Ухвала суду № 40263820, 06.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/72808/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011

у справі № 0670/1732/11 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Аптеки № 21 м. Коростеня

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (ОДПІ)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення Коростенської ОДП від 08.02.2011 № 0000272301/0.

У касаційній скарзі Коростенська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 20.01.2011 № 50/23-01/22050398, про порушення позивачем норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР): занижено валовий дохід на 1951,00 грн. у податковому обліку за 4-й квартал 2010 року внаслідок не включення непогашеної кредиторської заборгованості в цій сумі; завищено валові витрати на загальну суму 209846,00 грн. у податковому обліку за 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік, 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, в тому числі: 1) 207333,00 грн. - витрати на оплату товарів, отриманих від СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарма», ПТА МП фірма «Едельвейс», ЗАТ «Фармація», не підтверджені первинними документами, оскільки оприбуткування товарів здійснено лише на підставі наявних товарно-транспортних накладних, не оформлених належним чином, без пред'явлення видаткових накладних постачальників; 2) 2513,00 грн. - витрати по сплаті платежів за страхування орендованого майна АТ «Українська пожежна страхова компанія» та НАСК «Оранта».

Внаслідок вказаних порушень позивачем занижено податок на прибуток за 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік, 1-й квартал, півріччя, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 2010 рік на загальну суму 52949,00 грн.

За наслідками перевірки Коростенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2011 № 0000272301/0, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у сумі 52949,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 13237,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац четвертий підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 168/97-ВР).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

На підставі доданих до матеріалів справи доказів, а саме: видаткової накладної, накладної на реалізацію товару, накладної (а.с. 69-71), із врахуванням визнання податковим органом наявності у позивача товарно-транспортних накладних на переміщення цих товарів, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірність включення позивачем витрат на оплату товарів, отриманих від СП «Гедеон Ріхтер-Укрфарма», ПТА МП фірма «Едельвейс», ЗАТ «Фармація», до складу валових витрат відповідних податкових періодів.

Правильними є також висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності включення позивачем витрат на страхування орендованого у Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 2 та Коростенської центральної міської лікарні до складу валових витрат, оскільки такий обов'язок позивача як орендаря комунального майна обумовлений нормою пункту 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.4.6 пункту 5.4 ст.5 Закону № 334/94-ВР до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до встановлених у судовому процесі обставин щодо сплати позивачем кредиторської заборгованості Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству № 2 за послуги з оренди приміщення у сумі 1201,73 грн. та ЖРУ «Приватбанк» за інкасацію виручки у сумі 750,00 грн. та з врахуванням, що на час здійснення перевірки не сплив строк позовної давності за кредиторською заборгованістю позивача перед цими суб'єктами господарювання, суди попередніх зробили правильний висновок про відсутність у податкового органу законних підстав для збільшення у податковому обліку позивача валового доходу на 1951,00 грн.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, правильність висновків суду не спростовують, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: С.Е. Острович М.О. Федоров