Постанова № 40263238, 22.08.2014, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Справа № 213/1118/14-а

Номер провадження 2-а/213/27/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2014 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Макарової Т.Ю.

при секретарі Гусаровій О.С.,

за участю представників відповідача Хівренко В.Д., Форощук О.С., Нековаль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області

Про зобов'язання проводити доплату до пенсії, її індексацію та перерахунок у відповідності до пенсійного законодавства,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, яку неодноразово уточнювала, останній раз 18.08.2014 року, посилаючись на те, що на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року у справі № 41675890/2012, їй було поновлено виплату пенсії за віком, якої вона була позбавлена у зв'язку з виїздом до Ізраїлю.

В отриманій від відповідача - Управління Пенсійного фонду України Інгулецькому районі м.Кривого Рогу ( далі УПФУ) роздруківці пенсії, яку вона отримала листом № 7825/06 от 28.10.2013 року , їй повідомили, що поновлення їй виплати пенсії здійснено за матеріалами пенсійної справи у відповідності до пенсійного законодавства, яке діяло на дату поновлення виплати пенсії, тобто на 30.05.2011 року.

Вона не погодилася з розрахунком пенсії та звернулася до УПФУ с проханням роз'яснити їй , чому їй не нараховані надбавки до пенсії, як «дитині війни», та чому їй, як непрацюючій пенсіонерці, не проводили перерахунок складових пенсійної виплати, як того вимагали діючі станом на момент поновлення виплати Закони України: ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ст.ст.28,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповіді за № 8462/06 от 25.11.2013 року відповідач їй повідомив, що в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року йдеться тільки про поновлення виплати пенсії, а щодо поновлення виплати підвищення "дитині війни" в постанові не зазначено; індексація пенсій особам, що постійно проживають за межами України, не проводиться. Щодо перерахунку пенсії відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.42 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповіді зовсім нічого не зазначено.

Позивач вважає, що відмова відповідача є протиправною з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакціїё що діяла на 30.05.2011 року (ст.1, ст.6, ст.3): « дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945року) Другої світової війни було менше 18 років; дітям війни ... до пенсії…виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни; державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами."

Для підтвердження статусу дитини війни не потрібно підтвердження цього статусу ніяки посвідченнями, ніякими рішеннями, потрібні тільки відомості щодо дати народження ( до 02.09.1945 року) та громадянство України. Тому позивач і вважає, що відмова відповідача в нарахуванні підвищення до пенсії - є протиправною.

Позивач вважає, що відмова відповідача в проведенні індексації її пенсії, також є протиправною, оскільки твердження відповідача, що індексація пенсій особам, які постійно проживають за межами України не проводиться, є хибним.

Так, ч.1 ст.42 Закона України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 22.07.2011року, передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Відповідно до преамбули Закону України «Про індексацію грошових доходів населення" в редакції від 01.01.2008року, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, а Конституція гарантує достатній рівень життя не просто населенню, а громадянам України, та стверджує, що всі громадяни України рівні перед законом и та мають рівні конституційні права. Не може бути привілеїв або обмежень за ознаками, зоокрема, місця проживання (ст.24). Відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» - індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії.. . Позивач отримує пенсію в УПФУ Інгулецького району м.Кривого Рогу. Ця пенсія перераховується на її рахунок, який відкрито у відділенні «Ощадбанку України», яке знаходить в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу.

Відповідно до ст.5 вищезазначеного Закону, "індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України." Таким чином, цей Закон переадресовує індексацію пенсій відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме до ч.2,ст. 42 цього Закону. Але в жодній статті цього Закону немає заборон щодо індексації пенсії особам, які отримують пенсію в Україні, а проживають за її межами. Ст.6 абз.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення» передбачає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ № 1078 от 17.07.2003року, індексації підлягають пенсії з врахуванням надбавок, доплат та підвищення. Тому позивач вважає відмову відповідача у проведенні індексації пенсії протиправною.

Крім того, ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, яка діяла на момент поновлення пенсії позивачці, визначено, що крім індексації пенсії, передбаченої ч.1 цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій."

Позивач вважає, що з моменту поновлення виплати пенсії, а саме, з 30.05.2011року, УПФУ повинно були провести пререрахунок пенсії : з 1.03.2012, з 01.03.2013 року, але такий перерахунок відповідачем жодного разу не проводився. Тому позивач вважає, що відмова відповідача зробити їй перерахунок також є протиправним.

Ст.28 (абз.1ч.1) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла на 30.05.2011 року передбачалось, що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом". Та коли розмір пенсії за віком менше мінімальної пенсії, проводиться доплата до мінімальної пенсії. Частиною 3 ст.42 вищезазначеного Закону, також передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Так при поновленні її пенсії, з 30.05.2014 року розмір її пенсії виявився меншим ніж мінімальна пенсія, та їй було проведено доплату до мінімальної пенсі. В подальшому відповідач перерахунку не робив, хоч новий мінімальний розмір пенсії встановлювався:з 01.10.2011року, 01.12.2011року, 01.01.2012року, 1.04.2012року.

Крім того, ст.28 (абз.2ч.1) Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини." Доки пенсія позивача була менше за мінімальну, доплата за понаднормовий стаж проводилась з розміру цієї пенсії. Але з 01.05.2012 року УПФУ перерахувало розмір пенсії за віком на підставі постанови КМУ №327 від 23.04.2012року, та вона стала більше мінімальної, тому доплата до пенсії за понаднормативний стаж повинна розраховуватися з розмірів мінімальної пенсиї за віком, та, в подальшому, збільшуватися кожний раз з дня встановлення нового розміру минимальної пенсії за віком, а саме, з 01.07.2012 року, 01.10.2012року, 01.12.2012року, 01.01.2013 року, 01.12.2013року.

Позивач вважає протиправним відмову відповідача перераховувати доплату до пенсії за понаднормовий стаж, с врахуванням нових розмірів мінімальної пенсії, у відповідності до ч.3 ст.42 та абз.2 ч.1 ст. 28 Закона "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В своїх додаткових письмових поясненнях позивач наполягає на тому, що вона є непрацюючою особою, що відповідні документи, які це підтверджують відповідачу надано, тому всі виплати на перерахунки повинні їй бути здійснені саме, як непрацюючій пенсіонерці. Виплати, які вона отримує в Ізраїлі ніякого відношення до виплати пенсії в Україні не мають.

Позивач вважає, що вона, як громадянка України, яка проживає в Ізраїлі, має такі ж конституційні права, як і громадяни України, які проживають на її території, передбачені ст.ст.24,25, 46 Конституції України, тобто вона має право на підвищення до пенсії, як «дитина війни», право на індексацію пенсії, та передбачені пенсійним законодавством перерахунки, як непрацююча пенсіонерка, оскільки вона не працює, про що УПФУ надані відповідні документи, та ці обставини відповідач повинен був врахувати при поновленні її пенсії.

Оскільки вищезазначені нарахування та виплати до її пенсії не проведені з вини відповідача, то на її думку, перерахунок всіх складових пенсійної виплати повинен бути зроблений з моменту поновлення пенсії наростаючим підсумком.

Позивач вважає, що УПФУ, як орган виконавчої влади, не наділений правом вирішувати кому належить, а кому не належить надавати гарантовані Конституцією та Законами України права, чи позбавляти цих прав громадянина, на свій розсуд. Тому позивач, з врахуванням всіх відповідей та заперечень УПФУ, відповідно до своїх останніх позовних вимог від 18.08.2014 року, просить суд: визнати її непрацюючою пенсіонеркою; визнати протиправною відмову УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу провести підвищення до пенсії, «як дитині війни», визнати протиправною відмову відповідача - УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу провести їй перерахунок пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, відповідно до пенсійного законодавства; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та провести доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 30.05.2011 року і в подальшому щомісячно; провести доплату до пенсії за віком до розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2011 року і в подальшому; провести індексацію розміру пенсії за віком на підставі ч.1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 30.05.2011 року і в подальшому, у відповідності до вимог ст. 4 абз.1 Закону України «Об індексації грошових доходів населення; провести перерахунок пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2012 року і в подальшому щорічно з 1 березня кожного року; провести перерахунок доплати до пенсії за віком за понаднормативний стаж у відповідності до ч.3 ст.42, ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2012 року і в подальшому, з дня встановлення нових розмірів мінімальної пенсії; зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоотриману суму в зв'язку з перерахунком складових пенсійних виплат з дня поновлення виплати пенсії, а саме з 30.05.2011 року.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просять в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до ч.2 ст.92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції дії на момент виїзду позивача за кордон), громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання в інші країни визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2013 року зобов'язано УПФУ поновити ОСОБА_4 пенсію за віком з 30.05.2011 року за матеріалами пенсійної справи, що відповідачем виконано, при цьому в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про поновлення пенсії, суд не зазначив, що підлягає нарахуванню підвищення до пенсії, як «дитині війни», а тому таке підвищення не нараховане. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ст.ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 « Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету», якою встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у розмірі 49,8 гривні.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011 року « Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», було встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проводиться у розмірі 7 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.2ч.1ст.49 Закону України « Про пенсійне забезпечення» виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Винятки встановлені для громадян, які проживають за кордоном якщо пенсія їм призначена внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, у цих випадках, пенсія виплачується і за відсутності міжнародних договорів. Оскільки наявного міжнародного договору, який би регулював пенсійне забезпечення громадян Ізраїлю не існує, у позивачки відсутні підстави відносити себе до категорії «дитина війни», а тому й відповідна доплата згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_4 не проводиться.

Щодо перерахунку пенсії відповідно до приписів ст.28ч.1абз.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», представники відповідача зазначили, що відповдно до вищезазначеної норми, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35років, а у жінок 30років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Оскільки відомостей щодо наявності, відсутності трудових відносин позивача за період постійного проживання в Ізраїлі відсутні, то в управління відсутні підстави для віднесення позивача до категорії непрацюючого пенсіонера.

Представники відповідача також зазначили, що відповідно до Закону України « Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Відповідно до листа заступника голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_8, індексація пенсій особам, що постійно проживають за межами України, не проводиться.

Закон України « Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Для врегулювання даного спірного питання позивач повинна була надати довідку про підтвердження або спростування факту наявності її трудових відносин на території Ізраїлю, про що управління повідомляло позивачу. На час звернення до суду з позовом, вищезазначеної довідки позивачем не було надано.

Щодо перерахунку на підставі ст.42 ч.2 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», представнитки відповідача зазначили, що у разі зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника, пенсії підвищуються на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20% темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. Перерахунок в 2012 році позивачці не робився внаслідок відсутності пенсійної виплати станом на грудень 2010 року. В 2013 року перерахунок не робився, оскільки коефіцієнт підвищення пенсій в 2013 році становить - 1,0298.

При визначенні індивідуального коефіцієнту підвищення пенсійних виплат в минулому році порівнюються розміри пенсійних виплат станом на 31.12. 2012 року до розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2011 року, або на день призначення пенсії, у разі якщо пенсію призначено після 1 січня 2012 року, або на дату переводу з виду на вид із зміною закону.

Індивідуальний коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2012 року на розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2011 року, а саме: 1074,91грн. - розмір пенсійної виплати ОСОБА_4 станом на 31.12.2012 року; 882,19 грн.- розмір пенсійної виплати ОСОБА_4 станом на 31.12.2011 року.

Таким чином, шляхом ділення 1074,91 / 882,19 отримуємо коефіцієнт 1,21846, що є більшим за коефіцієнт підвищення у 2013 році - 1,0298. Оскільки коефіцієнт 1,21846 є більшим за визначений 1,0298, у позивача відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо перерахунку відповіднодо ст.42ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності. Оскільки відомостей щодо наявності/ відсутності трудових відносин позивача не надходило, то в управління відсутні підстави для віднесення даної громадянки до категорії непрацюючого пенсіонера.

Представники відповідача, просять також врахувати, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та відповідні до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій матеріали подаються до органу, що призначає пенсію, особисто або через представника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, дане визначення в законі фактично обумовлює позивача звернутися до управління з вищевикладеного питання особисто або через повіреного представника, чого позивач не зробила.

Крім того, представники відповідача звертають увагу суду на те, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кожен громадянин України має право на отримання лише одного виду пенсії відповідно до пенсійного законодавства, а позивач крім поновленої пенсії за місцем постійного проживання - в Ізраїлі отримує допомогу по старості на себе та чоловіка в розмірі 4,324 шекеля, що згідно курсу Національного банку України станом на 20.05.2014 року складає 13 140,28 грн., і це, на думку представників відповідача, фактично є порушенням пенсійного забезпечення громадян України, та наїх думку, дає всі юридичні підстави для відмови в задоволенні всіх, в тому числі і уточнених вимог позивача. Просять в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ознайомившись з письмовими поясненнями позивача, вислухавши представників відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить джо наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, з грудня 1999 року постійнго мешкає на території Ізраїлю, та перебуває на консульському обліку в державі Ізраїль, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с.10-11/. Має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /а.с.12/.

До виїзду до Ізраїлю ОСОБА_4 проживала на території Інгулецького району м.Коривого Рогу, та з 06.02.1993 року їй була призначена пенсія за віком. Після виїзду за кордон виплату пенсії ОСОБА_4 було припинено.

Відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року у справі № 41675890/2012, Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу було зобов,язано відновити пенсію за віком, яку ОСОБА_4 отримувала до виїзду за кордон України згідно чинного законодавства, з 30.05.2011 року /а.с.43/.

Розпорядженням УПФУ в Інгулецькому районі м.Коривого Ро від 08.10.2013 року за №294 ОСОБА_4 було зроблено відповідне нарахування пенсії за матеріалами пенсійної справи.

Згідно оглянутих в судовому засіданні матеріалів пенсійної справи ОСОБА_4 станом на 30.05.2011 року: загальний стаж зарахований по 28.02.1994 року становить 36 років 6 місяців 9 днів (в місяцях -438 місяців); коефіцієнт страхового стажу, розрахований відповідно ст.25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить - 0,36500 (438/1200); коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 (зміни до ст.25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2008 року) -0,49275 (0,36500*1,35); індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати, обчислений відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить: (0,02244/0,02475) + (0,03386/0,02475) + (0,02577/0,00495) + (1,20657/0,69995) + (0,20872/0,14204) = 38,73474/24 міс. = 1,61395, де 0,02475; 0,00495; 0,69995; 0,14204 - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за період, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати; середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії - 1499,05 грн. (1,61395*928,81, де 928,81 - середня заробітна плата у галузях економіки за 2006 рік); основний розмір пенсії, обчислений відповідно ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить - 738,66 грн. (0,49275*1499,05); доплата до прожиткового мінімуму (764,00 грн.) - 25,34 грн.; доплата за понаднормативний стаж (16 років), обчислений відповідно ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить -118,19 грн. (738,66*16%); загальний розмір пенсії на 30.05.2011 року становить 882,19 грн. (738,66+25,34+118,19).

З 01.05.2012 року, відповідно постанови КМУ від 23.04.2012 року №327, заробітну плату для розрахунку пенсії було осучаснено шляхом застосування показника середньої заробітної плати у галузях економіки за 2007 рік, тобто -1197,91 грн./а.с.13-14/.

Розрахунок пенсії на 01.05.2012 року: середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії - 1933,37 грн. (1,61395*1197,91); основний розмір пенсії - 952,67 грн. (0,49275* 1933,37); доплата за понаднормативний стаж (16 років) - 122,24 грн. (764,00* 16%); загальний розмір пенсії на 01.05.2012 року - 1074,91 грн. (952,67+122,24) /а.с.128-132/.

18.09.2013 року ОСОБА_4 звернулася до УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу з заявою про поновлення їй виплати пенсії за віком з 30.05.2011 року, яку вона отримувала до виїзду з України в грудні 1999 року , на підставі матеріалів її пенсійної справи з перерахунком на день поновлення виплати пенсії відповідно до пенсійного законодавства України згідно постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 09.07.2013 року, та надіслати їй роздруківку розрахунку відновленої пенсії /а.с.133/.

07.10.2013 року ОСОБА_7 надіслала до УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу копію трудової книжки, завірену нотаріусом та печаткою Апостіль, що підтверджує те, що вона є непрацездатною особою /а.с.134/.

В отриманій від УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу роздруківці пенсії, та листі від 28.10.2013 року за № 7825/06, було зазначено, що поновлення їй виплати пенсії здійснено за матеріалами пенсійної справи у відповідності до пенсійного законодавства, яке діяло на дату поновлення виплати пенсії, тобто на 30.05.2011 року /а.с.135/.

Тільки з цього листа, в жовтні 2013 року позивач дізналася, що їй не нараховано підвищення до пенсії, як «дитині війни», та не робились інші перерахунки відповідно до ст.ст. 28ч.1,ст.42 ч.2,3, та не проведена індексація, тобто в жовтні 2013 року позивач дізналася, що її права порушено.

Згідно відповіді УПФУ від 25.11.2013 року позивачу було роз,яснено, що поновлення пенсії проведено відповідно до матеріалів пенсійної справи та згідно з законодавством, що діяло на момент поновлення, а також, що в постанові апеляційного суду про відновлення пенсії не зазначено про поновлення виплати підвищення «дітям війни». Також роз,яснено, що індексація пенсій особам, що постійно проживають за межами України, не проводиться./а.с.140/.

Відповідно до довідки від 08.04.2014 року з Управління податків Ізраїлю та довідки від 07.04.2014 року Інституту Національного Страхування, ОСОБА_4 не працює, та гр.. ОСОБА_9 отримує особливу допомогу по старості з 01.09.2011 року , яка включає доплату за жінку ОСОБА_4. Розмір допомоги за січень, лютий, березень 2014 року щомісяця - 4,284 шекелів /а.с.74-79/.

Вищезазначеними документами: копією трудовою книжки, та довідками, які надані відповідачу позивачем ОСОБА_4, підтверджується, що вона є непрацюючою особою з моменту поновлення їй виплати пенсії і по цей час.

Суд вважає, що наявність вищезазначених доказів в матеріалах справи, які відповідають визначеним, зокрема у п.28 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій..», затвердженого постановою Правління пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року №22-1, документам, які підтверджують, що особа не працює, є достатніми для підтвердження того, що позивач є особою, яка не працює. Ця обставина є очевидною, тому на думку суду, вимога про визнання позивача ОСОБА_4 непрацюючою пенсіонеркою - є зайвою. До того ж вимоги, щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення не відносяться до компетенції адміністративного судочинстіва.

Суд вважає, що вимоги позивача, щодо визнання протиправною відмову УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу провести підвищення до пенсії, «як дитині війни», та провести їй перерахунок пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, відповідно до пенсійного законодавства, обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує наступне.

Згідно ст.24 Конституції України - громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Ст.46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (ст.6 КАС України). Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11.КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше. Як за позовною заявою, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав , свобод чи інтересів сторін.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 N25-рп/2009 визнано неконсти-

туційними пункт 2 частини 1 ст. 49 та друге речення ст. 51 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності з ч.3 ст.2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За таких обставин, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав, гарантованих Конституцією та державою Україна.

Таким чином, суд вважає, що із визнанням неконституційними положень п. 2 ч.1 ст.49 та другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування» зникли перешкоди для реалізації позивачем своїх прав на пенсійне забезпечення. Позивач, як громадянка України, незалежно від країни свого проживання, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі і на пенсійне забезпечення, з застосуванням всіх доплат, підвищень, індексацій, здійснення перерахунків, які передбачені діючим пенсійним законодавством України для всіх громадян України, незалежно від їх місця проживання, а тому будь-які перешкоди, при наявності умов, зазначених в законі для перерахунку, виплати підвищення, відсутні.

Аналіз наведених норм свідчить, що після прийняття рішення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення, Законом «Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування» не встановлено підстав для незастосування до пенсіонерів- громадян України, які перебувають за кордоном, норм цього Закону, які регулюють порядок проведення перерахунків, підвищення, індексації, а також проведення підвищень «дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальні гарантії дітям війни», оскільки будь-яких обмежень діючим законодавством не встановлено.

Оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася тільки 28.10.2013 року, відповідь з роз'ясненнями та відмовою отримала 25.11.2013 року, а до суду звернулася 14.03.2014 року, шестимісячний строк звернення до суду позивачем не пропущений, тому виплата всіх доплат, які повинні були нараховуватися позивачці, має бути нараховані з дня відновлення пенсії, або з дати визначеної позивачем.

Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання здійснити доплату підвищення до пенсії, як « дитині війни», то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто у відповідності до положень ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має «статус дитина війни». З аналізу вказаного Закону вбачається, що його норми не містять будь-яких заборон щодо виплати такої допомоги у разі виїзду особи на постійне проживання за межами України. Згідно ст.6 Закону України ««Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (редакція статті відновлена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, яким визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, якими було змінено редакцію ст.6 Закону України ««Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» обмежень у виплаті підвищення до пенсії не було до 22.07.2011 року. Відповідно до змін до вищезазначеного Закону України від 14.06.2011 року право визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни було делеговане Кабінету Міністрів України.

06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 « Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету», якою встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у розмірі 49,80 гривні.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011 року « Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни», проводиться у розмірі 7 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що деякі соціальні гарантії, в тому числі і підвищення дітям війни виплачуються в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення статті 6 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» не було встановлено обмеження щодо виплат підвищення до пенсії «дітям війни», не внесилось змін і до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому з 01.01.2014 року діяли положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.6-7 Прикінцевих положень Закону України від 31.07.2014 року « Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» визначено, що норми і положення ст.ст.5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"…, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. А відтак, виплати належить проводити в розмірі, визначеному постановою КМУ від 28.12. 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», яка є чинною і на цей час.

Відповідно до положень п.4 даної постанови, визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проводиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, починаючи з 30.05.2011 року по 22.07.2011 року, а також з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року підлягає нарахуванню та виплаті позивачу підвищення до пенсії, як «дитині війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; з 23.07.2011року по 31.12.2011 року в розмірі - 49,80 грн., відповідно до постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 « Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету»; з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, та з 01.08.2014 року до подальших змін в законодавстві в розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, відповідно до постанови КМУ від 28.12. 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

Щодо п.4.2 позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 абз.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції станом на 30.05.2011 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до норм вищезазначеної статті в редакції станом на 01.10.2011 року ( згідно позовних вимог) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до роз,ясень, наданих УПФУ, з якими погоджується суд, доплата до мінімальної пенсії проводиться в разі, якщо розмір пенсійної виплати є меншим ніж прожитковий мінімум. Починаючи з 01.04.2011 року прожитковий мінімум складав - 764,00 грн., з 01.10.2011 року -784,00грн., з 01.12.2011 року- 800грн., 01.01.2012 року- 822грн., з 01.04.2012 року- 838,00грн., з 01.07.2012 року -844,00грн., з 01.10.2012 року- 856,00грн., з 01.12.2012 року -884,00грн., з 01.01.2012року -894,00 грн.,з 01.12.2013 року - 949,00грн.

Оскільки розмір пенсійної виплати ОСОБА_4 був більшим ніж прожитковий мінімум, а саме з 30.05.2011 року складав 882,19грн., а з 01.05.2012 року - 1074,91 грн., доплата до мінімальної пенсії за віком не проводилась.

А отже в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо п.4.3 позовних вимог, стосовно проведення індексації відповідно до ст.42 ч.1 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слідує зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» -індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Відповідно до ст.4 вищезазначеного Закону - індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 6 цього ж Закону, у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів у тому числі пенсій. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації (абз.1 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ 17.07.2003 року №1078).

Відповідно до абз.6 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, сума індексації грошових доходів, визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Отже, у разі відсутності перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101%, підстав для проведення індексації грошових доходів населення немає. Тобто, в місяцях, коли величина приросту індексу споживчих цін не подолала поріг індексації, сума індексації грошових доходів залишається фіксованою. При цьому, при підвищенні грошового доходу (пенсії) позивача необхідно керуватись нормами ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення та зразком нарахування індексу споживчих цін для проведення індексації приведеному у Додатку № 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, згідно з яким не проводиться індексація в місяці, в якому здійснено підвищення грошових доходів громадян.

Окрім того, необхідно враховувати, що відповідно до п.6-4 Прикінцевих положень Закону України від 31.07.2014 року « Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо проведення індексації відновленої пенсії позивача підлягають задоволенню, з врахуванням діючого законодавства. При цьому суд критично відноситься до заперечень відповідача в цій частині, оскільки посилання на відсутність міжнародного договору, та відповідного нормативного врегулювання цього питання, щодо пенсіонерів - громадян України, які проживають за межами України, не є слушним, оскільки порядок індексації доходів громадян врегульований Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», а також відповідним Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078. Інші нормативні акти, які регулюють її проведення, відсутні.

Щодо п.4.4. позовних вимог ОСОБА_4 про перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

Відповідно до норм зазначеної статті, щороку, починаючи з 01.03. поточного року, у разі якщо середня заробітна в Україні, з якої сплачено страхові внески за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначають ( перераховують)пенсію, підвищену на коефіцієнт, який відповідає не менше як 20% показника зростання середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески порівняно з попереднім роком але не менше зростання рівня інфляції ( індексу цін за минулий рік). Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 257 від 26.03.2012 року «Про підвищення розміру пенсії у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника» було розроблено Інструкцію проведення масового перерахунку пенсії автоматизованим способом з 01.03. 2012 року. Відповідно до Порядку проведення перерахунку розмірів пенсій коефіцієнт підвищення пенсій у 2012 році становив 1,0352. При визначенні індивідуального коефіцієнту підвищення пенсійних виплат в минулому році порівнюються розміри пенсійної виплати станом на 31.12.2011 року до розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2010 року. Оскільки поновлення виплати пенсії ОСОБА_4 згідно рішення суду апеляційної інстанції відбулось 30.05.2011 року, сума пенсійної виплати на 31.12.2010 року відсутня, тому пенсія ОСОБА_4 відповідно до постанови КМУ № 257 від 26.03.2012 року перерахунку з 01.03.2012 року не підлягала.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 264 від 15.04.2013 року «Про підвищення розміру пенсії у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника» було розроблено Інструкцію проведення масового перерахунку пенсії автоматизованим способом з 01.03.2013 року. Відповідно до Порядку проведення перерахунку розмірів пенсій коефіцієнт підвищення пенсій у 2013 році становив 1,0298. При визначенні індивідуального коефіцієнту підвищення пенсійних виплат в минулому році порівнюються розміри пенсійних виплат станом на 31.12.2012 року до розміру пенсійної виплати станом на 31.12. 2011 року, або на день призначення пенсії, у разі якщо пенсію призначено після 1.01.2012 року, або на дату переводу з виду на вид із зміною закону. Індивідуальний коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення розміру пенсійної виплати станом на 31.12.2012 року на розмір пенсійної виплати станом на 31.12.2011 року, а саме: 1074,91 - розмір пенсійної виплати ОСОБА_4 станом на 31.12.2012 року; 882,19 - розмір пенсійної виплати ОСОБА_4 станом на 31.12.2011 року.

Таким чином, шляхом ділення 1074,91 / 882,19 отримуємо коефіцієнт -1,21846, який є більшим за коефіцієнт - 1,0298, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.2 ст. 42 вищезазначеного Закону. Зазначений порядок розрахунку коефіцієнтів зазначений в поясненнях відповідач від 16.07.2014 року, з якими суд повністю погоджується /а.с.146/.

Слідує також зазначити, що дію ч. 2 ст.42 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із Законом № 1166-11 від 27.03.2014 року зупинено до стабілізації економічної ситуації в країні, а отже в 2014 році перерахунки відповідно до ч.2 ст.42 вищезазначеного Закону не проводяться.

За зазначених обставин в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні вимоги, зазначені в п.4.5 уточнених позовних вимог, щодо проведення перерахунку у відповідності до ч.3 ст.42 та абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених Законом, підвищення розміру пенсії обчислюється відповідно до ст. 28 цього закону (крім пенсіонерів які працюють або провадять діяльність пов'язану з отриманням доходів), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності, пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлювався на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 30 ( на час відновлення пенсії 20) років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше як на 1% мінімального розміру пенсії за віком. Загальний стаж позивача складає 36 років 6 місяців 9 днів, понаднормативний стаж складає 16 років ( 36-20), тобто доплата за понаднормативний стаж ОСОБА_4 відповідно до наданих УПФУ пояснень, складає : з 30.05.2011 року - 16%х 738,66 (розмір пенсії за віком) = 118,19 грн.; з 01.05.2012 року - 16%х 764,00 = 122,24грн. Загальна сума пенсії ОСОБА_4 з 01.05.2012 року складає -1074,91 грн. Після цього жодного перерахунку не проведено.

Посилання представників відповідача на те, що позивачем не дотриманий порядок встановлений ч.1 ст.44 вищезазначеного Закону, та п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) щодо надання заяви про перерахунок особисто або через представника, на підставфі довіреності, суд вважає не обругнтованим, оскільки виплату песії було відновлено за матеріалами пенсійної справи за рішенням суду, до того ж ще в вересні 2013 року відповідна заява відповідачу надавалась, як і документи, які підтверджують, що позивач є непрацюючею особою.

За таких підстав, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню з 01.10.2011 року, коли прожитковий мінімум збільшився до 784,00 грн. Суд не приймає до уваги і заперечення представників відповідач, щодо порушення позивачем ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині тог, що позивач отримує соціальну виплату в Ізраїлі, оскільки виплати позивачу допомоги в іншій державі, не мають відношення до призначення та перерахунку пенсії громадянину України в Україні.

З врахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, тому судовий збір підлягає частковому стягненню в сумі 53,00 гривні.

Керуючись ст. ст.24, 25,46 Конституції України, ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.2, 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2011рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2012рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Законами України «Про внесення змін до Закону України « Про Державний бюджет на 2011 рік» від 14.06.2011 року та «Про внесення змін до Закону України « Про Державний бюджет на 2014 рік» від 31.07.2014 року, постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745, постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 року № 1381, ст.ст. 3, 4, 11,17, 86, 94, 99, 158-163 КАСУ України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання проводити доплату до пенсії, її індексацію та перерахунок у відповідності до пенсійного законодавства,

задовольнити частково.

1. Визнати протиправною відмову відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області провести ОСОБА_4 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як «дитині війни» у відповідності до вимог діючого законодавства.

2. Визнати протиправним відмову відповідача Управління Пенсійного фонду України в

Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області провести ОСОБА_4 перерахунок пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, відповідно до пенсійного законодавства.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, а саме:

3.1. провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як «дитині війни» :

- з 30.05.2011 року по 22.07.2011 року, а також з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, щомісячно, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- з 23.07.2011року по 31.12.2011 року в розмірі 49 гривень 80 копійок, щомісячно, згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745;

- з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, та з 01.08.2014 року до подальших змін в законодавстві, в розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12. 2011 року № 1381;

3.2. провести перерахунок доплати до пенсії за віком за понаднормативний стаж у відповідності до ч.3 ст.42, та абзацем 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2011 року, та в подальшому, у відповідності до вимог діючого законодавства;

3.3. провести індексацію розміру пенсії за віком на підставі ч.1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня поновлення виплати пенсії - 30.05.2011 року і в подальшому, у відповідності до вимог ст. 4 абз.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та діючого законодавства.

4. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області після проведення відповідного перерахунку сплатити ОСОБА_10 недоплачену суму пенсійних виплат.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 53,00 гривні.

Строк апеляційного оскарження постанови до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу - десять днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Повний текст постанови виготовлений 26.08.2014 року.

Суддя: