Постанова № 40271172, 04.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 серпня 2014 року 11 год. 54 хв. № 826/8899/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача, відповідача та третьої особи, без участі представника іншої третьої особи, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, треті особи: публічне акціонерне товариство "Броварський завод пластмас" та товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн", про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 04 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 23 червня 2014 року надійшов позов публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області (далі - відповідач) про звільнення нерухомого майна з-під арешту, який накладено постановою відповідача від 31 січня 2013 року ВП № 36301106, та зобов'язання відповідача зняти обтяження з нерухомого майна шляхом виключення реєстраційного запису з відповідного реєстру.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що наклавши арешт на все майно, яке належить публічному акціонерному товариству "Броварський завод пластмас" (далі - ПАТ "Броварський завод пластмас"), у межах суми звернення стягнення, відповідач порушив права позивача як іпотекодержателя.

Ухвалою суду від 26 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, допущено ПАТ "Броварський завод пластмас" (далі - третя особа-1).

У судовому засіданні 09 липня 2014 року судом задоволено відповідне клопотання представника позивача та, як наслідок, відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, допущено заміну первинного відповідача на належного - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - відповідач).

У тому ж судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-Лайн" (далі - третя особа-2).

У ході судового розгляду справи представники позивача та третьої особи-1 підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та разом із представником третьої особи-2 просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 16 липня 2014 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як іпотекодержателем, та закритим акціонерним товариством "Броварський завод пластмас", правонаступником якого є третя особа-1, як іпотекодавцем, 06 серпня 2009 року укладено іпотечний договір, реєстраційний номер № 857, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання позичальниками - товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор", товариством з обмеженою відповідальністю "І-Тел", товариством з обмеженою відповідальністю "Трініті Інвест Компані", відкритим акціонерним товариством "Одеський портовий холодильник" та третьою особою-1, яка одночасно є іпотекодавцем, основного зобов'язання, що випливає з кредитних договорів, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки:

1. комплекс, що розташований за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 53, а саме:

- будівлю цеху пресованих виробів, інв. № 847, площею 9816,1 кв.м.;

- будівлю цеху ливарних виробів, інв. № 257, площею 4703,7 кв.м.;

- цех труб ПВХ: будівлю цеху виробництва труб ПВХ, інв. № 108, площею 1532,8 кв.м.;

- будівлю цеху екструзії, інв. № 102, площею 7554,3 кв.м.;

- цех ПВХ пластикату: будівлю цеху, інв. № 1029, площею 12715,6 кв.м.;

- склад сировини цеху ПВХ, інв. № 11120, площею 71,9 кв.м.;

- приміщення швейної дільниці, інв. № 1032, площею 164,0 кв.м.;

- ремонтно-будівельну дільницю: будівлю посту охорони на автостоянці, інв. № 7800, площею 8,6 кв.м.;

- приміщення для утримання собак, інв. № 10901, площею 8,8 кв.м.;

- інструментальний цех: будівлю цеху, інв. № 104, площею 2674,4 кв.м.;

- приміщення дільниці гальваніки, інв. № 2590, площею 413,0 кв.м.;

- будівлю цеху ремонтно-механічного цеху, інв. № 105, площею 2147,0 кв.м.;

- будівлю цеху дільниці електропостачання, інв. № 3703, площею 283,4 кв.м.;

- трансформаторну підстанцію, інв. № 3704, площею 173,2 кв.м.;

- дільницю тепловодопостачання: бойлерну, інв. № 3201, площею 42,8 кв.м.;

- насосну пожежогасіння, інв. № 3295, площею 38,8 кв.м.;

- насосну станцію, інв. № 1026, площею 113,6 кв.м.;

- холодильну станцію, інв. № 3294, площею 303,0 кв.м.;

- будівлю транспортного цеху, інв. № 1935, площею 269,4 кв.м.;

- складське господарство: царговий склад тари, інв. № 500003, площею 198,4 кв.м.;

- склад сировини з листової сталі, інв. № 500004, площею 454,4 кв.м.;

- склад сировини з листової сталі, інв. № 500005, площею 250,0 кв.м.;

- напіварочний склад із листової сталі, інв. № 500008, площею 650,0 кв.м.;

- склад готової продукції, інв. № 500009, площею 195,0 кв.м.;

- напіварочний склад із листової сталі, інв. № 500010, площею 364,4кв.м.;

- цегляну одноповерхову будівлю, інв. № 500011,площею 21,0 кв.м.;

- арочний склад, інв. № 10202, площею 479,4 кв.м.;

- будівлю цеху, інв. № 107, площею 150,1 кв.м.;

- склад ВМТПШОМа, інв. № 10276, площею 352,3 кв.м.;

- склад сировини, інв. № 10076, площею 57,3 кв.м.;

- склад сировини, інв. № 10264, площею 296,5 кв.м.;

- заводоуправління: побутові приміщення, інв. № 7740, площею 5316,2 кв.м.;

- будівля ІЛК, інв. № 1054, площею 4925,2 кв.м.;

- їдальню: будівлю їдальні, інв. № 7741, площею 664,8 кв.м.;

- приміщення холодильної камери, інв. № 7779, площею 31,9 кв.м.;

- приміщення медпункту, інв. № 7765, площею 182,3 кв.м.;

- будівлю гуртожитку, інв. № 5755, площею 4883,7 кв.м.;

2. гуртожиток, площею 4883,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 3Б.

Як пояснила у ході судового розгляду справи представник позивача та підтвердила представник третьої особи-1, станом на час звернення позивача до суду з позовом зобов'язання за кредитними договорами не виконано.

У подальшому, 31 січня 2013 року державним виконавцем відповідача прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36301106 щодо стягнення з третьої особи-1 (боржника у виконавчому провадженні) на користь третьої особи-2 (стягувача у виконавчому провадженні) заборгованості у розмірі 4627485,00 грн. (далі - виконавче провадження ВП № 36301106).

Крім того, 31 січня 2013 року державним виконавцем відповідача прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 36301106, якою накладено арешт на все майно, що належить третій особі-1 (боржника у виконавчому провадженні ВП № 36301106), у межах суми звернення стягнення.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, відповідно до ст. 1, ч.ч. 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" далі - Закон), звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що державну реєстрацію іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна здійснено 06 серпня 2009 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 06 серпня 2009 року № 24313809 та про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 06 серпня 2009 року № 24313790, тобто до прийняття Господарським судом Київської області рішення, а саме до 26 жовтня 2011 року, на виконання якого 28 січня 2013 року видано наказ № 14/102-11, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 36301106.

Вище викладені норми та обставини, за переконанням суду, свідчать про протиправність звернення відповідачем стягнення на майно третьої особи-1, що є предметом іпотеки, зареєстрованої у встановленому законом порядку до прийняття судом рішення про стягнення з третьої особи-1 на користь третьої особи-2 коштів.

Аналогічна позиція міститься в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі № 2а-16162/12/2670.

Стосовно процесуального строку для звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, абзацу 1 ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст. 100, ч. 1 ст. 102, ч.ч. 1, 2 ст. 181 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що про прийняття відповідачем постанови, якою на все майно третьої особи-1 накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження, позивач дізнався у ході перевірки стану іпотеки, у зв'язку з чим 12 червня 2014 року звернувся до відповідача із заявою про зняття такого арешту, а не отримавши від відповідача відповідь, - звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду, однак, ухвалою від 18 червня 2014 позов повернуто позивачу у зв'язку непідсудністю спору зазначеному суду.

Отже, враховуючи вище викладені норми та обставини, а також зважаючи, що до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся 20 червня 2014 року, що підтверджується датою, зазначеною на поштовому штемпелі, проставленому на конверті, у якому позов надійшов до суду, який, у свою чергу, зареєстровано канцелярією суду 23 червня 2014 року, суд прийшов до висновку про поважність причини пропущення позивачем передбаченого КАС України строку для звернення до суду та, як наслідок, відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області треті особи: публічне акціонерне товариство "Броварський завод пластмас" та товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-Лайн", є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Поряд з цим, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України та зважаючи на необхідність повного захисту прав та законних інтересів позивача, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, прийнятої 31 січня 2013 року державним виконавцем відповідача у межах виконавчого провадження ВП № 36301106, у частині накладення арешту на все майно, що належить третій особі-1, а також зобов'язання відповідача здійснити заходи для зняття арешту з усього майна третьої особи-1, накладеного вказаною постановою.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, прийняту 31 січня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Романом Олександровичем у межах виконавчого провадження ВП № 36301106, у частині накладення арешту на все майно, що належить публічному акціонерному товариству "Броварський завод пластмас" (ідентифікаційний код 00203594).

3. Зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити заходи для зняття арешту з усього майна публічного акціонерного товариства "Броварський завод пластмас", накладеного постановою від 31 січня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у межах виконавчого провадження ВП № 36301106.

4. Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ідентифікаційний код 19017842) здійснений ним судовий збір у розмірі 219,24 грн. (Двісті дев'ятнадцять гривень двадцять чотири копійки) із Державного бюджету України.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 11 серпня 2014 року