Ухвала суду № 40246056, 21.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 9104/121085/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Клюби В.В.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: не з'явився

відповідача по справі: представника Рацин Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2011 року №0000311500, №0000321500,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Христина», в серпні 2011 року звернулося в суд з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2011 року №0000311500, №0000321500.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що узгоджене податкове зобов'язання в сумі 55 700,00 грн. граничним терміном сплати 20.05.2011 року сплачено 20.05.2011 року, шляхом пред'явлення банку до виконання платіжного доручення №1041 від 20.05.2011 року. Позивач вважає, що ним вчасно сплачено податкове зобов'язання, а тому вимоги відповідача в цій частині вважає безпідставними. Крім того на думку позивача штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне правопорушення, а тому вважає позивач це є ще одним аргументом для скасування рішень податкової інспекції.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року в справі №2а-1970/2293/11 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року в справі №2а-1970/2293/11 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права. Апелянт наголошує на тому, що кошти були зараховані на рахунок держбюджету при граничних строках сплати 20.05.2011 року - 23.05.2011 року, тобто з перевищенням граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання. Апелянт також посилається на роз'яснення ДПА України про застосування штрафних санкцій (лист від 03.02.2011 року №2963/7/10-1017/302), де зазначено, що у випадку порушення платником податків граничних строків сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах 10 % встановлених статтею 126 ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією 14.07.2011 року було проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки складено акт №136/15-01/14049168, в якому зафіксоване пропущення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48951,31 грн. та податку на прибуток підприємств в сумі 101 642, 21 грн.

На підставі вказаного акту Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 року №0000311500 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств, що становить 10 164,23 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 року №0000321500 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що становить 4 895,13 грн.

У п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Штраф, згідно статті 111 Податкового кодексу України, - є одним із видів відповідальності, яка застосовується до платника податків за невиконання або неналежного виконання ним вимог, установлених цим Кодексом.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно з пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку, або банком на підставі податкової поруки.

Відповідальність у вигляді штрафу, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, застосовується до платника податку у разі невнесення платником податків (податковим агентом, представником платника податку, банком на підставі податкової поруки) у встановлений цим кодексом строк, податку (збору), визначеного таким платником податків у податковому розрахунку.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі в готівковій формі.

Пунктом 8.3 статті 8 цього Закону визначено, що за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з тим, що обов'язок платника зі сплати податкового зобов'язання слід вважати виконаним у момент подачі до банку відповідного платіжного доручення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає. що обов'язок зі сплати податкового зобов'язання їх платником кореспондується з обов'язком банку перерахувати кошти в його сплату на вимогу платника з його рахунку. Ця послідовність обов'язків є нерозривною і не може існувати без чергування цих обов'язків. У разі подання платіжного доручення платник повністю вичерпав свої можливості по сплаті податкового зобов'язання, що позбавляє його можливості в подальшому впливати на рух коштів.

З матеріалів справи слідує, що позивач шляхом подання платіжного доручення 20.05.2011 року з граничним строком сплати податкового зобов'язання 20.05.2011 року своєчасно вніс, визначені ним в податкових розрахунках, грошові зобов'язання з податку на прибуток за квітень 2011 року.

Вiдповiдно до пункт 7 пiдроздiлу 10 роздiлу XX Податкового кодексу України штрафнi санкції за порушення податкового законодавства за перiод з 1 сiчня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмiрi не бiльше 1 гривнi за кожне порушення.

Як з'ясовано судом, порушення податкового законодавства, щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання, мало мiсце в перiод з 1 сiчня 2011 року по 30 червня 2011 року, тобто перiод, який припадає на цей промiжок, то за вiдповiдне порушення повинна бути нарахована штрафна (фiнансова) санкцiя в розмiрi 1 гривня за кожне порушення.

Вiдповiдно до ст. 21 Податкового кодексу України посадовi особи контролюючих органiв зобов'язанi дотримуватися Конституцiї України та дiяти виключно у вiдповiдностi з Податковим кодексом та iншими законами України, iншими нормативними актами.

Листи ДПА України № 29429/7/10-1017/5190 вiд 31.12.2010 року, № 2963/7/10-1017/302 вiд 03.02.2011 року, на якi посилаються як позивач, так i вiдповiдач, судом не беруться до уваги, оскiльки вони не є нормативно - правовими актами, якi мають обов'язковий характер.

Стаття 19 Конституцiї України встановлює, що органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

В судовому засідання представником відповідача була заявлено про заміну відповідача, так як згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Бережанську міжрайонну державну податкову інспекцію було реорганізовано в Козівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Отже, у зв'язку з реорганізацією відповідача шляхом злиття його необхідно замінити на Козівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Таким чином, колегія суддів оцінивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, їх не достатньо обґрунтованими, щоб спростувати висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року в справі №2а-1970/2293/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Клюба