132 Управління державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області про застосування амністії до засудженого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження від подальшого відбування покарання у виді обмеження волі, визначеного постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08.10.2013р., на підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його з місць позбавлення волі.

Судді:

___ _______ ___

Свінціцька О.П. Дрига А.М. Черкасов В.М.