Постанова № 40263059, 26.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Справа № 910/14711/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Фуршет центр", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014

зі справи № 910/14711/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" (далі - Товариство), Російська Федерація,

до дочірнього підприємства "Фуршет центр" (далі - Підприємство)

про стягнення 91 760 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Сук О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства 91 760 грн. компенсації за порушення його майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь".

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 201, 421, 423, 424, 426, 431, 432, 438, 439, 440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 7, 8, 9, 14, 15, 50-52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано порушенням майнових прав позивача на персонаж "Маша" шляхом продажу відповідного товару - м'якої дитячої іграшки "Маша Marize".

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2013 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 (колегія суддів у складі: Копитова О.С. - головуючий суддя, судді Остапенко О.М., Разіна Т.І.), позов задоволено частково: з Підприємства на користь Товариства стягнуто 45 880 грн. компенсації; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 3, 431, 432 ЦК України, статті 52 Закону № 3792 та статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано встановленням рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2013 зі справи № 910/8279/13 факту порушення Підприємством майнових авторських прав Товариства та наявністю підстав для стягнення компенсації у визначеному місцевим судом розмірі.

У касаційній скарзі Підприємство просить Вищий господарський суд України зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові. Своє прохання скаржник мотивував неврахуванням господарськими судами характеру і обставин порушення, а також занадто великим розміром суми компенсації, присудженої до стягнення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Як правильно зазначено місцевим та апеляційним господарськими судами, факт порушення відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом продажу відповідної іграшки встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2013 зі справи № 910/8279/13, яке є чинним та обов'язковим для виконання і відповідно до приписів статті 35 ГПК України має преюдиціальне значення для вирішення даної справи.

Отже, це порушення Підприємством майнових авторських прав позивача є підставою для стягнення з нього названої компенсації, розмір якої (близький до мінімального) попередніми судовими інстанціями з наведенням необхідного мотивування визначено в межах, встановлених пунктом "г" частини другої статті 52 Закону № 3792.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 зі справи № 910/14711/13 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірнього підприємства "Фуршет центр" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій