Рішення № 40265217, 19.08.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/69/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2014 Справа № 908/2296/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Концерн «Міські теплові мережі» (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; поштова адреса: вул. Щаслива, буд. 2а м. Запоріжжя, Запорізька область, 69065 , код ЄДРПОУ 32121458),

до відповідача: Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. 40 років Радянської України, буд. 90, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код. ЄДРПОУ 37834773),

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Ведмедь А.Є - дов. № 1/27 від 31.12.2013;

від відповідача: Кравченко О.О. - дов. № 2301/05-6305 від 28.07.2014;

про: стягнення 16434,30 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з управління державної міграційної служби України в Запорізькій області 16434,30 грн. збитків.

03.07.2014 порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання, в порядку попередньої підготовки справи до слухання сторони зобов'язані вчинити дії та надати документи, необхідні для всебічного та об'єктивного вирішення спору.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення, судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві, при цьому повідомив, що спір виник внаслідок не оплати відповідачем вартості поставленої до орендованого приміщення теплової енергії. Сума збитків, на думку позивача є упущеною вигодою, тобто прибутком, який позивач мав отримати у випадку укладання відповідачем договору на теплопостачання та здійснення за ним розрахунків. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначив що сторони не перебувають у господарських відносинах стосовно купівлі-продажу теплової енергії - не зважаючи на чисельні спробі з боку відповідача договір так і не було укладено. Крім того, відповідач зазначив, що працівники управління державної міграційної служби України в Запорізькій області зайняли орендоване приміщення лише після закінчення опалювального сезону, а відтак, відповідач не користувався тепловою енергією, і в силу того, що є бюджетною установою не має можливості оплачувати послуги за фактично не надані послуги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

27.02.2013р. між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець), міським комунальним підприємством «ОСНОВАНІЄ» (балансоутримувач) та управлінням державної міграційної служби України в Запорізькій області (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 84/13, відповідно до якого відповідачу було передано у користування нежилове приміщення № VII (літ А-4) першого поверху, площею 217,12 кв.м. (кімнати № 5-23) та підвалу площею 72,80 кв.м. (кімнати № 1-4) в будинку № 25 по пр. Металургів у м. Запоріжжі.

Згідно з п. 5.13 Договору № 84/13 від 27.02.2013р. на орендаря покладений обов'язок укласти договори з постачальниками відповідних житлово-комунальних послуг.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» також визначено прямий обов'язок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007р. передбачено, що користування споживачем тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідач, всупереч вимогам діючого законодавства та вимог договору оренди нежитлового приміщення № 84/13 від 27.02.2013р. не уклав з Концерном «Міські теплові мережі» договір на відпуск теплової енергії до об'єкту теплопостачання (орендованих приміщень).

Відповідно до Статуту Концерну «Міські теплові мережі», предметом його діяльності є виробництво теплової енергії, розподілення її для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.

Відповідно до Закону України «Про природні монополії» Концерн «Міські теплові мережі» відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» позивач не може відмовити у постачанні теплової енергії за наявності технічної можливості, а також йому заборонено відключати споживачів від системи теплопостачання в опалювальний сезон.

Орендовані відповідачем приміщення знаходяться у житловому будинку та мають єдину, невідокремлену систему теплопостачання з будинком, тому Концерн «Міські теплові мережі» не мав технічної можливості та правових підстав відключити зазначені приміщення від системи централізованого опалення будинку.

Протягом лютого - грудня 2013 року до орендованих відповідачем приміщень позивачем була поставлена теплова енергія на загальну суму 16434,30 грн.:

- лютий 2013 року - 322,68 грн.;

- березень 2013 року - 4734,40 грн.;

- квітень 2013 року - 135,64 грн.;

- жовтень 2013 року - 2292,04 грн.;

- листопад 2013 року - 3378,00 грн.;

- грудень 2013 року - 5571,54 грн.

Оскільки житловий будинок не обладнаний приладом обліку теплової енергії, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховувався відповідно до теплового навантаження з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді, як того вимагають Привила користування тепловою енергією.

Позивач вважає, що 16434,30 грн. вартості фактично поставленої на об'єкт теплопостачання теплової енергії є збитками у вигляді упущеної вигоди. Суд не погоджується з таким визначенням правової природи наявної заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи із змісту зазначених норм, можна дійти висновку, що постачання теплової енергії на об'єкт теплопостачання, внаслідок відсутності у позивача можливості відключення, породило у відповідача обов'язок оплатити вартість поставленої теплової енергії, при цьому дана теплова енергія є безпідставно набутим майном, оскільки договір на теплопостачання сторонами не укладено.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має права вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.06.2014 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 2278-ю про погашення заборгованості в сумі 16434,30 грн. на протязі семи днів від дати пред'явлення вимоги.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач вимогу позивача про сплату вартості поставленої теплової енергії залишив без задоволення.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з управління державної міграційної служби України в Запорізькій області 16434,30 грн. вартості безпідставно набутого майна.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного:

З приводу відсутності укладеного договору як підстави для оплати поставленої теплової енергії слід зазначити, що саме відповідач повинен був звернутися до позивача з пропозицією укласти договір, і мав це зробити одразу після укладання договору оренди нежитлового приміщення та акту приймання-передачі. Натомість, матеріали справи містять лише докази звернення до Концерну «Міські теплові мережі» 03.09.2014р.

Також суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що він розпочав експлуатувати приміщення після закінчення опалювального сезону, а тому фактично не споживав теплову енергію, яку позивач поставляв до приміщень. Слід зазначити, що в силу договору оренди та діючого законодавства, яке регулюють орендні правовідносини орендар самостійно визначає режим свого находження в орендованому приміщенні. Нарахування орендних платежів та платежів за надані комунальні послуги, в тому числі теплопостачання, розпочинається з моменту укладання договору оренди та оформлення акту приймання-передачі, не залежно від того коли саме орендар розпочав експлуатацію об'єкта.

Судові витрати у справі слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. 40 років Радянської України, буд. 90, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код. ЄДРПОУ 37834773) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091, код ЄДРПОУ 32121458) 16434 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 19.08.2014р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 20.08.2014р.

Суддя Гончаренко С.А.