Ухвала суду № 40263814, 30.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2014 р. м. Київ К/9991/84534/11

№ К/9991/84534/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Рибченка А.О., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011

у справі № 2а-2217/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Артур-К»

до Київської регіональної митниці

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011, позов задоволено: визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р» від 30.12.2010 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Артур-К» податкових зобов'язань із мита за товари, що ввозяться на територію України суб'єктом підприємницької діяльності, в сумі 248936,33 грн., в тому числі: 165957,55 грн. - основний платіж та 82978,78 грн. - штрафні санкції.

У касаційній скарзі Київська регіональна митниця просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що 10.12.2010 Київською регіональною митницею проведена позапланова документальна перевірка дотримання ТОВ «Артур-К» законодавства з питань митної справи за період з 01.11.2007 по 31.10.2010, результати якої оформлені актом від 10.12.2010 р. № к/26/10/100000000/21643699.

Перевіркою встановлені порушення позивачем Закону України «Про митний тариф України», підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання із ввізного мита на 165957, 55 грн. та суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 33191,51 грн.

Вказане порушення мало місце у зв'язку із невірним декларуванням позивачем товару - «Йодомарин (R)100» та «Йодомарин (R) 200» за кодом УКТ ЗЕД -3004 901100 (ставка мита 0%), як лікарській засіб, замість коду УКТ ЗЕД за товарною позицією 2106 90 9200 (ставка мита 8%), «вітаміни».

На підставі вказаного акту Київською митницею прийнято податкове повідомлення форми «Р», яким позивачу визначене податкове зобов'язання з ввізного мита за застосовані штрафні санкції на загальну суму 248939,33 грн.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», та з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 № 68.

Статтею 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф» передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Розмір ставки мита визначається Законом України «Про митний тариф України» для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТ ЗЕД

Згідно з розділом 30 Митного тарифу України код 3004 901100 відповідає товарній позиції «лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять йод або сполуки йоду мають нульову ставку мита».

Відповідно до реєстраційних посвідчень на лікарський засіб № UA/0156/01/01 та № UA/0156/01/02, виданих Державним фармакологічним центром Міністерства здоров'я України, препарати «Йодомарин (R) 100» та «Йодомарин (R) 200» являються лікарськими засобами.

Згідно експертного висновку № К-665 від 12.02.2003 р. Київської торгово-промислової палати препарати «Йодомарин (R) 100» та «Йодомарин (R) 200» віднесені до категорії лікарських засобів і підпадають під класифікацію за кодом УКТ ЗЕД 3004 90 11 00.

Враховуючи викладене, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач відніс вищевказаний товар до коду 2106 90 92 00 (розділ 21 «Різні харчові продукти» Митного тарифу України) всупереч вимогам законодавства, оскільки даний товар зазначений в іншому розділі Митного тарифу України, а саме в розділі 30 за кодом товару 3004 90 11 00 зі ставкою мита 0%.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

За змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 цього Кодексу ).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таких обставин у цій справі не встановлено.

Відповідно до наведених правових норм, якщо митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати документальної перевірки та на положення підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема в постанові від 06.11.2012 у справі за позовом ОСОБА_5 до Ужгородської митниці ДМС України про скасування податкових повідомлень. Ця правова позиція в силу норм частини 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою, в тому числі для судів, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідності з рішенням Верховного Суду України.

Доводи касаційної скарги правильність висновку судів не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: А.О. Рибченко М.В. Сірош