Ухвала суду № 40257473, 26.08.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"26" серпня 2014 р.Справа № 924/792/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дамас і Ко" м. Нетішин, Хмельницької області

до виконавчого комітету Нетішинської міської Ради м. Нетішин, Хмельницької області

про стягнення 1797522,00 грн. (заява про розстрочку виконання рішення суду)

Представники сторін:

позивача: Денисюк А.А. - представник за довіреністю від 19.06.2014 р.

Головацький В.В. - директор

відповідача: Юрчук Л.Є. - представник за довіреністю №03 від 08.01.2014 р.

Суть спору: Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року у справі №924/792/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дамас і Ко" м. Нетішин, Хмельницької області до виконавчого комітету Нетішинської міської Ради м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 1797522,00 грн. задоволено. Стягнуто з виконавчого комітету Нетішинської міської Ради (м. Нетішин, Хмельницької області, вул.. Шевченка,1, код 05399231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дамас і Ко" (м. Нетішин, Хмельницької області, а/с 484, пр-т Незалежності,2а, код 37596635) - 1765774,67 грн. (один мільйон, сімсот шістдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири гривни 67 коп.) основного боргу, 35315,49 грн. (тридцять п'ять тисяч триста п'ятнадцять гривень 49 коп.) витрат по оплаті судового збору.

30.07.14 року на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 21.07.14 року видано відповідний наказ.

11.08.14 року на адресу суду надійшла заява відповідача в порядку ст. 121 ГПК України, відповідно до якої останній просить суд розстрочити виконання рішення від 21.07.14 року по справі №924/792/14 на 24 місяців рівними частинами, зі сплатою 75045,42 грн. щомісячно.

В заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.14р. відповідач просив суд розстрочити платежі рівними частинами з 01.10.2014р. по 01.10.2016 року, в обґрунтування чого посилається на скрутне фінансове становище виконавчого комітету Нетішинської міської ради.

Представник відповідача зазначає, що видатки на виконання вищезазначеного рішення господарського суду Хмельницької області здійснюються відповідно до ч.4 ст. 77 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої міські ради при затвердженні бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ, проведення розрахунків за споживання енергоносіїв та комунальних послуг, послуг зв'язку.

Крім того, представник відповідача посилається на, те що станом на 01.08.14р. дефіцит коштів на виплату заробітної плати складає 3 млн. 855 тис. гривень. Враховуючи вищезазначену потребу в коштах, а також потребу в коштах, які спрямовані на утримання позашкільної освіти, благоустрою міста, фінансування міських соціальних програм на даний час немає можливості погасити всю суму заборгованості на виконання рішення господарського суду Хмельницької області.

В додаткових поясненнях від 20.08.2014р. виконавчий комітет Нетішинської міської ради зазначає, що на даний час рахується кредиторська заборгованість згідно з договором про надання середньострокової позики від 29.10.2013р. №2 та від 26.12.2013р. №3 в сумі 5504000,00 грн.; дефіцит з фінансового ресурсу в бюджеті міста Нетішина для забезпечення видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери становить 3855916,35 грн.; рахується кредиторська заборгованість відділу освіти виконавчого комітету міської ради по рішенню господарського суду Хмельницької області від 31.10.2007р. у справі №8/4210 на користь ВП "ХАЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в сумі 487,3 тис.грн. з терміном погашення - до 01.01.2015р.

26.08.2014р. виконавчим комітетом Нетішинської міської ради подано заяву про долучення письмових доказів до заяви про розстрочку виконання рішення суду, а саме копію вимоги ДКС України у м. Нетішині від 15.08.2014р. №01-28/309, копію повідомлення ДКС України у м. Нетішин від 11.08.2014р. №01-28/299, копію листа ДП НАЕК "Енергоатом" від 22.10.2013р. №14593/24, копію постанови колегії Департаменту фінансів Хмельницької облдержадміністрації №3 від 14.08.2014р., копія доповідної записки Департаменту фінансів Хмельницької ОДА від 15.05.2014р. №02.02-20/1265, копія відомості зведення показників спеціального фонду кошторису на 2014 рік ВК НМР від 15.07.2014р., копію довіреності ВК НМР.

Представник позивача в судове засідання з'явився. На адресу суду, 07.08.2014р. надійшов лист, в якому ТОВ "Дамас і Ко" доводить до відома, що виконавчий комітет Нетішинської міської ради навмисно не утримує повне рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.14р., щоб затягнути строки подання апеляційної скарги та призупинити рішення наказу від 30.07.2014р. тому представник позивача змушений був направити (нарочно) 31.07.2014р. лист до виконавчого комітету Нетішинської міської ради про надання пропозиції по розрахунку та завірену копію повного тексту рішення по справі №924/792/14.

Крім того, позивач зазначає, що 07.08.14р. було отримано лист №38/01-07-2856/2014 від 01.08.2014р., де виконавчий комітет Нетішинської міської ради пропонує розстрочити заборгованість на 24 місяці, що є не прийнятним для ТОВ "Дамас і Ко".

В запереченнях від 22.08.2014р. ТОВ "Дамас і Ко" пояснює, що законодавство України зобов'язує орган місцевого самоврядування формувати місцевий бюджет у відповідності до приписів Бюджетного кодексу України. А тому виконавчий комітет Нетішинської міської ради при формуванні бюджету на 2014 рік зобов'язаний був передбачити капітальні вкладення та погашення заборгованостей, що виникли у попередні роки, в тому числі і на будівельні роботи з реконструкції Центру надання адміністративних послуг по пр-т. Курчатова, 1 в м. Нетішин, Хмельницької області.

Також позивач посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02), де зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

До того ж позивач звертає увагу суду на те, що вказуючи на важкий фінансовий стан, заявник не надав будь-яких доказів, а вводить суд в оману з огляду на те, що на рахунках відповідача наявні грошові кошти.

Оцінюючи доводи представників сторін та матеріали справи, суд бере до уваги таке.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Згідно пункту 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що посилання заявника та боржника на вкрай скрутне фінансове становище та те що станом на 01.08.14р. дефіцит коштів на виплату заробітної плати складає 3 млн. 855 тис. гривень не може слугувати підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Крім того ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, для примусового виконання рішення суду, не можуть слугувати підставою для розстрочки виконання рішення суду (аналогічна позиція викладена в п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р.).

При цьому судом враховується, що достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання вказаного вище рішення господарського суду Хмельницької області або роблять його неможливим, заявником суду не надано. Так, суду не надано жодних доказів в підтвердження обставин викладених в заяві.

Крім того, береться до уваги те, що розстрочка виконання рішення суду надається лише у виняткових випадках та залежно від обставин справи.

Також звертається увага на те, затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. Суд вважає, що на державі лежить позитивне зобов'язання організовувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (аналогічна позиція викладена в Рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. справа "Чіжов проти України" (заява №6962/02).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, з огляду на неподання заявником доказів, підтверджуючих скрутне становище боржника (відсутність коштів на рахунках тощо), суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про розстрочку платежів рівними частинами з 01.10.2014р. по 01.10.2016 року відмовити.

При цьому звертається увага, що відповідач не позбавлений можливості звернення до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду в порядку передбаченому господарсько-процесуальним законодавством та надавши докази в підтвердження наявності достатніх та беззаперечних доказів щодо обставин, які ускладнюють виконання вказаного вище рішення господарського суду Хмельницької області або роблять його неможливим

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви виконавчого комітету Нетішинської міської Ради м. Нетішин про розстрочку платежів рівними частинами з 01.10.2014р. по 01.10.2016 року відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Нетішин, Хмельницької обл., пр-т Незалежності,2а, а/с 484),

3 - відповідачу, (м. Нетішин, Хмельницької обл., вул. Шевченка,1).