Постанова № 40262632, 26.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 серпня 2014 р. Справа № 820/12248/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" про повернення незаконно отриманої допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (надалі за текстом - ФЗДСС України на випадок безробіття в особі ХОЦЗ, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1, відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (надалі за текстом - ТОВ "Астеліт", 3-тя особа), в якому просить суд: стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2820 грн. 50 коп..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрований в Нововодолазькому районному центрі зайнятості. Відповідно до наказу від 23.07.2013 року відповідачу наданий статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, якою встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідач приховав факт перебування в цивільно-правових відносинах з ТОВ "Астеліт" відповідно до договору цивільно-правового характеру № АВ НОМЕР_1 від 01.07.2012 року. Таким чином відповідач відносився до категорії зайнятого населення, в результаті чого комісією зроблено висновок про те, що кошти, виплачені службою зайнятості ОСОБА_1 у сумі 2820 грн. 50 коп. підлягають поверненню.

Представником позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.08.2014 року надано заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представником третьої особи до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.08.2014 року надано заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, а не прибуття в судове засідання належним чином повідомлених представника позивача та відповідача не є перешкодою для розгляду адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 року функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7 1 цього Закону.

Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 23.07.2013 року подав до Нововодолазького районного центру зайнятості, заяву з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом №НТ130723 від 23.07.2013 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 23.01.2013 року і відповідно до Наказу № НТ130823 призначено виплату допомоги по безробіттю з 30.07.2013 року по 24.07.2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Київським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якого складено акт № 264-МД від 06.03.2014 року.

Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 надавав послуги ТОВ "Астеліт" за договором цивільно-правового характеру № АВ НОМЕР_1 від 01.07.2012 року та отримував дохід, відповідно до звіту форми 1 ДФ за 3 квартал 2013 року, листа від 05.03.2014 року № 962 .

Директором Нововодолазького районного центру зайнятості прийнятий наказ № 52 від 01.04.2014 року "Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю безробітному ОСОБА_1." в сумі 2820 грн. 50 коп. та направлено відповідачу лист-претензію № 02/366 від 01.04.2014 року з вимогою перерахувати незаконно отримані кошти в добровільному порядку протягом 15 календарних днів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч.2, 3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Також, згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року № 5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не виконав своїх обов'язків щодо подання відомостей про наявність обставин, що впливають на умови виплати його забезпечення, таким чином безпідставно набув статусу безробітного та отримав виплати.

За приписами п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" закріплено, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62 (далі-Порядок), розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Згідно п.6 Порядку у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п. 7, 8 Порядку протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 2820 грн. 50 коп. відповідачем залишається несплаченою, доказів сплати боргу відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" про повернення незаконно отриманої допомоги - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Броненосця "Потьомкін", 1-а, р/р 37178304900001 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 03491277) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн. 50 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Супрун Ю.О