копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 р. Справа № 804/9137/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Нікопольського міжрайонного управління водного господарства про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, в якому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Нікопольського міжрайонного управління водного господарства у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісна,7-а, до повного усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки були виявлені порушення, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування в порядку пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року відкрито скорочене провадження.
07.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, в обґрунтування яких зазначено, що відповідачем вживаються заходи по усуненню виявлених порушень, окрім того, винесений за результатами перевірки припис про усунення виявлених порушень встановлює строки для його виконання до 01.10.2014 року. Таким чином звернення позивача до суду є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Частиною 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази суд встановив.
В період з 27.05.2014 року по 12.06.2014 року проведено планову перевірку Нікопольського міжрайонного управління водного господарства з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. За результатами перевірки складено акт від 12.06.2014 року № 188.
Згідно висновків вказаного акту виявлено наступні порушення:
У сфері пожежної безпеки
1. Не обладнано системою пожежної сигналізації адміністративну будівлю, інженерно-лабораторний корпус, адміністративні приміщення виробничого корпусу, побутовий корпус з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостерігання (Державні будівельні норми «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (ДБН В.2.5-56-2010) п.4.1 таблиці В.1 додатку В, п.4.9) чим порушено пп.6.1.2, 6.1.29 НАПБ А.01.001-2004;
2. Не обладнано системою пожежної сигналізації приміщення матеріального складу з виведенням сигналу від приймально-контрольного на пульт централізованого пожежного спостерігання (ДБН В.2.5-56.2010 п.14.2 таблиці В.1 додатку В, п.4.9) чим порушено пп.6.1.2, 6.1.29 НАПБ А.01.001-2004;
3. Не обладнано системою пожежної сигналізації приміщення монтерського посту, столярної майстерні з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання (ДБН В.2.5-56-2010 п.13.1.1 таблиці додатку В, п.4.9) чим порушено пп.6.1.2, 6.1.29 НАПБ А.01.001-2004;
4. Не обладнано системою пожежної сигналізації навіс для автомобільних механізмів, майстерні технічного обслуговування, будівлю гаражу на 5 боксів з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання (ДБН В.2.5-56-2010 п.12.2.1 таблиці В.1 додатку В, п.4.9) чим порушено пп.6.1.2, 6.1.29 НАПБ А.01.001-2004;
5. Вхідні двері топічної в адміністративній будівлі виконані не сертифікованими не протипожежними 2-го типу (Державні будівельні норми «Пожежна безпека об'єктів будівництва»(далі - ДБН В.1.1-7-2002) п.п.2.14, 4.13 Державні будівельні норми «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання (ДБН В.2.5-20-2011 п.6.41)») чим порушено п.п.4.2.4, 5.5.3 НАПБ А.01.001-2004;
6. Відсутній другий евакуаційний вихід з другого поверху інженерно-лабораторного корпусу (ДБН В.1.1-7-2002 п.5.13) чим порушено п.4.3.1 НАПБ А.01.001-2004;
7. Ширина евакуаційного виходу другого евакуаційного виходу з першого поверху інженерно-лабораторного корпусу менше ніж 0,8 м. (ДБН В.1.1-7-2002 п.5.16) чим порушено п.4.3.1 НАПБ А.01.001-2004;
8. Вхідні двері архіву виробничого корпусу виконані не сертифікованими не протипожежними 2-го типу (ДБН В.1.1-7-2002 п.п.2.14, 4.13) чим порушено п.п.2.9, 4.2.4, 7.10.7.3;
9. Не надано паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту будівель та споруд (Державний стандарт України «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (ДСТУ Б В.2.5-38:2008) п.9.2.7) чим порушено п.5.1.35 НАПБ А.01.001-2004;
10. Не проведено ревізію пристроїв захисту від блискавок будівель та споруд зі складанням акту, чим порушено п.п.2.10, 5.1.36 НАПБ А.01.001-2004;
11. Відсутня протипожежна перегородка 2 типу між коморою енергетиків та приміщенням червоного кутка в інженерно-лабораторному корпусі (ДБН В.1.1-7-2002 п.п.2.14, 4.13) чим порушено п.4.2.2 НАПБ А.01.001-2004;
12. Вхідні двері комори енергетиків в інженерно-лабораторному корпусі виконані не сертифікованими не протипожежними 2-го типу (ДБН В.1.1-7-2002 п.п.2.14, 4.13) чим порушено п.п.2.9, 4.2.4,7.10. 7.3 НАПБ А.01.001-2004;
13. Експлуатується тимчасова електрична мережа в приміщенні комори енергетиків в інженерно-лабораторному корпусі, чим порушено п.5.1.9 НАПБ А.01.001-2004;
14. Експлуатується одна з'єднувальна коробка в приміщенні комори енергетиків в інженерно-лабораторному корпусі та одинадцять з'єднувальних коробок в приміщенні матеріального складу не закритих кришками з негорючого матеріалу, чим порушено п.5.1.8 НАПБ А.01.001-2004;
15. В приміщеннях категорії «В» за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівлі гаражу на 5 автомобілів, майстерні технічного обслуговування, навісу для а/механізмів освітлювані світильники виконані із ступенем захисту нижче ІР23 («Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» ДНАОП 0.00-1.32-01) п.5.9.1, таблиця 5.3, чим порушено п.5.1.1 НАПБ А.01.001-2004;
16. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водогону в будівлі майстерні технічного обслуговування знаходяться в несправному стані, чим порушено п.6.3.2.6 НПАБ А.01.001-2004;
17. Відсутні протипожежні перегородки 1-го типу та перекриття 3-го типу (без отворів) з одним з евакуаційних виходів безпосередньо назовні в конторському приміщенні матеріального складу. Відсутні протипожежні двері 2-го типу між конторським приміщенням та матеріальним складом, порушення п.7.10.1.6 НАПБ А.01.001-2004;
18. Не виконано перевірку працездатності пожежного гідранту шляхом випробування на тиск та витрату води з оформленням акут, п.6.3.1.5 НАПБ А.01.001-2004;
У сфері техногенної безпеки
19. Не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об'єкта, п. 7 Наказу МНС України № 338 від 18.12.2000р.;
20. Відсутня номенклатура об'єктивного матеріального резерву для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт, п.4.2.4 Наказ МНС України від 15.12.2007р. № 557, ПКМУ від 29.03.2001 р. № 308;
21. Працівники підприємства не забезпечені засобами радіаційного та хімічного захисту, п.4.3.1, п.2 наказу МНС України від 15.08.2007 р. №557; ПКМУ від 19.08.2002 р. № 1200;
22. Керівник не пройшов навчання на курсах ЦЗ, п.2.4 наказу МНС України від 23.04.2001 3 97;
23. Відсутній план евакуації, п.17 ПКМУ від 30.10.2013 № 841;
24. Відсутній об'єктивний матеріальний резерв для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновлюваних робіт на кожний об'єкт, п.4.2.1 ПКМУ № 308 від 29.03.2001, Наказ МНС України № 557 від 15.08.2007 року.
Таким чином судом встановлено, що за результатами перевірки відповідача виявлено порушення нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд до усунення виявлених порушень, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що він регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання визначені в ст. 20 вказаного Кодексу.
Зокрема, відповідно до пунктів 21, 22, 23 частини 1 статті 20 Кодексу визначено, що до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 цього Кодексу визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 5 статті 4 Закону визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Пунктом 7 статті 7 Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Матеріалами справи встановлено факт наявності вищевказаних порушень, відображених у акті перевірки, та враховуючи те, що на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки не усунуто, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідачем зазначено, що ним вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень, проте не доводиться відсутність загрози для життя та здоров'я людей.
Посилання відповідача не те, що відсутні підстави для застосування найжорстокішого виду заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) такого, як повне зупинення експлуатації будівель та споруд вважаються безпідставними, оскільки відображені в акті перевірки порушення судом оцінюються як такі, що дійсно створюють реальну загрозу для життя та/або здоров'я людей, працівників даного підприємства, оскільки нехтування правилами протипожежної безпеки, правилами поводження з електрострумом є неприпустимим.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Нікопольського міжрайонного управління водного господарства про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Нікопольського міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 01033800) за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісна,7-а, до повного усунення порушень.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст.256 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 12.08.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля
Судове рішення № 40255702, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/9137/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: