Постанова № 40255704, 25.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2014 р.Справа № 804/8880/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Гопанюк О.Я.

представника позивача - Ісаєва В.Ю.

представника відповідача - Кисельова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Логос» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Логос» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001172201 від 04.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі висновків, викладених у акті від 28.03.2014 року № 711, податковим органом 04.06.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001172201, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання орендної плати з юридичних осіб в розмірі 320 910,56 грн. Позивач з зазначеними рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають положенням діючого податкового законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податковим органом правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001172201. Вказане рішення винесено у зв'язку з тим, що відповідачем допущено порушення вимог ст. 288 Податкового кодексу України щодо визначення розміру орендної плати за землю, що призвело до заниження орендної плати за землю. Вказаний факт відображено в акті перевірки від 28.03.2014 року № 711. Тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Логос» зареєстроване як юридична особа 12.06.1998 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

28.03.2014 року працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Логос» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.02.2011 року по 01.09.2013 року, за результатами якої складено Акт № 711.

У висновках вказаного акту зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 та п.288.5 ст.288 ПКУ, рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 року, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району на 2011 рік - 173589,26 грн., 2012 рік - 62687,26 грн., січень-серпень 2013 року - 39904,13 грн.

На підставі вищевказаних висновків податковим органом 04.06.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001172201, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 320 910,56 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 276 180,7 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 44729, 86 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи законність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 9 Податкового Кодексу України визначено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII «Плата за землю»

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктами 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З матеріалів справи судом вбачається, що 10.01.2001 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 1, 2475 га., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, 180. Грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору складає 1130946,08 грн. Термін дії договору до 23.11.2015 року.

Відповідно до п. 3.1 цього договору орендна плата виплачується у грошовій формі в розмірі 11309,46 грн./рік, що становить 942,45 грн./міс.

29.08.2002 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3911 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, 169, для фактичного розміщення складу. Грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору складає 1198303,49 грн. Термін дії договору до 19.06.2017 року.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору сума орендної пати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 179745,53 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розмір орендної плати за користування земельних ділянок встановлюється саме в договорах оренди, які є єдиною визначеною законодавством підставою для нарахування орендної плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються ПК України. Згідно ст. 270 ПК України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Як зазначено в акті перевірки, з 01.01.2011 року питання щодо визначення розмір орендної плати за землю регулюється Податковим кодексом України.

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Водночас пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначається, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

02.02.2011 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства». Вказаним рішенням встановлено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Оскільки з набранням чинності Податковим кодексом України встановлено розмір орендної плати, який не може бути меншим ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем орендної плати за користування земельними ділянками за 2011 рік у розмірі 173589,26 грн., за 2012 рік у розмірі 62687,26 грн. та за січень-серпень 2013 року у розмірі 39904,13 грн.

Проте вказані висновки суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки є цивільно-правовим, а отже йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень (в даному випадку податковий орган), який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов вимогам чинного законодавства України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином суд зазначає, що зміна розміру орендної плати згідно вимог Податкового кодексу України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками і не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій.

Вказані правова позиція також відображена в рішенні Верховного Суду України від 24.06.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вже було зазначено судом вище, договори оренди землі укладені до набрання чинності Податкового кодексу України, доказів того, що до них вносились зміни які стосуються визначення розміру орендної плати за землю до суду не надано, як і не надано доказів наявності судових рішень про внесення змін до вказаних договорів.

Таким чином суд зазначає, що відповідачем неправомірно донараховано позивачеві грошові зобов'язання з орендної плат за землю, а тому податкове повідомлення - рішення № 0001172201 від 04.06.2014 року є протиправними і таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 7 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 1827 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Логос» судові витрати у розмірі 1827 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Логос» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від № 0001172201 від 04.06.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Логос»судові витрати у розмірі 1827 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 30.07.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 30.07.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля