Рішення № 40257459, 19.08.2014, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/600/14-ц

2/583/371/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2, треті особи: Охтирська міська рада Сумської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про зобов'язання вчинити дії та відновити становище, яке існувало до порушення,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи: Охтирська міська рада Сумської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та відновити становище, яке існувало до порушення, мотивуючи їх тим, що він (позивач) є співвласником трикімнатної квартири №2, розташованої у чотириквартирному одноповерховому житловому будинку по АДРЕСА_1, його частка становить ? у цьому майні. Іншими співвласниками цієї квартири являються члени його родини: ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Власником сусідньої однокімнатної квартири №3, розташованої по АДРЕСА_1 є відповідач - ОСОБА_2, який набув право власності на підставі договору купівлі - продажу від 12.08.2010 року. На момент придбання ОСОБА_2 зазначеної квартири вона складалася з наступних приміщень, а саме 3-1 кухня площею 8,4 кв.м., 3-2 житлова кімната площею 14,2 кв.м., 3-3 кладова площею 5,2 кв.м., ІІ - коридору площею - 3,90 кв.м. Набувши право власності на дану квартиру відповідач незаконно, без відповідного на те дозволу, без розробки відповідної проектно - технічної документації, всупереч вимогам державних будівельних норм та правил здійснив перепланування коридору своєї квартири - ІІ, встановивши на частині його площі суміщений санвузол, після чого на місці віконного прорізу встановив вхідний подвійний дверний блок, а там, де згідно до технічної документації мав бути вихід до ганку, самовільно заклав дверний проріз. Після цього ОСОБА_2 самовільно, без отримання відповідних дозволів, без розробки відповідної проектно - технічної документації, всупереч державних будівельних норм та правил України, без згоди його (позивача ОСОБА_1.) здійснив перебудову старого ганку таким чином, що новий ганок став фактично прибудований до зовнішньої стіни квартири №2, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 Самовільно перебудований вхідний прохід та ганок квартири №3 впливає на природне освітлення коридору 2-1 позивача (ОСОБА_1.), зменшуючи коефіцієнт природної освітленості більше ніж у 10 разів. Крім цього, прибудований до зовнішньої стіни квартири ганок позбавив можливості обслуговувати зовнішню стіну та вікно, оскільки він (ОСОБА_1.) був позбавлений вільного доступу до свого майна. Ганок не відповідає та порушує державні будівельні норми та правила пожежної безпеки, в тому числі і у частині розташування ганку на відстані меншій ніж 1 метр від віконних прорізів (п. 5.40 ДБН В.1.1.7 - 2002). Крім того, ганок перебудований відповідачем таким чином, що будь - яка особа, яка виходить з квартири відповідача натикається на вікно квартири позивача, через яке починає роздивлятися приватне (сімейне) життя членів його (ОСОБА_1.) родини, втручаючись таким чином у приватне життя родини. На всі пропозиції до відповідача добровільно перенести вхідний отвір своєї квартири на попереднє місце свого розташування, та перебудувати ганок, відновивши його попередній стан, відповідач відмовляє. Тому просить суд зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення входу своєї квартири №3 по АДРЕСА_1 у попередній стан, перенісши вхідний дверний отвір та вхідний дверний блок на попереднє місце свого розташування, та перебудувавши ганок з дотриманням державних будівельних норм та правил, зокрема щодо дотримання відстаней від віконних прорізів, привівши його у попередній стан. Крім цього, проводячи ремонтні роботи в придбаній квартирі, відповідач самовільно розібрав лаз на горище будинку та заклав вхідний прохід до спільного горища домоволодіння по АДРЕСА_1, через що позивач та члени його родини не мають можливості обслуговувати прокладені через горище комунікації та обслуговувати дах спільного будинку. Тому просить зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення шляхом відновлення за власний рахунок лазу та дверного проходу на горище домоволодіння по АДРЕСА_1, привівши його у попередній стан.

05 травня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися з зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи Охтирська міська рада Сумської області, Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Сумській області, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності, в якому просять суд визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на паркан зі складовими 11 стовпів бетонних висотою по 2,8 м., 36 секцій бетонних для паркана, та хвіртку (калитку) металеву, за умовними технічними позначеннями №4 та №5, розташованих вдовж АДРЕСА_2 на території будинковолодіння за адресою по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали, зустрічний позов не визнали та пояснили, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 не приватизована та знаходиться в спільному користуванні всіх співвласників домоволодіння. Вхід на територію подвір'я домоволодіння по АДРЕСА_1 здійснюється через дві хвіртки, перша розташована з АДРЕСА_1, а друга з боку АДРЕСА_2. Паркан, ворота та хвіртки є спільною частковою власністю всіх мешканців домоволодіння, однак ОСОБА_2 самовільно обладнав хвіртку зі сторони АДРЕСА_2 власним замком, на який почав закривати хвіртку, заблокувавши таким чином для інших співвласників вільний прохід до домоволодіння, ключів від хвіртки не надає, а навпаки стає особисто біля цієї хвіртки та не дає можливості її відкрити. Тому просить суд зобов'язати відповідача не створювати перешкод ОСОБА_1 та членам його родини у вільному проході та проїзді на територію домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 через хвіртку встановлену зі сторони АДРЕСА_2 та зобов'язати передати позивачу по цій справі ОСОБА_1 дублікати ключів від замка на хвіртці. Зустрічні позовні вимоги не визнає, так як огорожа навколо житлового будинку по АДРЕСА_1 належить всім співвласникам цього багатоквартирного будинку на праві спільної часткової власності Паркан та хвіртка за умовним технічним позначенням № 4 та № 5 , розташовані вздовж АДРЕСА_2 на території домоволодіння по АДРЕСА_1, призначенці для потреб всіх власників та мешканців квартир багатоквартирного житлового будинку, вони, як допоміжні споруди, належать всім співвласникам цього багатоквартирного будинку на праві спільної часткової власності, тому зустрічні позовні вимоги просить залишити без задоволення.

Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_11 зустрічні позовні вимоги підтримали та мотивують їх тим, що до складу права власності сім'ї позивача ОСОБА_1 входить квартира № 2 по АДРЕСА_1 з прибудовами, ганок, деякі господарчі споруди та надвірні будівлі, а також частка у огорожі з хвірткою та воротами під умовами позначенням № 1, 2 ,3. Всі власники квартир № 1, 2, 3, 4 будинковолодіння по АДРЕСА_1, являються співвласниками частки огорожі (паркану) з хвірткою та воротами під умовним позначенням № 1, 2, 3, на території подвір'я по АДРЕСА_1. Саме через огорожу (паркан) з хвірткою та воротами під умовним позначенням № 1, 2, 3, здійснювався прохід на територію будинковолодіння по АДРЕСА_1. За договором купівлі - продажу квартири від 28.04.2005 року ОСОБА_6 придбала у власність квартиру №4 по АДРЕСА_1, зі складовими ? частини сараю Д, 1/3 частини вбиральні Г, ? частини огорожі № 1, 2, 3. За договором купівлі - продажу квартири від 12.08.2010 року ОСОБА_2 придбав у власність квартиру №3 по АДРЕСА_1, зі складовими ? частини сараю Д, 1/3 частини вбиральні Г, ? частини погребу а9, ? частини огорожі № 1, 2, 3. Основним входом - виходом із заїздом на територію подвір'я по АДРЕСА_1, являються огорожа №1, 2, 3, з хвірткою та воротами, з АДРЕСА_1 Враховуючи, що квартира № 3 та № 4 подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з точки технічно - будівельного розташування фактично виходять на АДРЕСА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на території подвір'я по АДРЕСА_1, був побудований гараж Є з сараєм - прибудовою є, та паркан вдовж АДРЕСА_2 з хвірткою. Грошові кошти на влаштування паркану з хвірткою, власні зусилля та працю вкладали виключно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та вони фактично володіють і користуються даними об'єктами. Так як спірні паркан та хвіртка були збудовані за грошові кошти та власними зусиллями ОСОБА_2 та ОСОБА_6, просить суд визнати за ними право спільної сумісної власності на дані паркан та хвіртку, а в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 не створювати перешкод ОСОБА_1 та членам його родини у вільному проході та проїзді на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, через хвіртку встановлену зі сторони АДРЕСА_2 та зобов'язання передати позивачу по цій справі ОСОБА_1 дублікати ключів від замка на хвіртці, - просять відмовити. Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення входу своєї квартири №3 по АДРЕСА_1 у попередній стан, перенісши вхідний дверний отвір та вхідний дверний блок на попереднє місце свого розташування, та перебудувавши ганок з дотриманням державних будівельних норм та правил, - просять залишити без задоволення, так як позивач ОСОБА_1 не довів порушення його прав. Крім того, горище будинковолодіння по АДРЕСА_1 має окремий лаз з входом на горище , який розташований над квартирою ОСОБА_1, іншого лазу на горище не існувало. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 відновити за власний рахунок лаз та дверний прохід на горище домоволодіння по АДРЕСА_1, привівши його у попередній стан просять залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_8, які позов ОСОБА_1 підтримали, представника третьої особи: Охтирської міської ради Сумської області, покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги необхідно відхилити, при цьому суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що одноповерховий багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , складається з чотирьох квартир:

- двокімнатна квартира № 1 заг.пл. 58,3 кв.м, жил.пл. 31,6 кв.м., до якої належить ? сараю з прибудовою «Дд», ? вбиральні «Г», ? ОГОРОЖІ № 1, 2, 3 - належить ОСОБА_7 (3/4 частки) та ОСОБА_8 (1/4 частка) на підставі Свідоцтва про право власності від 20.04.1993 року, виданого виконкомом Охтирської міської ради, Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.07.2005 року посвідченого державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори за № 1-459,

- трикімнатна квартира № 2 загальною площею 48.9 кв.м, житловою площею 28.5 кв.м, до якої належить житловий будинок А1ж-а14, погріб аІХ, сар.прибуд «д1, д», убиральня «Г», огорожа № 1, 2, 3, 4, 5 - належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_5. ОСОБА_4, ОСОБА_3 по 1/4 частки кожному на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Охтирської міської ради народних депутатів та зареєстрованого за № 2131 від 03.03.1995 року,

- однокімнатна квартира № 3 загальною площею 31.7 кв.м, житловою площею 14.2 кв.м, до якої належить 1/4 сараю «Д», 1/4 убиральні «Г», 1/4 погреба «а9», 1/4 огорожі № 1-3 - належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу, реєстровий № 2604,

- двокімнатна квартира № 4 загальною площею 57.5 кв.м, житловою площею 40.1 кв.м, до якої належить 1/4 сараю «Д», 1/3 вбиральні «Г», 1/4 огорожі № 1, 2, 3 - належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2005 року, що посвідчено витягом з реєстру прав власності № 15930839 від 05.12.2007 року .

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України - власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України - право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно ч.4 ст. 357 ЦК України - співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їх прав.

Згідно ч.2 ст. 383 ЦК України - власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт ї зміни у квартирі, наданій йому у використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.09.2013 року по цивільній справі № 1813/4579/2012 Пр № 2/583/32/13, що в даній частині набрало законної сили, встановлено, і це підтверджується матеріалами інвентарної справи та копією технічного паспорту на квартиру № 3 по АДРЕСА_1, що станом на 12.08.2010 року зазначена квартира складається з наступних приміщень: 3-1 кухні площею 8.4 кв.м, 3-2 житлової кімнати площею 14.2 кв.м., 3-3 кладової площею 5.2 кв.м, ІІ коридору площею 3.90 кв.м. Встановлено перепланування коридору ІІ і на частині його площі влаштований суміщений санвузол і встановлено невідповідність фактичного розташування його прорізів: на місці віконного отвору встановлений подвійний дверний блок, а там, де згідно до технічної документації мав бути вихід до ганку, дверний проріз закладений. Вхідний дверний отвір квартири № 3, виходить на збудований ганок, який одним боком межує з зовнішньою цегляною стіною квартири № 2. Вікно квартири № 2 розташоване на відстані 700 мм від зовнішньої стіни, у яку влаштовано вхідний дверний блок квартири № 3, що виходить на збудований ганок. Проектно-кошторисна документація на збудований ганок ОСОБА_2 не надана.

Також рішенням Охтирського міськрайонного суду від 03.09.2013 року по цивільній справі № 1813/4579/2012 Пр № 2/583/32/13 встановлено, що приміщення належної ОСОБА_3 квартири № 2, до якої прибудований ганок власником квартири № 3 ОСОБА_2, значиться як коридор 2-1, площею 6.7 кв.м. і дерев'яне двостулкове вікно роздільного типу розташоване на тій самій стіні коридора 2-1, до якої прибудовано ганок. Приміщення коридору має одностороннє, бокове освітлення скрізь зазначене вікно.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 271 від 30.04.2013 року, проведеної по цивільній справі № 1813/4579/2012 Пр № 2/583/32/13, вбачається, що збудований ОСОБА_2 без проекту ганок до квартири № 3 не відповідає вимогам державних будівельних норм і правил (ДБН) зокрема і в тому, що: побудований ганок впливає на природне освітлення коридору 2-1, зменшуючи коефіцієнт природної освітленості більш, ніж у 10 разів. Побудований ганок не відповідає також і вимогам державних будівельних норм і правил пожежної безпеки, в тому числі і у частині їх розташування на відстані меншій ніж 1 метр від віконних прорізів (п. 5.40, ДБН В.1.1.7-2002).

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд вважає, що перепланування коридору ІІ квартири № 3 у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1, внаслідок якого на місці віконного отвору був встановлений подвійний дверний блок, та будівництво з порушенням вимог державних будівельних норм і правил пожежної безпеки до даного вхідного дверного отвору ганку, який одним боком межує з зовнішньою цегляною стіною квартири № 2, здійснені відповідачем ОСОБА_2, порушує права позивача ОСОБА_1, так як зменшує коефіцієнт природної освітленості більш, ніж у 10 разів приміщення коридору 2-1 його квартири, та перешкоджає позивачу ОСОБА_12 обслуговувати стіну та розташоване на стіні вікно, оскільки ганок розташований на відстані меншій ніж 1 метр від віконних прорізів.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом перенесення вхідного дверного отвору до квартири № 3 по АДРЕСА_1 на попереднє місце його розташування - зовнішню стіну коридору 3-1 довжиною 2 метри квартири № 3 по АДРЕСА_1 , та шляхом перебудови ганку (літ. а 15) з дотриманням відстані не менше 1 м від віконного прорізу коридору 2-1 квартири № 2 по АДРЕСА_1 та з дотриманням будівельних норм та правил.

Судом встановлено, що в 2010 році під час ремонту відповідачем ОСОБА_2 покрівлі над квартирою № 3 будинку по АДРЕСА_1 , ним було демонтовано лаз на горище даного будинку, який знаходився ззовні на даху (покрівлі) житлового будинку над кімнатою 3-4 квартири № 3, належної відповідачу, що підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_13

Позивач ОСОБА_1 на даний час внаслідок демонтажу лазу на горище , позбавлений можливості користуватися дахом (горищем) житлового будинку, так як іншого входу на дах ні ззовні будинку, ні з середини квартири № 2, яка належить позивачу ОСОБА_1, - не існує.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, демонтувавши лаз на горище будинку, порушив право позивача ОСОБА_1, як співвласника житлового будинку, на користування горищем, так як позивач не може потрапити на дах будинку для здійснення ремонту покрівлі.

Враховуючи викладене, згідно ст. 391 ЦК України, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом відновлення лазу на горище домоволодіння по АДРЕСА_1 над кімнатою 3-4 квартири № 3 по АДРЕСА_1.

Доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника, що лазу на горище в тому місці, яке зазначає позивач ОСОБА_1, ніколи не було, і що він (ОСОБА_2) не руйнував його, спростовуються дослідженими вищевказаними доказами по справі.

Судом також встановлено, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_6 за власні кошти та власними зусиллями на місці старого паркану з хвірткою зі сторони АДРЕСА_2 було встановлений новий паркан та хвіртку № 4 та № 5, що підтверджується показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, матеріалами інвентарної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1, згідно яких територія двору до будівництва ОСОБА_2 та ОСОБА_6 нових огорожі та хвіртки була огороджена парканом (дерев'яний штахетник) та були в наявності залізні ворота (а.с. 30, 31, 32, 40, 44, 67, 165 інвентарної справи), квитанціями про придбання ОСОБА_2 будівельний матеріалів та металевої хвіртки (а.с. 112, 113).

Відповідно до положень статей 186, 381, 382 ЦК України розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо є приналежністю головної речі (будинку). У зв'язку із цим відсутні підстави для визнання за власником такого житлового будинку (квартири в будинку) самостійного права власності на побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи квартиру.

Так як встановлені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 нові огорожа та хвіртка є приналежністю головної речі - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, то відсутні підстави для визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 самостійного права власності на дані об'єкти.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Таким чином, так як хвіртка та огорожа № 4, 5 будинку по АДРЕСА_1 є приналежністю головної речі - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 вони призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, які розташовані у житловому будинку, і належать їм на праві спільної власності, а тому всі власники квартир згідно ст. 358 ЦК України мають право користуватися ними.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 користуватися хвірткою, встановленою зі сторони АДРЕСА_2, не надаючи можливості проходити та проїжджати через хвіртку на територію домоволодіння по АДРЕСА_1, що підтверджується показами допитаних в якості свідків третіх осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_14, крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що вони не вбачають необхідності надавати ключі від хвіртки позивачу ОСОБА_1 та членам його сімї.

Враховуючи викладене, згідно ст. 391 ЦК України, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_2 не створювати перешкод ОСОБА_1 у вільному проході та проїзді на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, через хвіртку, встановлену зі сторони АДРЕСА_2, та зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 дублікат ключів від замка даної хвіртки.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 не створювати перешкод членам родини ОСОБА_1 у вільному проході та проїзді на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, через хвіртку, встановлену зі сторони АДРЕСА_2, не підлягають задоволенню, так як позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів що підтверджують його повноваження діяти в їх інтересах.

Згідно ст. 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 були понесені судові витрати у виді судового збору та витрат на правову допомогу фахівця в галузі права ОСОБА_10

Згідно ст. 84 ЦПК України - витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків, надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

В обґрунтування понесених витрат на правову допомогу представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 надано договір про надання юридичних послуг від 18.02.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем - ОСОБА_10, розрахункові квитанції від 03.06.2014 року, від 18.08.2014 року на загальну суму 3798,60 грн., акти виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 28.03.2013 року фахівець в галузі права ОСОБА_10 допущений в якості особи, яка надає правову допомогу по справі.

Як передбачено ст. 56 ЦПК України - правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Судом встановлено, що фахівцем в галузі права ОСОБА_10 надавалась правова допомога під час участі в судовому засіданні, а саме: 28.03.2014 р. з 08 год. 44 хв. по 08 год. 56 хв. - тривалістю 12 хв., 28.04.2014 року - з 10 год. 01 хв. по 10 год. 24 хв. - тривалістю 23 хв., 06.05.2014 року з 08 год. 44 хв. по 09 год. 05 хв. - тривалістю 21 хв., 19.05.2014 року з 15 год. 17 хв. по 15 год. 19 хв. - тривалістю 02 хв., 03.06.2014 року з 13 год. 47 хв. по 16 год. 51 хв. - тривалістю 3 год. 04 хв., 24.06.2014 року - з 14 год. 21 хв. По 15 год. 09 хв. - тривалістю 48 хв., 18.08.2014 року - з 14 год. 03 хв. По 15 год. 55 хв. - тривалістю 1 год. 52 хв., 6 год. 42 хв., що підтверджується журналами судового засідання від 28.03.2014 року, від 28.04.2014 року, від 06.05.2014 року, від 19.05.2014 року, від 03.06.2014 року, від 24.06.2014 року, від 18.08.2014 року по даній справі.

Розрахунок граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу фахівця в галузі права ОСОБА_10 при наданні правової допомоги в суді наступний:

6 год. 42 хв. (час участі адвоката, який надавав правову допомогу, у судових засіданнях) х 487,20 грн.( граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, передбачений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах») = 3248,00 грн.

Враховуючи час, витрачений представником позивача - фахівцем в галузі права ОСОБА_10 на надання правової допомоги з моменту його допуску ухвалою суду в якості особи, яка надає правову допомогу по справі, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на правову допомогу в сумі 3248 грн., та судового збору в сумі 730,80 грн., а всього в розмірі 3978,80 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 321, 356, 357, 358, 382, 383, 391 ЦК України, керуючись ст. 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом перенесення вхідного дверного отвору до квартири № 3 по АДРЕСА_1 на попереднє місце його розташування - зовнішню стіну коридору 3-1 довжиною 2 метри квартири № 3 по АДРЕСА_1 , та шляхом перебудови ганку (літ. а 15) з дотриманням відстані не менше 1 м від віконного прорізу коридору 2-1 квартири № 2 по АДРЕСА_1 та з дотриманням будівельних норм та правил.

Зобов'язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом відновлення лазу на горище домоволодіння по АДРЕСА_1 над кімнатою 3-4 квартири № 3 по АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не створювати перешкод ОСОБА_1 у вільному проході та проїзді на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, через хвіртку, встановлену зі сторони АДРЕСА_2, та зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 дублікат ключів від замка даної хвіртки. В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи: Охтирська міська рада Сумської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права спільної сумісної власності на паркан зі складовими 11 стовпів бетонних, 36 секцій бетонних та на хвіртку металеву за умовними технічними позначеннями №4 та №5, розташовані вздовж АДРЕСА_2 на території домоволодіння по АДРЕСА_1 - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 730,80 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 3248 грн., а всього в розмірі 3978,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Плотникова Н.Б.