Ухвала суду № 40248991, 26.08.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 313/1941/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №313/1941/13-к Головуючий в 1 інст. Кравцов С.О.

Провадження №11-кп/778/552/14 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія п.4 ч.2 ст.115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Тютюник М.С., Алейнікова Г.І.,

при секретарі Бакунєвій А.Д.,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080200000891 від 06 жовтня 2013 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кушугум Запорізького району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

засуджено за п.4 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту затримання обвинуваченого, тобто з 06 жовтня 2013 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення по даному кримінальному провадженню судових експертиз на загальну суму 7913,04 грн.

Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він у точно не встановлений слідством час (приблизно з 06 години до 07 години ранку) 06 жовтня 2013 року, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, після розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до власниці помешкання - ОСОБА_5, маючи прямий умисел, спрямований на її вбивство з особливою жорстокістю, наніс потерпілій велику кількість тілесних ушкоджень та особливі страждання, при цьому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №477, спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть на місці вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3, не погодившись з вищевказаним вироком суду, просить його скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд у вироку викривив показання свідків, дані ними в судовому засіданні, не перевірив його версію щодо обставин подій 06 жовтня 2013 року. Крім того вказує на те, що не встановлені знаряддя та мотив злочину, не доведено те, що він наносив удари руками, ногами та ножем по тілу потерпілої. Зазначає також про свою незгоду з висновками психолого-психіатричної експертизи відносно нього.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу, доповнивши її тим, що в матеріалах провадження відсутній повний звукозапис показань свідків, а також відсутній звукозапис його останнього слова, в якому він доводив свою невинуватість, окрім того, вказав на те, що суд не викликав свідків сторони захисту та неповно встановив дані про його особу; захисника - обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; прокурора, який вважав, що оскаржуваний вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, зазначеними в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з положеннями ст.374 цього Кодексу, у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначаються в т.ч.: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, тощо.

На думку колегії суддів, вищевказаний вирок суду першої інстанції цим вимогам закону не відповідає.

Як свідчать матеріали провадження, на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 винним себе не визнавав в інкримінованому йому злочині та зазначав, що вбивства ОСОБА_5 він не вчиняв, конфліктів між ними не було, свідок ОСОБА_4 його обмовив, а докази по справі сфальсифіковані. Також обвинувачений вказував на причетність до злочину інших осіб.

Вказані доводи обвинуваченого, заявлені на свій захист, ані органом досудового слідства ані судом не перевірені і не спростовані.

У вироку суд не проаналізував досліджені докази, не оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення. Також суд не зазначив у вироку, чому приймає докази сторони обвинувачення та відкидає докази сторони захисту.

У вироку неконкретно сформульоване обвинувачення, визнане судом доведеним, а саме: не зазначені ознаки об'єктивної сторони злочину, які підлягають обов'язковому встановленню - механізм, локалізацію нанесення потерпілій тілесних ушкоджень та знаряддя злочину.

Викладене свідчить про порушення права обвинуваченого на захист, у зв'язку з чим судовий розгляд даного провадження в цілому не може бути визнаний справедливим.

Окрім того, мотивувальна частина вказаного вироку викладена двома мовами - українською та російською, що не відповідає вимогам ст.29 КПК України.

Колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки потягли порушення права обвинуваченого на захист, у зв'язку з чим оскаржуваний вирок суду не може бути визнаний законним і обґрунтованим та на підставі ст.412 КПК України підлягає скасуванню.

Розглядаючи провадження у межах поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути вищевказані порушення. Тому, керуючись загальними засадами кримінального провадження, закріпленими у ст.ст.7,8,9 КПК України, колегія суддів, скасовуючи оскаржуваний вирок, призначає новий розгляд в суді першої інстанції.

При новому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі, розглянути провадження у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, перевірити доводи обвинуваченого, заявлені на свій захист, всебічно і повно дослідити обставини кримінального провадження та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Інші доводи обвинуваченого, викладені в апеляційній скарзі, підлягають перевірці при новому розгляді.

Оскільки порушень при обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу не встановлено, а обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, на цей час не змінились, колегія суддів, залишає відносно обвинуваченого обраний йому раніше запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2014 року.

При новому розгляді питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого має вирішуватись в порядку, передбаченому ст.331 КПК України.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2014 року, яким ОСОБА_3 засуджено за п.4 ч.2 ст.115 КК України, скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2014 року.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Дадашева С.В. Тютюник М.С. Алейніков Г.І.