Постанова № 40255838, 20.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. Справа№ 911/4692/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Верховця А.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі

судового засідання Грабенко В.А.

за участю

предствіників сторін

позивача Бондаренко Н.В. - дов. від 18.08.2014 р. б/н

відповідача Шикеринець Р.І. - дов. від 13.01.2014 р. № 2-17

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.07.2014 р.

про відмову у задоволенні Заяви про відстрочку

виконання судового рішення на підставі ст. 121 ГПК

України

у справі 911/4692/13 (суддя: Шкурдова Л.М.)

за позовом Дочірнього підприємства "Діамех-Україна"

товариства з обмеженою відповідальністю

"Діамех 2000"

до відповідача Публічного акціонерного товариства

"Укртрансгаз" в особі філії

"Виробниче ремонтно-технічне підприємство

"Укргазенергосервіс" публічного

акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 74 885,95 грн заборгованості за Договором

про закупівлю послуг по ремонту за державні

кошти № п9-107/1207000536 від 17.07.2012, з яких

72 674,40 грн - основний борг, 2 211,55 грн - 3 %

річних.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ДП "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" ТОВа "ДІАМЕХ 2000" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 74 885,95 грн. заборгованості за Договором про закупівлю послуг по ремонту за державні кошти № п9-107/1207000536 від 17.07.2012, з яких 72 674,40 грн - основний борг, 2 211,55 грн - 3 % річних. Заявою від 28.02.2014 р. позивач відмовився від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі - 2 211, 55 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2014 року у справі № 911/4692/13 позов задоволено, стягнуто з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на користь Дочірнього підприємства "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" 72 674, 40 грн. боргу за надані послуги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014р. Рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2014р. № 911/4692/13 залишено без змін.

23.05.2014 від ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" надійшла Заява про відстрочення виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 у даній справі на один рік.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. № 911/4692/13 відмовлено в задоволенні Заяви ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" про відстрочення виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 № 911/4692/13.

Не погоджуючись з Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 № 911/4692/13 відповідач ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив оскаржену Ухвалу Господарського суду міста Києва, про відмову в задоволенні Заяви про відстрочення виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 у №911/4692/13 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити Заяву та відстрочити на один рік виконання рішення в частині стягнення основного боргу у розмірі 72 674, 40 грн. за надані послуги та 1 720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Скаржник у своїй апеляційній скарзі наголошував на тому, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи, та не повно з'ясовано всі обставини справи, що мають значення при розгляді даної Заяви про відстрочку виконання судового Рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника, Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 не ґрунтується на нормах чинного законодавства України. При цьому, відповідач вказував на те, що станом на 01.04.2014 (за оперативними даними) загальна дебіторська заборгованість ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» складає 12 172 190,9 тис.грн, тому заборгованість в сумі 172 674,40 грн. на сьогоднішній день є значною сумою, негайне стягнення якої поставить під загрозу фінансову стабільність відповідача, поставить під загрозу його нормальне функціонування, ускладнить виконання покладених на нього стратегічних завдань забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, задоволення потреб промислових та побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Ухвалою КАГС від 08.08.2014 р. № 910/13214/14 апеляційну скаргу ТОВ "Фармацевтична компанія ВЕЛГО" прийнято до апеляційного провадження та призначено судове засідання на 20.08.2014 р.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" залишити без задоволення, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. у даній справі залишити без змін, з огляду на таке.

Як зазначалось вище, Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2014 року у даній справі позов задоволено, стягнуто з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на користь ДП "ДІАМЕХ-УКРАЇНА" 72 674,40 грн. боргу за надані послуги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 Рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2014 у даній справі залишено без змін.

23.05.2014 від ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" до місцевого господарського суду надійшла Заява про відстрочення виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 № 911/4692/13.

Розглянувши подану Заяву відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов вірного висновку, що Заява про відстрочення виконання рішення суду у справі № 911/4692/13 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи з приписів зазначеної статті господарський суд лише у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення, однак наведені заявником обставини не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, оскільки не доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення та не можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

У п. 7.1.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна, тощо.

Також, у вказаній Постанові Пленуму зазначається, що підставою, зокрема, для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 ГПК України про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Заяву про відстрочення виконання рішення суду у даній справі № 911/4692/13 мотивовано тим, що станом на 01.04.2014 (за оперативними даними) загальна дебіторська заборгованість ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» складає 12 172 190,9 тис. грн.., тому заборгованість в сумі 172 674,40 грн. на сьогоднішній день є значною сумою, негайне стягнення якої поставить під загрозу фінансову стабільність відповідача, поставить під загрозу його нормальне функціонування, ускладнить виконання покладених на нього стратегічних завдань забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, задоволення потреб промислових та побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.

Як зазначив заявник, кредиторська заборгованість останнього за договірними зобов'язаннями з третіми особами становить 16 932 588,4 тис.грн, крім того боржник зобов'язаний щомісяця відраховувати значні суми, що підлягають обов'язковій сплаті до Державного бюджету України та державних цільових фондів, що є важливим елементом формування їх доходної частини, а також для виплати заробітної плати працівниками.

Станом на 01.05.2014 заборгованість ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" за залученими кредитами від банківських установ складає 888 946,6 тис.грн і 68 600,0 тис.дол.США. У квітні 2014 року сплачено відсотків за користування кредитними коштами всього на суму в розмірі 20 690,665 тис.грн і 956,540 тис.дол.США.

Дані обставини, за твердженням боржника, свідчать про те, що негайне виконання ним Рішення у даній справі може призвести до таких негативних наслідків, як: вилучення грошових коштів з господарського обігу; виникнення дефіциту оборотних активів; зниження ділової активності підприємства; неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими операціями; суттєвого погіршення фінансово-економічного положення ПАТ «УКРТРАНСГАЗ».

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Як встановлено судом першої інстанції, та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, доказів, які б підтверджували доводи заявника про ускладнення виконання судового рішення - відсутні.

Боржником також не обґрунтовано можливості виконання рішення суду саме в ті строки, які ним заявлені - один рік.

Приписами ч.ч. 1, 2 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Разом з цим стягувач-позивач у своїх письмових поясненнях зазначав, що фінансовий стан останнього є досить складним, відтак неотримання ним коштів від відповідача у даній справі може призвести до втрати платоспроможності його підприємства, не отримання робітниками заробітної плати.

На підтвердження наявності скрутного фінансового становища стягувачем було надано суду першої інстанції: Довідку про фінансовий стан, станом на 14.07.2014; банківські виписки по рахунку за 03.07.2014, 11.07.2014; Довідку про здійснення поставки обладнання ТОВ «ДІАМЕХ 2000» ДП «ДІАМЕХ-УКРАЇНА» на загальну суму 968 560,00 руб. та сплату останнім заборгованості в сумі 166 800,00 руб.;ухвалу господарського суду Київської області від 15.05.2014 у справі № 911/3696/13 про відмову боржнику в наданні відстрочки виконання рішення суду у цій справі.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні ІНТЕРЕСИ ОБОХ СТОРІН, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача, що також може призвести до негативних наслідків для нього.

Господарський суд вірно вказав на те, що надані стягувачем докази його фінансового становища, є такими, що відображають скрутний фінансовий стан його підприємства.

Таким чином, у зв'язку з недоведеністю боржником наявності конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення Заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи матеріальне становище обох сторін, з метою забезпечення інтересів позивача, погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні Заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що доводи ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі № 911/4692/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. №911/4692/13 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014р. № 911/4692/13 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014р. № 911/4692/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 911/4692/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді А.А. Верховець

Г.В. Корсакова