Постанова № 40276232, 11.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2014 року № 826/9693/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпром-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпром-ЛТД» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів міста Києва по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Будпром-ЛТД», за результатами якої складено Акт від 16 січня 2013 (2014) року № 153/26-55-22-07/37318967 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будпром-ЛТД» код за ЄДРПОУ 373118967 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період вересень, жовтень, листопад 2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів міста Києва вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі Акта від 16 січня 2013 (2014) року № 153/26-55-22-07/37318967 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будпром-ЛТД» код за ЄДРПОУ 373118967 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період вересень, жовтень, листопад 2013 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги мотивовані тим, що дії ДПІ у Печерському районі щодо проведення перевірки є протиправними, оскільки вчинені з порушенням встановленого порядку, а в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки викладені суб'єктивні та помилкові висновки щодо господарської діяльності ТОВ «Будпром-ЛТД».

Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що позовні вимоги стосовно протиправності дій по проведенню зустрічної звірки підприємства є необґрунтованими, оскільки проведення звірки є неможливим у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням. Разом з тим, як додаткове підтвердження правомірності дій покликався на те, що Акт про неможливість проведення зустрічної звірки взагалі не створює для позивача жодних обов'язків, тому звернення з даним позовом відповідач вважає недоцільним.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Бупром-ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2013 р. по 30.11.2013 р., в результаті чого складено акт №153/26-55-22-07/37318967 від 16.01.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки (надалі - акт).

Як слідує зі змісту акту підставою проведення зустрічної звірки було встановлення відсутності позивача за місцезнаходженням.

Разом з тим, згідно даних Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (станом на 22.01.2014р.), місцезнаходженням позивача є наступна адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 31. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Водночас, суд звертає увагу на те, що ані в акті, ані в ході судового розгляду справи не надано відомостей про те коли і яким документом було встановлено факт відсутності позивача за місцезнаходженням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про неможливість провести зустрічну звірку позивача з посиланням на відсутність позивача за місцезнаходженням, є безпідставним.

Аналізуючи правомірність проведення зустрічної звірки позивача суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

Правовий механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, відповідно до положень чинного законодавства, яке регулює порядок проведення зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача на момент здійснення зустрічної звірки не проводилася.

Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС - ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

У Акті та матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо надходження запиту від іншого органу державної податкової служби (ініціатора) про необхідність проведення зустрічної звірки позивача, що могло б розцінюватися як підтвердження розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань та, відповідно, як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно лише у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. Разом з тим, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку.

У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Проте відповідачем не надано суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запиту позивачу про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми чинного податкового законодавства. Також не надані докази, що такий запит вручався позивачу шляхом його вручення під розписку його уповноваженому представнику.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність вчинених відповідачем дій по проведенню зустрічної звірки, що оформлено Актом від 16.01.2014р. №153/26-55-22-07/37318967 про неможливість проведення зустрічної звірки.

При цьому, в силу положень пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби звірок, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Водночас, у випадку проведення зустрічної звірки органом державної податкової служби (ініціатором), відповідно до положень пункту 3.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, пінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При ньому, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).

Таким чином, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації.

Крім того, суд звертає увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження, у тому числі внаслідок відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням, яке відповідає вимогам законодавства, або вручення під розписку відповідного запиту.

Разом з тим, обставини справи свідчать про те, що відповідачем під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Будпром-ЛТД» фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої і складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

В Акті про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено, що відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача, шляхом врахування матеріалів отриманих 15.01.2014 року СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, якою надано висновок № б/н про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів в якому зазначено, що за податковою адресою підприємство уклало договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2013 року з ТОВ «Печерська нерухомість - ЛТД», а під час опитування гр. ОСОБА_1 встановлено, що останній погано орієнтується в фінансово - господарській діяльності підприємства, в зв'язку з чим встановити реальність здійснення фінансово-господарських операцій не виявилось можливим.

Таким чином всупереч порядку передбаченого податковим законодавством та меті зустрічної звірки (співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин між суб'єктами господарювання для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків) відповідач робить висновки про неможливість проведення зустрічної звірки виключно керуючись висновком № б/н про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів, не надіславши позивачу запиту з вимогою про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських відносин з контрагентами за період вересень, жовтень, листопад 2013 року.

Водночас, актом про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач встановив, що правочини, укладені з контрагентами публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Таким чином, головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.

Крім того, згідно постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову н цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається ні нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися па відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину і повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК Україні вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемною правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства посилаючись на їх нікчемність.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем не прийнято до уваги принцип презумпції правомірності правочину, визначеного на законодавчому рівні ст. 204 ЦК України.

Крім того, в силу положень ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять.

У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.

Як вбачається зі змісту ст.72, ст.74 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

На час звернення до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 р. (надалі - Методичні рекомендації №165).

Вказані Методичні рекомендації №165 були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В п.1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Відповідно до п. 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно з п. 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням - рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та прийнято таке повідомлення - рішення.

Встановлено, що відповідач вніс до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» зміни в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Будпром - ЛТД» за період вересень, жовтень, листопад 2013 року, що фактично свідчить про те, що відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень - листопад 2013 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України. Враховуючи те, що в межах розгляду справи підтверджено хибність та помилковість висновків, викладених у акті, а відтак висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, а відтак позовна вимога про зобов'язання про вилучення з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформації, внесеної на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оспорюваних дій.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 128, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів міста Києва по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Будпром-ЛТД», за результатами якої складено Акт від 16 січня 2014 року № 153/26-55-22-07/37318967 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будпром-ЛТД» код за ЄДРПОУ 373118967 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період вересень, жовтень, листопад 2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів міста Києва вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі Акта від 16 січня 2014 року № 153/26-55-22-07/37318967 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будпром-ЛТД» код за ЄДРПОУ 373118967 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період вересень, жовтень, листопад 2013 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур