Вирок № 40278419, 13.08.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4353/14-к

Провадження №1-кп/761/302/2014

В И Р О К

іменем України

13 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козятник Л.Г.

при секретарі Медицькій У.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12012000100000156 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стрибіж Червоноармійського району Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Панова В.Є.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

20 серпня 2012 року, приблизно о 10 год., ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме, автомобілем марки «Кіа Черато», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, відповідно до попередньої домовленості зустрівся на вул. Білоруській № 2 в м. Києві з вітчимом останнього ОСОБА_5

Знаходячись за вказаною адресою та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1, зловживаючи довірою ОСОБА_5, переконав його в тому, що автомобіль буде використаний ним для перевезення пасажирів. ОСОБА_5, будучи введений в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_1, з дозволу ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 автомобіль марки «Кіа Черато», р.н. НОМЕР_1, в користування строком на 3 дні.

Отримавши шляхом зловживання довірою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 можливість користуватися автомобілем марки «Кіа Черато», р.н. НОМЕР_1, вартість якого становить 105300 грн. 02 коп., ОСОБА_1 всупереч волі останніх, не повернув його в обумовлений строк, а незаконно заволодів ним та розпорядився в подальшому на власний розсуд, чим завдав потерпілому значної матеріальної шкоди.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 визнається винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме, в незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні досліджені безпосередньо судом докази, які суд враховує та бере до уваги.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим та дав показання, згідно з якими, 20 серпня 2012 року він зустрівся з ОСОБА_5, з яким домовився, що в останнього він за 300 доларів США візьме на 3 дні автомобіль «Кіа Черато» для того, щоб на ньому повозити одного чоловіка. Після цього, ОСОБА_5 передав йому технічний паспорт на автомобіль та ключі від нього. Оскільки чоловік, якого він мав возити, не приїхав, то він заклав автомобіль марки «Кіа Черато» в ломбард, приблизно за 3000 чи 4000 доларів США, щоб піти в казино та виграти 300 - 400 доларів, які заплатити ОСОБА_5 за оренду автомобіля. Так сталося, що він в казино програв усі гроші, що отримав за закладений в ломбард автомобіль. В подальшому, протягом 3-х днів він шукав гроші, щоб викупити з ломбарду автомобіль марки «Кіа Черато», а потім, не знайшовши грошей, він зателефонував до ОСОБА_5 та повідомив останньому про все, що сталося. Пізніше він зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, яким заднім числом написав розписку із зобов'язанням повернути автомобіль та кошти за його використання. Він не зміг викупити з ломбарду автомобіль, у зв'язку з чим не повернув його потерпілому, крім того, він не зміг повернути потерпілому і гроші за автомобіль, оскільки не має постійного заробітку. Вважав себе винним перед потерпілим та просив надати йому можливість частково повертати потерпілому кошти за автомобіль. Зазначив, що йому відомо було про те, що автомобіль потерпілого марки «Кіа Черато» придбаний в кредит та знаходився під заставою в банку. Частково визнав заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а саме, на суму 105300 грн., що становить вартість автомобіля, та не визнав позовні вимоги потерпілого про відшкодування йому заподіяної моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, згідно з якими, 20 серпня 2012 року ОСОБА_1 зателефонував його батьку ОСОБА_5 та попросив в останнього на 3 дні автомобіль марки «Кіа Черато» для перевезення якогось чоловіка, за що пообіцяв заплатити 300 доларів США. Зазначений автомобіль був придбаний в 2007 році в кредит на строк 7 років, який він оформив на себе та сума якого складала 20800 доларів США. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 був у гарних стосунках із ОСОБА_1, то передав останньому автомобіль, техпаспорт на нього та ключі. Через три дні їм зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що затримується в м. Одесі. Потім через тиждень, вони зателефонували до ОСОБА_1 та останній повідомив, що все нормально і автомобіль він поверне. Потім ще через тиждень їм зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що автомобіль марки «Кіа Черато» він заклав у ломбард. Протягом 5-ти місяців, не звертаючись до правоохоронних органів, вони намагалися повернути автомобіль, але їм це не вдалося, після чого, він написав заяву до міліції. Вважав, що ОСОБА_1 позбавив його сім'ю заробітку, оскільки автомобіль марки «Кіа Черато» знаходився в користуванні його батька ОСОБА_5, який займався перевезенням пасажирів, від чого отримував доход. Повністю підтримав заявлений ним цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 249128 грн. 40 коп., що в еквіваленті по курсу Національного банку України станом на 12 березня 2014 року, тобто на день подачі позовної заяви, складає 26788 доларів США, а також 430400 грн. за зобов'язанням, обумовленим розпискою наданою ОСОБА_1, та про відшкодування на його користь моральної шкоди в сумі 100000 грн., яка виразилась у тому, що був порушений його звичний розпорядок дня, він вимушений був постійно ходити в міліцію та прокуратуру.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання, згідно з якими, обвинуваченого ОСОБА_1 він знає протягом тривалого часу та до вчинення злочину між ними були дружні стосунки. Станом на 20 серпня 2012 року ОСОБА_1 працював охоронцем та останній в зазначений день попросив його дати автомобіль марки «Кіа Черато», щоб повозити одного бізнесмена, за що пообіцяв платити по 100 доларів США в день. Потім ОСОБА_1 повідомив йому, що заклав вказаний автомобіль в ломбард. У подальшому, ОСОБА_1 не повернув йому автомобіль марки «Кіа Черато». Зазначив, що автомобіль марки «Кіа Черато» був придбаний його сином ОСОБА_2 в кредит за 21000 доларів США, при цьому, на даному автомобілі він займався перевезенням пасажирів і це було єдиним джерелом доходу їх сім'ї.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала показання, згідно з якими, обвинуваченого ОСОБА_1 вона знає протягом тривалого часу та до вчинення злочину між ними були дружні стосунки. Зі слів свого чоловіка ОСОБА_5 їй стало відомо, що ОСОБА_1 заклав у ломбард придбаний в кредит її сином ОСОБА_2 автомобіль марки «Кіа Черато». На вказаному автомобілі працював її чоловік ОСОБА_5 та даний транспортний засіб у їх сім'ї був єдиним джерелом доходу, оскільки вистачало як на прожиття так і на погашення кредиту. Зазначила, що вона не може назвати точну суму збитків, завданих діями ОСОБА_1, в результаті незаконного заволодіння автомобілем марки «Кіа Черато», однак їх сім'я залишилася без будь-якого доходу.

Згідно з даними, що містяться в датованій 20 червня 2012 року копії заяви позичальника про виконання зобов'язань по кредитному договору № 206/П/40/2007-840 від 22 жовтня 2007 року, ОСОБА_2 зобов'язувався перед філією ПАТ КБ «Надра» Київське РУ погасити заборгованість за кредитним договором та поточні відсотки, починаючи з 20 червня 2012 року.

Згідно з даними, що містяться в копії довідки від 28 серпня 2013 року, в ПАТ КБ «Надра» Київське РУ на ім'я ОСОБА_2 оформлено кредит в розмірі 20851 долар США 49 центів відповідно до кредитного договору № 206/П/40/2007-840 від 22 жовтня 2007 року на купівлю автомобіля та станом на 22 серпня 2013 року за вказаним договором мається заборгованість.

Згідно з даними, що містяться в рішенні Києво - Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2012 року, задоволено позов ПАТ «АБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 206/П/40/2007-980 від 22 жовтня 2007 року.

Згідно з даними, що містяться в копії договору «Автопакет» № 206/П/40/2007-980 від 22 жовтня 2007 року, між філією ВАТ КБ «Надра» Київське РУ та ОСОБА_2 укладено договір про надання останньому в кредит грошових коштів в сумі 20851 долар США 49 центів на придбання автомобіля марки «Кіа Черато».

Згідно з даними, що містяться у копії валютного меморіального ордеру № 554 від 22 жовтня 2007 року, філією ПАТ КБ «Надра» Київське РУ здійснено проплату за автомобіль марки «Кіа Черато» в сумі 20851 долар США 49 центів, що за курсом НБУ становить 105300 грн. 02 коп.

Згідно з даними, що містяться у копії розписки ОСОБА_1 від 20 серпня 2012 року, останній взяв у ОСОБА_2 автомобіль марки «Кіа Черато» з метою зустріти в аеропорту чоловіка, щоб відвезти його в м. Одесу та зобов'язався сплачувати 800 грн. за кожен день роботи.

Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази суд вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у висунутому йому обвинуваченні та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому.

Доводи захисника про кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 190 КК України як шахрайство, не заслуговують на увагу з огляду на спеціальний предмет злочину, передбаченого ст. 289 КК України, а саме, транспортний засіб, у зв'язку із чим підлягає застосуванню спеціальна норма кримінального закону (ст. 289 КК України), а не загальна норма (ст. 190 КК України).

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про його особу, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, крім того, суд бере до уваги матеріальний стан обвинуваченого та часткове відшкодування ним заподіяної шкоди.

В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає можливим врахувати щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених санкцією закону, за яким визнав його винуватим, без конфіскації майна.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема, вчинення злочину вперше, наявність обставини, яка пом'якшує його покарання та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, наявність постійного місця проживання, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування на його користь заподіяної матеріальної шкоди в сумі 249128 грн. 40 коп. та 430400 грн. за зобов'язанням, обумовленим розпискою, а також моральної шкоди в сумі 100000 грн., підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Так, вищенаведені досліджені безпосередньо судом докази підтверджують факт придбання ОСОБА_2 в кредит автомобіля марки «Кіа Черато» за 20851 долар США 49 центів, що за курсом НБУ станом на 22 жовтня 2007 року становило 105300 грн. 02 коп., а також про наявність станом на квітень 2012 року заборгованості у потерпілого ОСОБА_2 перед ПАТ «КБ «Надра» за кредитним договором № 206/П/40/2007-980 від 22 жовтня 2007 року.

При цьому, в ході судового розгляду встановлено винуватість ОСОБА_1 в незаконному заволодінні автомобілем марки «Кіа Черато», в результаті чого потерпілому ОСОБА_2 завдано шкоду в розмірі вартості автомобіля, що становить 105300 грн. 02 коп.

Інші зобов'язання обвинуваченого ОСОБА_1 перед потерпілим ОСОБА_2 щодо автомобіля марки «Кіа Черато», не мають прямого причинного зв'язку до вчинення вказаного злочину.

А тому, зобов'язання за цивільно-правовими угодами, в даному випадку за договором кредиту та розпискою, не стосуються предмету розгляду цивільного позову в межах цього кримінального провадження.

Таким чином, на користь потерпілого ОСОБА_2 підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 105300 грн. 02 коп., що становить вартість автомобіля. Однак, з урахуванням того, що ОСОБА_1 відшкодував потерпілому ОСОБА_2 1044 грн. 75 коп., то на користь останнього необхідно стягнути 104255 грн. 27 коп.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги на користь потерпілого ОСОБА_2 в сумі 10000 грн., оскільки така сума відповідає ступеню моральних страждань потерпілого, пов'язаних із вчиненням щодо нього злочину.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 104255 (сто чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять) гривень 27 копійок та моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без зміни - у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили, заставу в сумі 22940 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок) гривень, внесену на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва ) повернути заставодавцю - ОСОБА_8.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя