Постанова № 40274637, 19.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2014 року № 826/10983/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної екологічної інспекції у м.Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна Скарбниця"

про

тимчасова заборона виконання робіт та екплуатації

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулась до суду з позовом до ТОВ «Хлібна скарбниця» про тимчасову заборону виконання робіт з експлуатації джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за адресою: м. Київ, вул. Плещеєва, 10.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (викиди, що відбуваються в процесі випікання хлібобулочних виробів) без дозволу спецально уповноваженого органу державної влади.

Відповідач - ТОВ «Хлібна скарбниця» - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях та, зокрема, зазначив, що позивачем укладено договір на виконання робіт: проведення інвентаризації викидів в атмосферне повітря та розробку технічної документації, що регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302 та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 №108.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у м. Києві проведено планову перевірку ТОВ «Хлібна Скарбниця» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатом якої складено акт №05/912а (далі акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що позивачем допущено наступні порушення: на підприємстві не ведеться первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються чи утилізують ся за формою №1-ВТ, чим порушено ст. 5, 17, 26 Закону України «Про відходи» (далі – Закон) та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 №342; підприємством не визначено та не погоджено склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища, чим порушено п. «в» ст. 17 Закону; підприємством не розроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами, сим порушено п. «к» ч. 1 ст. 17 Закону; підприємством в процесі діяльності за адресою: м. Київ, вул. Плещеєва, 10 утворюються відходи: відпрацьовані люмінесцентні лампи, поліетилен, інші, проте підприємством не проведено інвентаризацію джерел утворення відходів, відповідно до якої не проведено розрахунок показника загального утворення відходів (Пзув) та відсутні дозвільні документи, відповідно до яких підприємство набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності під час поводження з відходами, чим порушено ст. 17, 27, 32,33 Закону, ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Постанову Кабінету Міністрів України №1218 від 03.08.1998, постанову Кабінету Міністрів України №1360 від 31.08.1998, Постанову Кабінету Міністрів України №2034 від 01.11.1998; підприємством не укладено договори на збирання відходів як вторинної сировини (поліпропіленові відходи в тому числі поліетилен та ніші відходи), на збирання та утилізацію люмінесцентних ламп, чим порушено норми ст. 17, 33, 34 Закону ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення»; на підприємстві порушуються вимоги поводження з відходами, а саме не облаштовані місця для тимчасового складування та зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у відповідності до вимог ДСанПін 2.2.7.029-99, чим порушено норми ст. 33, 34 Закону; підприємством не подається статистична звітність щодо поводження з відходами, чим порушено норми п. «г» ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 26 Закону, п. 5 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2034 від 01.11.1999; підприємством не забезпечується належне збирання, зберігання відходів, в ході проведення перевірки виявлено факт змішування відходів різного морфологічного складу для утилізації, яких в Україні існує відповідна технологія, чим порушено норми ст. 17, 33 Закону, ДСанПін 2.2.7.029-99; підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: викиди, що відбуваються в процесі випікання хлібобулочних виробів (піччю моделі 125, що працює на природному газі та рідкому паливі виробництва фірми «Werner Pfleiderer» (Німеччина), заводський номер 31169500) без дозволу спеціально уповноваженого органу державної влади, чим порушено норми ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», постанови Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002, наказу Міністерства екології та природних ресурсів №7 від 10.02.1995; підприємством не розроблено оцінку впливу на навколишнє природне середовище, а саме: на обладнання для випічки хлібобулочних виробів, чим порушено ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки видано припис №05/399п від 13.05.2014 року про усунення порушень в термін до 13.06.3014 року.

В подальшому, під час позапланової перевірки контролю виконання раніше наданих приписів в період з 02.07.2014 року по 11.07.2014 року було складено акт №05/1306а від 11.07.2014 про відмову в проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися виключно лише після отримання дозволу.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи » визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Дозвіл видається безоплатно територіальними органами Мінприроди за погодженням установами державної санітарно-епідеміологічної служби на термін не менш як п'ять років.

Для продовження терміну дії дозволу суб'єкт господарювання завчасно, не раніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, подає заяву до територіального ану Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Згідно пункту 4 Постанови КМУ №1655 віл 13.12.2001 року „ Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря " для взяття на державний облік зазначеними об'єктами проводиться інвентаризація видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища №7 від 10.02.1995 року „Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві " , стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Отже, відповідач у своїй діяльності використовує стаціонарні джерела викидів (піч конвекційна та ін.) за відсутності Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушено ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; Постанова КМУ від 13 березня 2002 р. № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи».

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Статтею 6 наведеного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Враховуючи, що відповідач у своїй діяльності використовує стаціонарні джерела викидів за відсутності Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки відповідачем не надано належних доказів вчинення дій щодо отримання вказаного дозволу, суд вбачає наявними підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 183-2, 158-163, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Тимчасово заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібна Скарбниця» (м. Київ, вул. Плещеєва, 10, код 38514380) виконання робіт з експлуатації джерел викидів за адресою: м. Київ, вул. Плещеєва, 10 без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда