Постанова № 40269643, 20.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. Справа№ 910/12433/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Верховця А.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі

судового засідання: Грабенко В.А.

за участі представників

від сторін:

позивача Чеботарьова І.Г. - дов. від 16.03.2014 р. № 14-352

відповідача Матвеєва В.П. - дов. від 01.10.2013 р. № 91/2013/10/01-6

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз україни"

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2014 р.

у справі № 910/12433/13 (головуючий суддя: Літвінова М.Є.,

судді: Паламар П.І., Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення заборгованості у сумі основного боргу в

розмірі 42 513 476, 23 грн., інфляційних втрат у

розмірі 118 417 84 грн. 14 коп., пеню у розмірі

3 873 859, 29 грн. та 3% річних у розмірі 898 676,

85грн., у загальній сумі боргу 47 404 430, 21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ПАТ "Київенерго" про стягнення основного боргу у розмірі 191 712,34 грн., втрат від інфляції - 131 709,14 грн., пені - 760 441,43 грн., 3 % річних - 152 088,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2013р. №910/12433/13 було порушено позовне провадження.

При розгляді справи в суді першої інстанції 16.08.2013 р. позивач звернувся з Заявою про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, за якою просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 47 404 430, 21 грн., у тому числі: суму основного боргу у розмірі 42 513 476, 23 грн., інфляційних втрат у розмірі 118 417, 84 коп., пеню у розмірі 3 873 859, 29 грн. та 3% річних у розмірі 898 676, 85 грн.

Подана позивачем Заява від 16.08.2013 р. була прийнята судом до розгляду як Заява про збільшення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України.

У Відзиві від 14.10.2013 на Заяву про збільшення позовних вимог, відповідач зазначив, що заборгованість, яка виникла, порядок та строки її погашення були врегульовані сторонами шляхом укладення Договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012. Таким чином, сторонами фактично здійснена новація основного Договору № 14/2267/11 від 30.09.2011р. у розумінні ч.2 ст.604 Цивільного кодексу України.

19.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло Клопотання про зменшення штрафних санкцій, мотивоване тим, що відповідач надав суду докази того, що кошти, отримані ним відповідно до Договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, були перераховані на рахунок позивача у день їх надходження до ПАТ "Київенерго" від Головного управління Державної казначейської служби України, а тому, за таких обставин, відсутній факт користування та утримання відповідачем належних до сплати позивачу коштів. Як зазначав відповідач у своєму Відзиві, підставою для перерахування коштів є укладені Договори та наявність бюджетного фінансування, тобто бюджетного фінансування цих договірних розрахунків. Зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі, ПАТ "Київенерго" не може самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, таким чином, за ствердженням відповідача, вина ПАТ "Київенерго" у простроченні платежів за газ відсутня.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2014р. №910/12433/13 позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- позовне провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 42 513 476, 23 грн. припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з погашенням основного боргу під час розгляду судової справи;

- стягнуто з відповідача ПАТ «Київенерго» на користь позивача ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню - 9 443,02 грн., 3% річних - 4 964,45 грн., інфляційні втрати - 383, 43 грн., судовий збір - 61 719, 49 грн.;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не погоджуючись з Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2014р. по даній справі, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, за якою просив оскаржене Рішення скасувати частково, а саме, в частині відмови у стягненні пені у розмірі - 3 864 416,27 грн., 3% річних на суму - 893 712,40 грн., та інфляційних втрат у розмірі - 118 034,41 грн.. Мотивуючи доводи апеляційного оскарження, позивач стверджував, що судом першої інстанції при зменшенні штрафних санкцій не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 05.06.2014 р. № 910/12433/13 порушено апеляційне провадження за скаргою позивача та призначено судове засідання на 02.07.2014р. (колегія суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Шаптала Є.Ю.)

Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 02.07.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці склад колегії змінено та сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя: Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Яковлєв М.Л.

Розпорядженням Заступника Голови КАГС від 14.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у черговій відпустці, змінено склад колегії та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз україни" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. у даній справі залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

30.09.2011 між позивачем НАК "Нафтогаз України" (продавець за Договором) та відповідачем ПАТ "Київенерго" (покупець за Договором) був укладений Договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2267/11, за умовами якого (п.1.1), продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України") для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії на потреби населення та для релігійних організацій (п. 1.2).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п.п. 3.3, 3.4 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що ціна на газ та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- шляхом 30% попередньої оплати вартості запланованих обсягів поставки природного газу за 5 банківських днів до початку здійснення поставки;

- решта 70% вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ на суму 102 649 376,13 грн. за період з червня по грудень 2012 року, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, що підписані сторонами, які долучені до матеріалів справи. (т.1 ар.с. 16-33).

Відповідно до п. 11.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 по 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків в частині оплати за поставлений позивачем природний газ, у зв'язку з чим, у відповідача ПАТ "Київенерго" виникла заборгованість перед позивачем ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що відповідно до Заяви про збільшення позовних вимог становила 42 513 476,23 грн.

Відповідач у своєму Відзиві на позов зазначав, що заборгованість за Договором, стягнення якої є предметом спору у даній справі, виникла у зв'язку з різницею в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені НКРЕ і на відшкодування яких з Державного бюджету повинні бути перераховані субвенції відповідно до статті 20 ЗУ "Про теплопостачання".

При цьому, відповідач стверджував, що порушення строків оплати за поставлений позивачем природний газ відбулось не з вини ПАТ "Київенерго", оскільки розрахунки за природний газ на вироблення теплової енергії здійснюється відповідно до особливого алгоритму розрахунків і регулюється державою.

Окрім того, в обґрунтування своїх заперечень по пред'явленому позову, відповідач посилався на Договори № 304/517 від 30.11.2012, № 578/517з від 06.12.2012, № 4/517 від 27.06.2012, № 147/517 від 30.08.2012, № 295/517з від 30.11.2012, № 1/30 від 08.02.2014 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року №517, які були укладені між Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Вищезазначеними Договорами визначено Порядок погашення заборгованості ПАТ "Київенерго" перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий газ за Договором № 14/2267/11 купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 року на загальну суму 247 201 844,08 грн., яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені НКРЕ.

Крім того, відповідач надав суду першої інстанції платіжні доручення від 22.11.2013 на суму 254 516, 39 грн.

При цьому, відповідач, посилаючись на ст. 233 ГК України та ст.83 ГПК України, просив суд першої інстанції відмовити у задоволені позовних вимог у частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, з огляду на те, що у даному випадку відсутній факт користування або утримання відповідачем належних до сплати позивачу коштів та відсутній факт прострочення боржника з його вини.

Відповідачем, під час розгляду справи у суді першої інстанції, на підтвердження погашення у повному обсязі пред'явленої позивачем основної заборгованості за Договором № 14/2267/11 купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 року, були надані такі докази, як: належним чином засвідчені копії виписок з рахунку ДКСУ від 07.12.2012, 30.11.2012, 28.09.2012, платіжні доручення № 13013 від 10.02.2014, № 32747 від 22.11.2013, № 32743 від 22.11.2013, № 32751 від 22.11.2013 (т. 1 ар.с. 123-138).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами у даній справі в наслідок прострочення відповідачем строків оплати за поставлений позивачем природний газ, у зв'язку з чим, у останього утворилась заборгованість перед відповідачем ПАТ «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз україни», що становила 42 513 476,23 грн. (191 712,75 грн. за листопад 2012 р. та 42 321 763,48 грн. за грудень 2012 р.)

Суд першої інстанції, перевіривши надані відповідачем докази, встановив, що в процесі розгляду даної справи відповідач ПАТ "Київенерго" сплатив суму основної заборгованості за Договором № 14/2267/11 купівлі - продажу природного газу від 30.09.2011 року у повному обсязі, на підтвердження чого прийнято судом наступні докази: платіжне доручення № 13013 від 10.02.2014 на суму 42 258 959,84 грн., платіжне доручення № 32747 від 22.11.2013 на суму 50 052,03 грн., платіжне доручення № 32743 від 22.11.2013 на суму 164 849,28 грн., платіжне доручення № 32751 від 22.11.2013, на суму 39 615,08 грн.

З огляду на те, що зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати суми боргу в розмірі 42 513 476,23 грн. за поставлений природний газ припинились, то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог господарським судом вірно визнано відсутнім, а отже, провадження у справі в цій частині правомірно припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо похідних позовних вимог у вигляді стягнення з відповідача 3 873 859,29 грн. пені, 118 417,84 грн. інфляційних втрат, 898 676,85 грн. 3% річних господарським судом визначено наступне.

Ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Проте, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

П. 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Господарським судом встановлено, що між учасниками розрахунків - ПАТ "Київенерго", Територіальним органом Казначейства у м. Києві, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та НАК "Нафтогаз України" було укладено Договори № 304/517 від 30.11.2012; № 578/517з від 06.12.2012; № 4/517 від 27.06.2012; № 147/517 від 30.08.2012; № 295/517з від 30.11.2012; № 1/30 від 08.02.2014 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517.

Відповідно за пунктом 7 вищезазначених Договорів визначено Порядок проведення взаєморозрахунків, а саме:

Договором № 304/517з від 30.11.2012 визначено, що ПАТ "Київенерго" перераховує на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 52 296 297,72 грн., у тому числі податок на додану вартість 8 716 049,62 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором від 30.09.2011 № 14/2267/11 за 2012 рік (т. 1 ар.с.232);

Договором № 4/517 від 27.06.2012 визначено, що ПАТ "Київенерго" перераховує на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 82 402 168,66 грн., у тому числі податок на додану вартість 13 733 694,78 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором від 30.09.2011 № 14/2267/11 за 2011 рік (т.1 ар.с.106-109);

Договором №147/517 від 30.08.2012 визначено, що ПАТ "Київенерго" перераховує на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 14 374 488,50 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 395 748,08 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором від 30.09.2011 № 14/2267/11 за 2012 рік (т.1 ар.с.110-113);

Договором №578/517з від 06.12.12 визначено, що ПАТ "Київенерго" перераховує на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 27 247 056,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 541 176,00 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором від 30.09.2011 № 14/2267/11 за 2012 рік (т.1 ар.с. 114-117);

Договором № 295/517з від 30.11.12 визначено, що ПАТ "Київенерго" перераховує на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 28 622 873,36 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 770 478,89 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором від 30.09.2011 № 14/2267/11 за 2012 рік (т.1 ар.с.118-121);

Договором № 1/30 від 08.02.14 визначено, що ПАТ "Київенерго" перераховує на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 42 258 959, 84 грн., у тому числі податок на додану вартість 7 043 159,97 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором від 30.09.2011 № 14/2267/11 за 2012 рік (т.1 ар.с. 212-215).

Згідно п. 10.2 вищеназваних Договорів, з метою виконання умов Договору, сторони зобов'язуються «не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору».

Відповідно до п. 10.3 вищеназваних Договорів, сторони зобов'язалися «перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок, а сторона остання - на сплату податкових зобов'язань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий у ПАТ "Ощадбанк" для подальшого спрямування цих коштів на проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу».

На виконання Постанови КМ України від 11.06.2012 № 517 на рахунок ПАТ "Київенерго" надійшли бюджетні кошти в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що підтверджується виписками з рахунку № 37128005004064 за 07.12.2012, 30.11.2012, 28.09.2012. Згідно платіжних доручень № 10495 від 14.09.2012, № 8758 від 07.09.2012, № 12218 від 21.09.2012, №12219 від 21.09.2012, №12220 від 21.09.2012, № 12221 від 21.09.2012, № 12878 від 30.11.2012, № 12868 від 30.11.2012, № 12890 від 06.12.2012, ПАТ "Київенерго" на виконання Договорів перерахувало бюджетні кошти на рахунок НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ за Договором № 14/2267/11 від 30.09.2011, № 13013 від 10.02.2014 на загальну суму 247 201 844,08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Із системного аналізу вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторонами фактично здійснена новація Договору № 14/2267/11 від 30.09.2011 (на суму 247 201 844,08 грн.) у розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України, в частині порядку та способу виконання зобов'язання, в результаті новації припинено первісне зобов'язання та виникло нове, яке містить умови про інший спосіб виконання.

Відповідач ПАТ "Київенерго" виконало зобов'язання по сплаті коштів за основним Договором № 14/2267/11 від 30.09.2011 у порядку та строки визначені умовами за пунктом 7 та п. 10 вищеназваних Договорів про організацію взаєморозрахунків.

За оцінкою суду першої інстанції, зазначене свідчить про вжиття відповідачем заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання в частині погашення заборгованості за спожитий газ, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, що свідчить про відсутність вини останнього.

Зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач ПАТ «Київенерго» не може самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, а тому його вина у простроченні платежів за газ відсутня.

Отже, за висновком місцевого господарського суду, слід вважати, що з врахуванням новації, яка відбулася за Договорами про порядок проведення взаєморозрахунків, відсутній склад правопорушення, що згідно ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України позбавляє позивача права застосовувати до відповідача штрафні санкції.

Відповідно до ч.3 ст.550 ЦК України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (ст.617 цього Кодексу).

Крім цього, передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання плати компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитором.

Враховуючи зміст правовідносин між сторонами щодо здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та порядку проведення розрахунків на погашення заборгованості з різниці в тарифах, а також враховуючи те, що відповідач повністю сплатив залишок заборгованості за природний газ з державних коштів, які надійшли як компенсація різниці в тарифах на теплову енергію, то, у цьому випадку, суд першої інстанції. за оцінкою колегії суддів, правомірно визнав відсутність факту користування або утримування відповідачем належних до сплати позивачу державних коштів, тобто відсутність вини відповідача та не доведеність факту заподіяння збитків позивачу.

З огляду на вищевикладене, прострочення оплати боргу у загальному розмірі 247 201 844,08 грн., щодо якого сторони дійшли згоди про новацію, слід вважати відповідачем не було допущено. Тому, за висновком суду першої інстанції у позові про стягнення штрафних та фінансових санкцій за прострочення вищевказаної суми відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України, слід відмовити.

Відносно заявленої суми основного боргу в розмірі 42 513 476, 23 грн., що виникла за основним Договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2267/11 слід зазначити, що відбулася новація відповідно до Договору № 1/30 від 08.02.14р. (т.1 ар.с.212), за яким було погашено суму основного боргу у розмірі 42 258 959,84 грн., згідно платіжного доручення від 10.02.2014 № 13013. Таким чином, залишок несплаченої суми основного боргу склав 254 516,39 грн.

За висновком суду першої інстанції, оскільки відповідач прострочив оплату природного газу по сумі 254 516,39 грн., то позивач вправі вимагати від нього сплати заявлених сум пені - 18 886,04 грн. (14 274,70 грн. + 4 611,34 грн.) - (191 712,75 грн. (листопад 2012 року) з 15.12.2012 по 14.06.2013; 62 803,64 грн. (грудень 2012 року) з 15.01.2013 по 14.07.2013) та трьох відсотків річних - 4 964,45 грн. (3 859,79 грн. + 1 104,66 грн. ) (191 712,75 грн. (листопад 2012 року) з 15.12.2012 по 16.08.2013; 62 803,64 грн. (грудень 2012 року) з 15.01.2013 по 16.08.2013), згідно з наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду справи, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, співрозмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін у забезпеченні сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу, господарський суд, відповідно до вимог ст. 233 ГК України, визнав за можливе зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача пені до розміру 9 443,02 грн. (50 % від задоволеної суми).

Інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 08.11.2010р. № 4/719 та від 15.11.2010р. № 4/720 (справа 4/720 (3-11гс10)), а в силу положень ст. 111-28 ГПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, відсутні правові підстави для зменшення нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України.

За висновком суду першої інстанції, вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляційних втрат за час прострочення підлягають частковому задоволенню у розмірі 383,43 грн., виходячи з умов договору щодо строку оплати одержаного газу до 14-го числа наступного за місяцем поставки. Вимоги про стягнення решти збитків внаслідок інфляції за грудень 2012 року, де розмір інфляційних втрат дорівнює 0, задоволенню не підлягають.

Таким чином, місцевий господарський суд визначив до стягнення пеню у розмірі - 9 443,02 грн., 3 % річних - 4 964,45 грн., інфляційні втрати - 383,43 грн., в іншій частині заявлених штрафних санкцій відмовлено.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційного оскарження за наявними матеріалами справи, дійшла висновку, що Господарським судом міста Києва у повному обсязі досліджено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини, і тому підстав для зміни чи скасування оскарженого судового Рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз україни» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2014р. №910/12433/13 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014р. № 910/12433/13 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014р. № 910/12433/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/12433/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді А.А. Верховець

Г.В. Корсакова