Рішення № 40248198, 11.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9467/14 11.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик"до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс"про стягнення 36143,25 грн.Суддя Блажівська О.Є.

за участю представників:

позивача:Яковенко П.В. - за дов. б/н від 10.07.2014 року до 10.07.2015 року відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 року (суддя Дупляк О.М.) порушено провадження у справі № 910/9467/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс" про стягнення 36143,25 грн., з яких 27603,55 грн. основний борг, 7702,00 грн. штрафні санкціі та 837,70 грн. пеня. Розгляд справи призначено на 16.06.2014 року о 17:00 год.

Розпорядженням керівника апарату "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" від 12.06.2014 року № 04-23/328 у зв'язку з тривалим лікарняним судді Дупляк О.М. було призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 910/9467/14, за результатами якого справу № 910/9467/14 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року розгляд справи призначено на 28.07.2014 року.

25.07.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позову в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 7702,00 грн. нарахованих позивачем у зв'язку з тим, що перевезення за заявкою № 04/14 від 05.02.2014 року до договору № 06/02-2014 від 06.02.2014 року не відбулось, заперечив з підстав того, що позивачем надано автомобіль, що не відповідав вимогам даної заявки, а відтак перевезення за вказаною заявкою не відбулось через вину позивача. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не був дотриманий, погоджений сторонами у ст. 5 договору, претензійний порядок врегулювання спору.

28.07.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи відповідно до п.1 п.2 ч.1 ст. 77 ГПК України відкладено на 11.08.2014 року.

11.08.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.07.2014 року № 0103030351499, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів від 06.02.2014р. № 06/02-2014 (далі - договір), відповідно до умов якого експедитор - відповідач замовляє, а перевізник - позивач надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.3 договору конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці експедитора і узгоджуються з перевізником.

Відповідно до п. 2.1.1 договору у заявці зазначаються: точна адреса завантаження/розвантаження, дата і час прибуття на завантаження , найменування вантажовідправника, найменування вантажу, його кількість, включаючи вагу брутто, характеристику та тип вантажу та особливості його перевезення (якщо такі наявні), місце митного оформлення/очищення, назва митного переходу на кордоні України, строк доставки, контактні особи та їх телефони, відомості про вантаж, включаючи вагу брутто, вартість послуг, додаткові умови.

Експедитор зобов'язується узгодити з перевізником умови заявки; забезпечити завантаження кожного автомобіля, наданого перевізником, пред'явити до перевезення авантаж, зазначений у заявці (п. 2.1.2, 2.1.3 договору).

Згідно п. 2.2.1, 2.2.3 договору перевізник зобов'язується у разі досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажу, не пізніше 24 годин з моменту отримання заявки направити експедитору підтер\джену заявку із зазначенням державного реєстраційного номерам автомобіля Є(тягача і напівпричепа) та прізвища водія (-їв); направляти у розпорядження експедитора автомобілі у належному технічному стані, що відповідають вимогам зазначеним експедитором у заявці.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття їх до виконання.

Експедитор зобов'язується у порядку і на умовах, передбачених даним договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодовувати документально підтверджені витрати перевізника, пов'язаних з виконанням перевезення за заявками згідно даного договору (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.1.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі, протягом 10 банківських днів, після отримання оригіналу рахунка, товарно-транспортної накладної (CMR/TTH) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі надавних послуг та податкової накладної.

Відповідно до узгоджених сторонами договорів-заявок:

- від 05.02.2014р. № 03/14 відповідач доручив позивачу здійснити перевезення вантажу обладнання за маршрутом Refrion Srl Vicolo Malvis,1, 33030 Flumigrano di talmassons (UD) Italia - Україна, м. Київ згідно CMR, кількість автомобілів - один тент 20т 86м3, дата завантаження - 06.02.2014р., сума фрахту та винагороди -2500 євро по курсу НБУ на день завантаження, термін доставки - 10-11.02.2014р., форма оплати - б/г розрахунок протягом 10 банківських днів після надання пакету документів (рахунок, акти, податкова, CMR, договір), державний номер автомобіля АІ 1476 ЕВ, АІ 5835 ХО;

- від 05.02.2014р. № 04/14 відповідач доручив позивачу здійснити перевезення вантажу обладнання, одним автомобілем - один тент 20т 86м3, 1-ше місце завантаження: Blue Box Group s.r.l a socio unico 30010 Cona (VE) Italiy Via Valetta, 5; 2-ге місце завантаження: Refrion Srl Vicolo Malvis, 1, 33030 Flumignano di Talmassons (UD) - Italia; адреса розвантаження - Україна, м. Київ згідно CMR, дата завантаження - 06.02.2014р., термін доставки - 10-11.02.2014р., сума фрахту та винагороди -2500 євро по курсу НБУ на день завантаження, форма оплати - б/г розрахунок протягом 10 банківських днів після надання пакету документів (рахунок, акти, податкова, CMR, договір), державний номер автомобіля АА 52-76 КР / АА 15-01 ХО;

Завірені копії перелічених договорів-заявок залучені до матеріалів справи.

Надання передбачених заявкою від 05.02.2014р. № 03/14 послуг підтверджується CMR № 003721 від 06.02.2011р. та відповідним актом надання послуг від 12.02.2014р. № V-100-14 на суму 27603,55 грн., який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Для оплати вказаних послуг перевезення позивач виставив відповідачу рахунок від 12.02.2014р. № V-100-14 на суму 27603,55 грн. Як вбачається з акта надання послуг від 12.02.2014р. № V-100-14 він підписаний з боку відповідача 12.02.2014р. в ньому також міститься посилання на відповідний рахунок від 12.02.2014р. № V-100-14. Таким чином, відповідач отримав, передбачені п. 4.1.1 договору, документи 12.02.2014р.

Щодо послуг передбачених заявкою від 05.02.2014р. № 04/14 суд зазначає наступне.

Так, згідно повідомлення відповідача № 5 від 10.02.2014р., надісланого на адресу позивача, відповідач зазначив, що вантаж з першого місця завантаження буде вивантажено за адресою: Refrion Srl Vicolo Malvis, 1, 33030 Flumignano di Talmassons (UD) - Italia 10.02.2014р. Таким чином, послуги перевезення вантажу, погоджені заявкою від 05.02.2014р. № 04/14, позивачем надані не були.

При цьому, відповідач у вказаному повідомленні зазначив, що причиною цього є невідповідність заявці від 05.02.2014р. № 04/14 транспортного засобу, наданого позивачем для перевезення вантажу.

В той же час, суд зазначає, що зазначеною заявкою не визначений був об'єм, габарити та вага вантажу, що планувався до перевезення, а містилось лише посилання на пакувальний лист, який сторонами суду не надано та матеріали справи не містять, а згідно пояснень позивача зазначені пакувальні листи позивач мав отримати на місцях завантаження на кожен вантаж окремо, а враховуючи, що перевезення не відбулося, відтак зазначені пакувальні листи у позивача відсутні.

Даною заявкою від 05.02.2014р. № 04/14 сторонами було погоджено для перевезення вантажу автомобіль - один тент 20т 86м3, державний номер автомобіля АА 52-76 КР / АА 15-01 ХО.

Згідно наданих позивачем технічних паспортів на зазначені автомобілі вбачається, що державний реєстраційний номер АА5276КР зареєстрований за вантажним сідловин тягачем-Е Scania R420, власником якого є ТОВ "Транс-Логістик", а державний реєстраційний номер АА1501ХО зареєстрований за напівпричепом н/п-бортовий тентований-Е Schmitz SCS24, власником якого є ТОВ "Транс-Логістик".

При цьому технічним паспортом на напівпричеп н/п-бортовий тентований-Е Schmitz SCS24, державний реєстраційний номер АА1501ХО, визначен, що повна маса складає 39000 кг, а маса без навантаження - 7000 кг.

З огляду на зазначене, заперечення відповідача щодо надання позивачем для перевезення за заявкою від 05.02.2014р. № 04/14 автомобіля, що не відповідав її вимогам, спростовується матеріалами справи, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 2.1.3 договору у разі відмови від підтвердженої заявки (анулювання замовлення) експедитор зобов'язується письмово повідомити про це перевізника не пізніше ніж за 48 годин до дати завантаження при міжнародних перевезеннях.

У разі відмови від заявки пізніше ніж у строки, визначені п.п. 2.1.3 та 2.2.1 договору винна сторона зобов'язується сплатити іншій стороні штраф, що становить 10% вартості перевезення (п. 5.3 договору).

Згідно п. 2.1.6 договору експедитор зобов'язаний організувати здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більше ніж за 24 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав на кожну партію вантажу, що транспортується одним автомобілем у міжнародному сполученні, якщо інше не обумовлено в заявці.

Заявкою від 05.02.2014р. № 04/14 сторони погодили нормований простій на завантаження та замитнення - 48 годин.

У разі перевищення строку, вказаного в пункті 2.1.6 договору, експедитор сплачує штраф за понаднормативний простій автомобіля на завантаженні/розвантаженні/прикордонній митниці (у тому числі у зв'язку з неналежним оформленням документів чи внаслідок несвоєчасного чи неправильного оформлення експедитором попереднього повідомлення/декларації) у розмірі що становить: при міжнародних перевезеннях гривневий еквівалент 100 Євро за кожну добу простою.

Заявкою сторони погодили штраф за простій - у розмірі 100 доларів США.

Згідно п. 5.4 договору у разі відмови експедитора від замовленого перевезення після відправлення автомобіля в пункт завантаження, він сплачує компенсацію витрат за порожній пробіг автомобіля, виходячи з вартості: за один кілометр пробігу по території інших держав - гривневий еквівалент 1,00 євро.

Відповідно до п. 4.2 договору усі штрафи за цим договором повинні бути сплачені винною стороною протягом 10 банківських днів після отримання рахунка-фактури та підтверджуючих документів.

З огляду на вказане, позивач виставив відповідачу рахунок № V-99-14 від 11.02.2014 року на суму 7702,00 грн. за простій з вини замовника.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 11.04.2014р. № 11/04, якою вимагав здійснити розрахунок за надані послуги з перевезення згідно заявки від 05.02.2014р. № 03/14, а також вимагав сплатити 7702,00 грн. штрафу за заявкою від 05.02.2014р. № 04/14 за перевезення, що не відбулось з вини відповідача. Загалом позивач вимагав сплатити грошові кошти в загальній сумі 35305,55 грн.

Зазначену претензію відповідач отримав 14.04.23014 року, про що свідчить підпис директора ТОВ "ВВ Імекс" ОСОБА_2 на вказаній претензії з відміткою "отримав".

Суд, заперечення відповідача щодо неотримання останнім зазначеної претензії, які зводяться до того, що штамп який міститься на цій претензії на підписі ОСОБА_2 не відповідає дійсності, оскільки такого штампу не існує на підприємстві, не приймає до уваги при вирішенні даного спору, з огляду на те, що на вказаній претензії міститься підпис ОСОБА_2, який згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є директором ТОВ "ВВ Імекс" та є повноваженою особою представляти ТОВ "ВВ Імекс" у правовідносинах з третіми особами, та крім того, наявність чи відсутність на зазначеному документі штампу чи печатки підприємства про отримання документу не вимагається чинним законодавством.

Суд зазначає, що виходячи з дати завантаження - 06.02.2014р., визначеній у заявці від 05.02.2014р. № 04/14, та враховуючи дату повідомлення відповідача про відмову у перевезенні вантажу, яка датована 10.02.2014р., та погоджений сторонами в заявці від 05.02.2014р. № 04/14 нормативний простій - 48 годин, тобто 2 доби, понаднормований простій з вини замовника склав 3 дні.

Таким чином, враховуючи погоджений сторонами в заявці від 05.02.2014р. № 04/14 штраф за понаднормований простій автомобіля - 100 доларів США за кожен день, загальна сума штрафу за 3 дні простою становить 300 доларів США.

Виходячи з того, що сторонами в заявці був погоджений розрахунок по курсу НБУ на день завантаження, тобто 06.02.2014р., та враховуючи, що курс долара США станом на 06.02.2014р. згідно даних офіційного сайту НБУ України становив 799,30 грн./100 доларів США, відтак арифметично вірна сума штрафу складає 2397,90 грн.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань розрахунків за надані послуги перевезення та сплати штрафу за понаднормативний простій автомобіля не здійснив, зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 30001,45 грн., з яких 27603,55 грн. вартість наданих послуг з перевезення вантажу за заявкою № 03/14 від 05.02.2014р. та 2397,90 грн. штраф за понаднормативний простій автомобіля за заявкою № 04/14 від 05.02.2014р., перевезення за якою не відбулось.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунків за надані послуги перевезення за заявкою від 05.02.2014 року № 03/14 в сумі 27603,55 грн. та щодо сплати штрафу за понаднормативний простій автомобіля за заявкою від 05.02.2014 року № 04/14 в сумі 2397,90 грн., у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в загальному розмірі 30001,45 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 30001,45 грн., з яких 27603,55 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу за заявкою № 03/14 від 05.023.2014 року та про стягнення 2397,90 грн. штрафу за понаднормативний простій автомобіля, згідно рахунку від 11.02.2014 року № V-99-14 відповідно до заявки № 04/14 від 05.02.2014 року.

В стягненні решти суми штрафу за понаднормативний простій автомобіля згідно рахунку від 11.02.2014 року № V-99-14 відповідно до заявки № 04/14 від 05.02.2014 року суд відмовляє з огляду на її недоведеність, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог у вказаній частині. Доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату штрафів за відмову від заявки (п. 5.3 договору) та за пробіг автомобіля від першого місця завантаження до другого (п. 5.4 договору), які зазначені відповідачем у повідомленні № 05 від 10.02.2014 року, позивачем суду не надано та рахунок на оплату від 11.02.2014 року № V-99-14 зазначених відомостей не містить.

Крім того, позивач на підставі п. 5.7 договору просить суд стягнути за несвоєчасну оплату наданих послуг перевезення вантажу в сумі 27603,55 грн. пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розмір якої за розрахунком позивача за 71 день прострочення з 06.03.2014 року по 15.05.2014 року складає 837,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до погодженої сторонами заявки від 05.02.2014р. № 03/14, строк оплати сторони погодили протягом 10 банківських днів після надання пакету документів (рахунок, акт, податкова, CMR, договір).

З підписаного в двосторонньому порядку акту надання послуг від 12.02.20,14 року № V-100-14, вбачається, що відповідач підписав його 12.02.2014 року, крім того в зазначено акті міститься посилання на договір та рахунок на оплату № V-100-14 від 12.02.2014 року, а також зазначено маршрут за яким здійснювалось перевезення та вказані державні номери автомобілів, що виконували перевезення, які співпадають з заявкою від 05.02.2014 року № 03/14, відтак, суд приходить до висновку, що станом на час підписання зазначено акту надання послуг від 12.02.2014 року № V-100-14, відповідач отримав документи для здійснення оплати наданих послуг з перевезення за заявкою від 05.02.2014 року № 03/14.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині є доведеною та обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30001,45 грн. заборгованості та 837,70 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті заявлених до стягнення сум суд відмовляє з огляду на їх недоведеність, безпідставність та необґрунтованість.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11, ідентифікаційний код 32156999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26, літера "А", оф. 144, ідентифікаційний код 35917412) 30001 (тридцять тисяч одну) грн. 45 коп. заборгованості, 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 70 коп. пені, 1558 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 18.08.2014 року.

Суддя Блажівська О.Є.