Ухвала суду № 40267917, 12.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 р.Справа № 820/10515/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 820/10515/14

за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Межрегіонального головного управління Міндоходів, та просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2014 року, а саме:

- № 0000134000, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 439 145,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 219 573,00 грн.;

- № 0000144000, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 217 000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 108 500,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року по справі № 820/10515/14 вимоги позивача були задоволені. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 28.02.2014 року № 0000134000 та № 0000144000.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року по справі № 820/10515/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року по справі № 820/10515/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 12.02.2014 року № 35/40-00-14/01056362/3, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме: занижено податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 656 145,39 грн., в тому числі - за березень 2013 року - 21 166,67 грн., за квітень 2013 року - 106 333,34 грн., за травень 2013 року - 131 428,68 грн., за червень 2013 року - 174 999,99 грн., за липень 2013 року - 43 000,00 грн., за серпень 2013 року - 136 791,31 грн., за жовтень 2013 року 43 425,41 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціальних вагонів» зареєстроване виконавчим комітетом Лозівської міської ради народних депутатів Харківської області. Свідоцтво про державну реєстрацію від 31.10.1995 року № 14761200000000002. Код форми власності 31-державна власність.

З 12.03.2011 року підприємство знаходиться на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів за № 165.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «ТД ГРЕЙФ» за період з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року про що складено акт № 35/40-00-14/01056362/3 від 12.02.2014 року.

На підставі Акту були прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.02.2014 року № 0000134000, від 28.02.2014 року № 0000144000.

В податковому повідомленні-рішенні від 28.02.2014 року № 0000134000, зазначено, що ДП «Укрспецвагон» порушило вимоги п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що стало підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 439 145,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 219 573,00 грн.

В податковому повідомленні-рішенні від 28.02.2014 року № 0000144000, зазначено, що ДП «Укрспецвагон» порушило вимоги п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 217 000,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 108 500,00 грн.

Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в податкових органах, і отримав рішення Міністерства доходів і зборів України від 12.05.2014 року № 8264/6/99-99-10-01-15, яким податкові повідомлення-рішення від 28.02.2014 року № 0000134000, від 28.02.2014 року № 0000144000 залишені без змін, а скарга без задоволення.

ДП «Український державний центр по експлуатації спеціальних вагонів» було укладено договори поставки з ТОВ ТД «ГРЕЙФ» № ЦВСВ(ВМТП-13.757)ю від 22.05.2013 року, № ЦВСВ(ВМТП-13.558)ю від 27.03.2013 року, згідно яких протягом перевіряємого періоду були отримані товари, що зазначені у специфікаціях до договорів на загальну суму 3 936 872,00 грн., в т.ч. ПДВ 656 145,40 грн.

Під час перевірки ДП «Український державний центр по експлуатації спеціальних вагонів» надано всі первинні бухгалтерські документи, щодо поставок товарів від ТОВ «ТД ГРЕЙФ», а саме: податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, приходні ордери та платіжні доручення.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень став факт надходження від Нововодолазької МДПІ актів перевірок № 342/20-20-22-08/36563291 від 16.12.2013.окута № 16/20-20-22-08/36563291 від 31.10.2013 року. На підставі вищевказаних Актів перевірок відповідач зробив висновки, що за період березень-листопад 2013 року господарська діяльність ТОВ ТД «Грейф» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено,що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п. 200.2. ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п. 200.3. ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п. 2.4. ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Колегія суддів зауважує, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що угоди між позивачем та контрагентом за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, колегія суддів дійшла висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 820/10515/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 18.08.2014 р.