Постанова № 40248262, 21.08.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2014 року Справа № 904/2214/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

за участю прокурора: Афанасенко К.В.;

представник позивача: Макієвська О.М.;

представник відповідача: ОСОБА_2;

представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, смт. Новопокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2014 р. у справі № 904/2214/14

за позовом Прокурора Солонянського району, Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянської районної державної адміністрації, Дніпропетровської області, смт. Солоне Дніпропетровська область,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, смт. Новопокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області,

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділ Держземагенства у Солонянському районі, Дніпропетровської області, смт. Солоне, Дніпропетровської області,

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Солонянське відділення Дніпропетровської об'єднанної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області, смт. Солоне, Дніпропетровської області,

про стягнення 49 553 грн. 46 коп. та повернення земельної ділянки водного фонду площею 287,2 га;

В С Т А Н О В И В :

Прокурор в інтересах держави в особі Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить стягнути з відповідача 49 553 грн. 46 коп. - збитків за користування земельною ділянкою водного фонду та зобов'язати його повернути державі в особі позивача земельну ділянку водного фонду площею 287,2 га, що розташована в смт. Новопокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2014р. по справі №904/2214/14 (суддя - Загинайко Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави в особі Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 49 553 грн. 46 коп. - збитків. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути державі, в особі Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, земельну ділянку водного фонду загальною площею 287,2 га, що розташована в смт. Новопокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області 3 045 грн. 00 коп. - судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2014р. у справі № 904/2214/14, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2214/14 від 19.06.2014р., та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач послався на те, що між ФОП ОСОБА_3 та КСП «Голуба Нива» існував договір, за яким відповідач надавав послуги щодо риборозведення в межах водойми, яку позивач просить повернути державі. Вказує, що ставок було зариблено і суд не зясував чи був закінчений технологічний процес у КСП «Голуба Нива». Також послався на те, що в справі відсутні докази порушення земельного законодавства з боку ФОП Башта ненко В.К.

Розпорядженням голови суду Євстигнеєва О.С. від 14.07.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Кузнецової І.Л. - члена постійно діючої колегії суддів у відпустці, справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Сизько І.А., Іванов О.Г.

Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 25.07.2014р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А., у зв'язку з виходом на роботу судді Кузнецової І.Л.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 31.07.2014р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; прокурор, представник позивача та третьої особи - 1 просять рішення суду залишити без змін; представник третьої особи-1, у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. По справі оголошено перерву до 21.08.2014р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 21.08.2014р. прокурор та представник позивача просять рішення суду залишити без змін; представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з актом на право постійного користування землею Сл ІІ - ДП №007511, зареєстрованому у книзі записів державних актів на право постійного користування землею 10.09.1996р. за №436, Районною радою народних депутатів Солонянського району Дніпропетровської області було надано Колективному сільськогосподарському підприємству „Голуба Нива" у постійне користування 287,7 гектарів землі згідно з планом землекористування.

В подальшому, 06.10.2009р. між Колективним сільськогосподарським підприємством „Голуба Нива", як замовником, та відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як виконавцем, було укладено Договір про надання рибогосподарських послуг, направлених на сумісну діяльність (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику рибогосподарські послуги щодо риборозведення в межах водойми, що знаходиться на земельній ділянці площею 287,7 га на території Новопокровської селищної ради Солонянського району, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги; відповідно до пункту 2.2 Договору договір укладається на 5 років з дати підписання сторонами (а.с. 31). Інших договорів, в тому числі - оренди чи користування між цими сторонами не укладалось.

Відповідно до акту від 22.04.2011р. прийому-передачі земель водного фонду Колективним сільськогосподарським підприємством „Голуба Нива" було передано, а Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області прийнято землі водного фонду, цільове призначення яких - риборозведення, загальною площею 287,7 га, що розташовані у смт. Новопокровка та відносяться до земель району (а.с.98).

Також, судом першої інстанції в рішенні було вказано, що відповідно до акту від 21.04.2012р. про зариблення ставка площею 259,00 га, що розташований у смт. Новопокровка і відноситься до земель водного фонду Солонянського району, встановлено, що відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було здійснено зариблення ставка площею 259,00 га, що розташований у смт. Новопокровка і відноситься до земель водного фонду Солонянського району (а.с. 51). Зважаючи на вищевказане, рішення суду не потребує роз'яснення в зв'язку з тим, що хоча матеріалами справи містять вищевказаний акт, але ці обставини не спростовують факт неправомірного користування землями водного фонду та не можуть враховуватись при розгляді даного позову.

Згідно з розпорядженням голови Солонянської районної державної адміністрації від 09.11.2012р. №Р-608/0/4-12 „Про скасування державного акту на право постійного користування землею серія Сл ІІ-ДП №007511, реєстраційний №436, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству „Голуба Нива" для риборозведення на території Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області" скасовано державний акт на право постійного користування землею серія Сл ІІ-ДП №007511, реєстраційний №436, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству „Голуба Нива" загальною площею 287,7га, для риборозведення на території Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області; 15 березня 2013 року земельну ділянку загальною площею 287,7 га відведено до земель державної власності після завершення технологічного процесу (а.с. 33).

Відповідно до протоколу від 13.03.2014р. засідання комісії для визначення і відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (надалі - Протокол) було проведено засідання комісії, створеної на підставі розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації від 21.06.2011р. №Р-365/0/4-11 „Про створення земельної комісії для визначення і відшкодування збитків власникам та землекористувачам", зі змінами згідно розпорядженням голови Солонянської районної державної адміністрації від 07.11.2013р. №Р-378/1//0/4-13 „Про внесення змін до складу комісії для визначення і відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам". З цього протоколу вбачається, що на засіданні комісії для визначення і відшкодування збитків власникам землі та землекористувача були присутні відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та представник відповідача - ОСОБА_2; Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 на засіданні комісії підтвердив використання земельної ділянки водного фонду площею 287,2 га. (а.с. 25-26).

За результатами вказаного засідання комісії було складено Акт засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (надалі - Акт), яким встановлено порушення: використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться за адресою: смт. Новопокровка, Новопокровська селищна рада Солонянського району Дніпропетровської області. Згідно вказаного Акту, комісією було визначено розмір збитків внаслідок недоотримання орендної плати у сумі згідно розрахунку 49 553 грн. 46 коп. (а.с. 27-28), де розрахунком було здійснено за двома формулами, зважаючи на те, що загальна ділянка водного фонду 287 га. Складається з водного дзеркала - 259 га. Та прибережної захисної смуги - 28 га:

1) 34,0 га*3129,60 грн.*0,1%=106,41 грн. де,

- 3129,60 грн. - нормативна грошова оцінка 1 га пасовищ Новопокровської с/р (з урахуванням індексів інфляції)

- 0,1% - ставка земельного податку, згідно п.п. 272.1.1 п. 272.1 ст. 272 Податкового кодексу України.

2) 253,2 га*21701,35 грн.*0,9%=49453,05 грн. де,

- 21701,35 грн. - нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області (з урахуванням індексів інфляції);

- 0,9% трикратний розмір земельного податку, (0,3*3).

В подальшому, розпорядженням голови Солонянської районної державної адміністрації від 13.03.2014р. №Р-69/0/226-14 „Про затвердження акта засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" було затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а також рекомендовано відповідачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 сплатити згідно Акту суму збитків, нанесених державі, до 1 квітня 2014 року.

Позовна заява прокурора мотивована тим, що використанням відповідачем земельної ділянки водного фонду загальною площею 287 га без правовстановлюючих документів, державі, в особі позивача, заподіяно збитки у розмірі 49 553 грн. 46 коп.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частиною 1 статті 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами; порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 157 Земельного кодексу України).

Також слід врахувати положення пункту 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" де вказано, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 (надалі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

При цьому, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад; до складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки; у разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів; результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (пункт 2 Порядку).

Також, в пункті 3 Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян). Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості) (пункт 4 Порядку).

На момент розгляду справи доказів сплати позивачу збитків відповідачем не надано, а розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 13.03.2014р. „Про затвердження акта засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що КСП «Голуба Нива» було передано відповідно до акту від 22.04.2011р. прийому-передачі земель водного фонду, а Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було прийнято землі водного фонду, цільове призначення яких - риборозведення, загальною площею 287,7 га, що розташовані у смт. Новопокровка та відносяться до земель району (а.с. 98).

Проте, не дивлячись на це відповідач згідно акту від 21.04.2012р. зариблення ставка площею 259,00 га, що розташований у смт. Новопокровка і відноситься до земель водного фонду Солонянського району, зарибив вказаний ставок мальком риби у кількості 3 000 кг. Таким чином, відповідач фактично використовував цю земельну ділянку водного фонду для риборозведення, без належних правовстановлюючих документів, тобто самовільно. Посилання відповідача на наявність договору про надання рибогосподарських послуг, направлених на сумісну діяльність, що був укладений 06.10.2009р. між КСП «Голуба Нива» та ОСОБА_3 не заслуговує на увагу, так як цей договір не підтверджує право на користування земельною ділянкою.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Колективного сільськогосподарського підприємства „Голуба Нива" державну реєстрацію вказаної юридичної особи припинено 23.10.2013р.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Також, слід врахувати, що відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Також відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що пунктом 5.6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) визначено, що суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності та суб'єктивного права оренди. Зокрема, особи, яким земельні ділянки належать на праві постійного користування позбавлені повноважень розпоряджатися земельними ділянками шляхом передачі їх у користування іншим особам.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 безпідставно використовує земельну ділянку водного фонду для риборозведення, а без документу, що посвідчує право на неї, тобто самовільно.

Відповідно до частини 1 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Таким чином, позовні вимоги прокурора були обґрунтовано задоволені судом як в частині вимог про повернення земельної ділянки, так і в частині стягнення збитків. Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то вони спростовуються доказами по справі, про що було вказано судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при перегляді справи в апеляційному порядку.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, смт. Новопокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2014 року по справі №904/2214/14, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 26.08.2014р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько