Ухвала суду № 40273553, 22.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/5300/13-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, за участю прокуратури м. Миколаєва про визнання невідповідними та протиправними дій, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.12.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, за участю прокуратури м. Миколаєва, та після уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії Центрального ВДВС, що полягали у наданні на його письмові звернення відповідей, які не відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції повторно розглянути його звернення і надати аргументовані відповіді у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян»;

- стягнути моральну шкоду у сумі 10000 гривень. про визнання невідповідними та протиправними дій, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, які полягали у неналежному наданні ОСОБА_2 відповідей на його звернення від 02.09.2013р. №01.05.26609/14, від 02.09.2013р. №01.05.26613/14, від 02.09.2013р. №01.05.26610/14, від 02.09.2013р. №01.05.26612/14, як такі, що не містять посилання на Закон, не вмотивовані, а також не містять роз'яснення порядку оскарження прийнятих рішень.

Зобов'язано відповідача повторно розглянути звернення позивача від 20 серпня 2013 року та 27 серпня 2013 року та повідомити його про наслідки розгляду його звернень у порядок і строки передбачені законодавством.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправомірно було відмовлено йому у відшкодуванні моральної шкоди, зважаючи на факт встановлення протиправності дій відділу ДВС, які порушують його права та інтереси.

На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року та постановлення нової, якою позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В даному випадку постанова суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Вирішуючи спор по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем, при наданні позивачу відповідей на його звернення, не було дотримано вимог Закону України «Про звернення громадян».

Так, судом першої інстанції було встановлено, що у листі органу ДВС від 02.09.2013р. №01.05.26609/14 не надано обґрунтування неможливості (або не можливості) надання звіту по виконавчому провадженню з посиланням на норми законодавства, не роз'яснений порядок оскарження прийнятого рішення про відмову в задоволенні такого прохання заявника.

У листах від 02.09.2013р. №01.05.26613/14, від 02.09.2013р. №01.05.26610/14, від 02.09.2013р. №01.05.26612/14 не викладені мотиви відмови в задоволенні вимог заявника, відсутнє посилання на положення законодавства та не роз'яснений порядок оскарження прийнятого рішення про відмову в задоволенні вимог заявника.

Такі порушення, на думку суду першої інстанції, можуть призвести до унеможливлення (звуження) права громадянин у випадку їх юридичної необізнаності, у зв'язку з чим позов в частині визнання протиправними дій Центрального ВДВС, що полягали у наданні на його письмові звернення відповідей, які не відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян»; зобов'язання Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції повторно розглянути його звернення і надати аргументовані відповіді у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» був задоволений.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про спричинення йому моральної шкоди, що дало б можливість суду визначити її розмір, або погодитися з розміром визначеним позивачем у позові.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне:

За змістом статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В свою чергу, в даному випадку ОСОБА_2 була розрахована сума моральної шкоди у розмірі 10000 грн., але не надано жодних доказів, якими підтверджується моральна шкода понесена позивачем.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не було доведено заподіяння йому моральної шкоди, не надано відповідних доказів, необґрунтовано розмір моральної шкоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв