Постанова № 40245535, 15.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2014 р. Справа № 804/5778/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника позивача представника позивача представника позивача представника відповідача Юрченко О.О., Корнилюк Г.О., Козлова О.В., Крапивко М.Л. Никоненко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Державне космічне агентство України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів обовязкових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2014 р. Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 07.04.2014 р. № 04-06-05-15/3446.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» встановлено низку порушень законодавства. На підставі акту ревізії винесено обов'язкові вимоги.

При цьому, п. 2 вимог щодо зобов'язання Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» відобразити в бухгалтерському обліку підприємства кредиторську заборгованість перед державним бюджетом у сумі 3 287 209,34 грн. та перерахувати до державного бюджету недоотриману ним частку прибутку за 2013 р. є протиправним в зв'язку з наступним. Підприємством було укладено Державний контракт від 29.08.2003 р. № Р-21-04-03 з Міністерством оборони Російської Федерації на виконання дослідно-конструкторських робіт. Позивачем були виконані роботи за етапами 16, 17, про що підписані акти приймання-передачі робіт. Проте, документація не була передана контрагенту, в зв'язку з чим, виконання робіт не можна вважати завершеним до оформлення вантажної митної декларації з відміткою митної служби про перетин кордону.

Позивачем не здійснювалося підвищеної оплати вартості науково-дослідної продукції ПАТ «Дніпроважмаш». Відповідачем не вірно застосовані норми законодавства, які регулюють включення до бази розрахунку адміністративних витрат. Крім того, оплата послуг за контрактом з вказаним контрагентом не здійснювалася за державні кошти.

Підприємством не було допущено порушень при виплаті добових за перебування працівників у відрядженні в м. Байканур, оскільки зазначене місто є містом Федерального значення Російської федерації, що виключає можливість сплати добових як за перебування в Республіці Казахстан. Крім того, вказані виплати здійсненюються не підприємством, а контрагентом позивача.

Також, позивачем правомірно оформлені відрядження та виплачувалися добові витрати працівникам філії «Пансіонат «Сокіл» та працівникам Дитячого оздоровчого табору «Зірковий», оскільки такі працівники приймалися на роботу в населеному пункті, який не є місцем постійного проживання цих осіб.

Оплата вартості виконаної науково-технічної продукції за рахунок коштів другого цільового кредиту із урахуванням прибутку (рентабельності) 15 % від власних витрат здійснена підприємством правомірно, оскільки відбулась за погодженням з Державним космічним агентством України, яке є розробником Порядку використання кредитних коштів. Що стосується договору з ФДУП «ЦНДІХМ», то позивач намагався узгодити з цим контрагентом встановлення рентабельності 5 %, однак ФДУП «ЦНІІХМ» з таким рівнем рентабельності не погодилось. ДП «КБ «Південне» було змушено укласти договір на умовах контрагента, оскільки роботи за договором могло виконати тільки вказане підприємство. Роботи, що виконані ДП ВО «ПМЗ» та ДП «КБ «Південне» прийняті Державним космічним агентством України в складі зданих робіт по контрактам. Таким чином, п. 5 вимог є протиправним та підлягає скасуванню.

Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» правомірно виплачено премію керівнику підприємства, оскільки розмір премії не перевищував розміру посадового окладу, премію нараховано на посадовий оклад, який мав робітник у місяці нарахування премії, а не у місяці, за який нараховано премію. Крім того, період перебування працівника у відрядженні є робочим часом працівника, тому премію за цей період виплачено відповідно до вимог чинного законодавства.

Підприємством не здійснювалося зайвого нарахування та виплати доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт водіям автотранспортних засобів та зайвого проведення нарахувань та перерахування внесків до державних цільових фондів.

Водій може обслуговувати декілька машин, виконувати додаткові роботи по обслуговуванню машин. Водії підприємства, які отримують доплату, відповідно до посвідчення водія мають право керувати транспортними засобами різного класу. Виконання робіт на різних за класом транспортних засобах і є збільшенням обсягу робіт водія.

Крім того, у відповідача відсутня компетенція здійснювати ревізію в сфері трудових відносин.

Підприємство не погоджується з п. 10 вимог щодо не нарахування позивачем неустойки за порушення контрагентами строків поставки, оскільки застосування санкцій є правом, а не обов'язком Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля». Крім того, не стягнення неустойки не є збитками підприємства, оскільки її отримання не було метою отримання доходу.

Списання пального на Державному підприємстві «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» здійснюється у відповідності до Норми витрат палива для автомобільного транспорту і механізмів у літрах, затвердженої головним інженером підприємства. Наказ Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43, яким затверджені Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та носить рекомендаційний характер.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували. В обґрунтування своєї позиції зазначили наступне. Порушення, зазначені в обов'язкових вимогах, мають бути усунуті.

Так, в п. 2 вимог зазначено про необхідність відображення в бухгалтерському обліку підприємства кредиторської заборгованості перед державним бюджетом у сумі 3 287 209,34 грн. та перерахування до державного бюджету недоотриманої ним частку прибутку за 2013 р. В ході ревізії встановлено, що роботи за 16 та 17 етапами виконані позивачем, сторонами контракту підписані акти приймання-передачі, контрагентом на користь позивача перераховані кошти. Таким чином, вказані операції мають бути відображені в складі доходів підприємства. Посилання позивача на необхідність оформлення вантажних митних декларацій не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки такі документи не є первинними і не підтверджують факт виконання робіт.

Ревізією встановлено, що Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля»здійснено оплату вартості науково-дослідної продукції ПАТ «Дніпроважмаш» в завищеному розмірі в зв'язку з включенням до бази розрахунку адміністративних витрат вартості послуг сторонніх організацій, у якій вже передбачені ці витрати, тобто відбулося подвійне нарахування адміністративних витрат.

Підприємством протиправно було здійснено виплату добових працівникам, які перебували у відрядження у м. Байканур в розмірі, встановленому для відряджень до Російської федерації, оскільки, м. Байканур знаходиться в Республіці Казахстан і, не зважаючи на правові відносини з Російською федерацією, на осіб, що перебувають в указаному місті, розповсюджується законодавство Республіки Казахстан. Крім того, відповідно даних до бухгалтерського обліку підприємства, розрахунки з працівниками щодо виплати добових здійснені саме підприємством, а не контрагентом за контрактом.

Крім того, працівникам позивача, що виконували сезонні роботи в філії «Пансіонат «Сокіл» та працівникам Дитячого оздоровчого табору «Зірковий», не належало оформлювати відрядження та сплачувати добові в зв'язку з тим, що ці особи приймалися саме для виконання сезонних робіт виключно в указаних установах.

В ході ревізії встановлено, що підприємством здійснено прийняття та оплату робіт за рахунок коштів другого цільового кредиту з урахуванням прибутку (рентабельності) 15 % від власних витрат, замість 5 %. Вказане є грубим порушенням вимог нормативно-правових актів, зокрема Порядку використання кредитних коштів, отриманих ДП «КБ «Південне» під державні гарантії в обсязі 260,0 млн. доларів США для подальшого фінансування проекту «Циклон-4», який чітко встановлює рентабельність не більше 5 % від власних витрат.

Позивачем здійснено зайве нарахування та виплату премії керівнику підприємства, а саме, нарахування премії в розмірі, що перевищує розмір посадового окладу керівника, виплату премії за період перебування керівника у відрядженні, розрахунок премії за посадовим окладом місяця, в якому вона нарахована, а не за посадовим окладом місяця, за який передбачена її виплата.

Ревізія оплати праці здійснена відповідачем правомірно та в межах встановленої законодавством компетенції. Водії за специфікою своєї роботи не можуть працювати на двох транспортних засобах одночасно. Крім того, окремим водіям завищено розмір такої доплати через арифметичну помилку та невірне визначення та встановлення класності.

В зв'язку з допущенням вказаного порушення, підприємством на зайво нараховану та виплачену заробітну плату зайво проведено нарахувань та перераховано внесків до державних цільових фондів.

Відповідно до умов укладених господарських договорів порушення умов договорів однією стороною тягне за собою нарахування неустойки іншою стороною. В зв'язку з тим, що нарахування неустойки позивачем здійснено не було, строк позовної давності пропущений, підприємству завдані збитки.

Підприємством при визначенні при розрахунку витрат палива не дотримано положень Наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43, що призвело до понаднормового списання пального.

Представник третьої особи - Державного космічного агентства України, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В письмових поясненнях третя особа позовні вимоги підтримала, в обґрунтування своєї позиції зазначила наступне.

ДП «КБ «Південне» не повинно було відображати у грудні 2013 р. в склад доходів підприємства виконані роботи за Державним контрактом від 29.08.2003 р. № Р-21-04-03 за етапами 16, 17, оскільки технічна документація на момент складання актів здачі-приймання, не була передана замовнику.

Що стосується п. 5 вимог, то дозвіл на використання коштів другого цільового кредиту без зниження рентабельності до 5 % було надано ДКА України, як контролюючим органом.

Крім того, ДКА України, відповідно до вимог чинного законодавства, застосовувало до керівника ДП «КБ «Південне» заохочення, в т.ч. преміювання. При цьому, розмір премії не перевищує посадового окладу. Періодичність заохочення керівника залежить від графіку проведення пусків відповідних ракетоносіїв і не є щомісячною. Таким чином, заохочення за успішні пуски ракет-носіїв та розробки конструкторської документації не є преміями, а є заохоченнями, передбаченими ст.ст. 143-144 Кодексу законів про працю України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» зареєстровано 18.03.1992 р., внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 14308304.

04.03.2014 р. Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.

За результатами ревізії складено акт від 12.03.2014 р. № 06-19/03.

На підставі акту від 12.03.2014 р. № 06-19/03Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області винесенообов'язкові вимоги від 07.04.2014 р. № 04-06-05-15/3446.

Відповідно до п. 2 вимог Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» зобов'язано відобразити в бухгалтерському обліку підприємства кредиторську заборгованість перед державним бюджетом у сумі 3 287 209,34 грн. та перерахувати до державного бюджету недоотриману ним частку прибутку за 2013 р.

Порушення обґрунтовано в акті ревізії (п. 6) наступним чином.

Враховуючи наявність актів здачі-прийняття виконаних робіт по етапах 16, 17 дослідно-конструкторських робіт, що свідчить про завершеність операцій за даними етапами, невизнання доходом, отриманим у грудні 2013 р., операцій зі здачі вказаних робіт є порушенням вимог п. 5, п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 в частині визнання доходів при збільшенні активів або зменшенні зобов'язань та за наявності умов щодо достовірної оцінки результату зазначених операцій.

Як наслідок, ДП КБ «Південне» у рядку 2350 «Звіту про фінансові результати за 2013 р.» на суму 21 914 728,96 грн. занижено суму чистого прибутку, отриманого підприємством за 2013 р., що призвело до недоотримання загальним фондом державного бюджету частини чистого прибутку у сумі 3 287 209,34 грн.

29.08.2003 р. військовою частиною 26180 від імені Міністерства оборони Російської Федерації (Замовник) та Державним конструкторським бюро «Південне» (Виконавець) укладено державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи № Р-21-0403, реєстраційний № 13146/114/03/003360.

Відповідно до п. 1.1. контракту предметом контракту є виконання та здавання робіт «Продовження строку експлуатації комплексу П118М з виробом А18М до 25 років».

Згідно до п. 1.2. повний об'єм роботи та окремі її етапи зазначені в наданій до даного контракту відомості виконання, яка є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 24 контракту датою виконання зобов'язань по окремим етапам є дата підписання (затвердження) Замовником акта про виконання цих робіт, узгодженого з Дніпропетровським представництвом генерального замовника - Національним космічним агентством України (ПГЗ-НКАУ).

Згідно до п. 28 оплата вартості кожного виконаного етапу роботи або всієї роботи в цілому, за відрахуванням виданого (их) аванса (ів), здійснюється Замовником по рахунку (ам) Виконавця, пред'явленому (им) з додатком дійсного акта про приймання роботи та наданні необхідних фінансових документів, але не більше 60 календарних днів після підписання (затвердження) Виконавцем акта здачі (приймання) робіт.

Відповідно до п. 34 прийняття виконаних по етапам робіт здійснюється з оформленням двостороннього акту, узгодженого з Дніпропетровським ПГЗ-НКАУ.

ПГЗ-НКАУ не пізніше наступного дня після підписання (затвердження) документа, який є підставою для закриття етапу роботи (роботи), видає Виконавцю посвідчення встановленого зразку, яке є підставою для пред'явлення платіжного документа.

В акті ревізії зазначено та сторонами не заперечується, що відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт по етапам 16, 17 дослідно-конструкторські роботи «Заряддя-2-18М-1» по контракту від 29.08.2003 р.№ Р-21-0403, узгоджені начальником Дніпропетровського ПГЗ НКАУ, виконавцем ДП КБ «Південне» здані, а замовником МО РФ прийняті. Також, відповідно до посвідчень № 14, вих. № 1309 від 10.12.2012 р., № 15вих. № 1310 від 10.12.2012 р. роботи по етапам 16, 17 виконані, посвідчення зареєстровані у журналі обліку посвідчень по оплаті виконаних робіт.

Відповідно до п. 3 вимог ревізією встановлено проведення у 2012 р. оплати завищеної ПАТ «Дніпроважмаш» вартості науково-дослідної продукції внаслідок включення до бази розрахунку адміністративних витрат вартості послуг сторонніх організацій, у якій вже передбачені адміністративні витрати, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) завданих підприємству на суму 1 357 435,56 грн.

В зв'язку з зазначеним позивача зобов'язано стягнути з ПАТ «Дніпроважмаш» зайво перераховані кошти підприємства у загальній сумі 1 357 435,56 грн. шляхом їх перерахування на поточний банківський рахунок підприємства.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів, шкоду у сумі 1 357 435,56 грн. у порядку, встановленому законодавством.

Порушення обґрунтовано в акті ревізії (п. 7) наступним.

Відповідно до п.п. 11, 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2000 р. № 318, п. 314 Методичних рекомендацій № 373 вартість робіт, виконаних сторонніми організаціями не відноситься до виробничої собівартості продукції.

Крім того, у вартість робіт, які виконані сторонніми організаціями, вже включено адміністративні витрати, які були понесені виконавцями робіт під час здійснення будівельно-монтажних робіт.

Таким чином, на думку контролюючого органу, внаслідок включення вартості послуг сторонніх організацій, у вартості яких вже передбачені адміністративні витрати, до бази розрахунку адміністративних витрат, ПАТ «Дніпроважмаш» завищено вартість робіт з виготовлення науково-технічної продукції на суму 1 357 435,56 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) завданих підприємству на зазначену суму.

14.09.2009 р. Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» та Бінаціональною Компанією «Алкантара Циклон Спейс» укладено контракт № АСS-22/2009.

26.02.2010 р. Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» та Відкритим акціонерним товариством «Дніпроважмаш» укладено контракт № 0-32/001 на виконання складової частини ОКР «Створення робочих місць для проведення заводських іспитів агрегатів стартового обладнання та стаціонарного стенду збирання головного блоку КРК «Циклон-4» до їх поставки на космодром «Алкантара» на території виконавця».

В акті ревізії вказано та сторонами не заперечується, що за результатами проведення зустрічної звірки ДП «КБ «Південне» та ПАТ «Дніпроважмаш» встановлено, що до структури витрат виконавця включені адміністративні витрати. Згідно з актами прийняття виконаних будівельних робіт роботи виконані сторонніми організаціями.

При цьому, згідно до наказу генерального директора ПАТ «Дніпроважмаш» від 25.01.2012 р. № 34а «Про встановлення економічних нормативів на 2012 р.», яким затверджено розмір накладних витрат по підприємству в розмірі 18 %.

При розрахунку контролюючим органом вартості, зокрема, підетапів 2.2, 2.3 адміністративні витрати при виконанні сторонніми організаціями будівельно-монтажних робіт розраховано у розмірі 18 % від всіх витрат.

В п. 4 вимог зазначено, що ревізією встановлено виплату Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» добових при перебуванні у відрядженні у м. Байконур в розмірі як для Російської Федерації, а не як для Республіки Казахстан, внаслідок чого зайво відшкодовано добових витрат у сумі 552 279,12 грн., що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму.

Крім того, внаслідок оформлення відряджень та виплати добових працівникам, найнятим на заміщення сезонних посад, підприємством зайво відшкодовано добових витрат сезонним працівникам філії «Пансіонат «Сокіл» в сумі 409 300,00 грн. Аналогічно відшкодовано добових витрат сезонним працівникам дитячого оздоровчого табору «Зірковий», перерахунок по яких станом на дату направлення вимог підприємством не зроблений.

В зв'язку з наведеним позивача зобов'язано стягнути кошти у сумі 961 579,12 грн. з осіб, яким зайво відшкодовані добові витрати, шляхом внесення коштів на поточний банківський рахунок підприємства, на підставі їх заяв.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому відшкодуванні добових витрат, шкоду у сумі 961 579,12 грн. у порядку, передбаченому законодавством.

Забезпечити здійснення перерахунку суми зайво відшкодованих добових витрат сезонним працівникам дитячого оздоровчого табору «Зірковий» та стягнути визначені перерахунком кошти з осіб, яким зайво відшкодовані добові витрати, шляхом внесення коштів на поточний банківський рахунок підприємства, на підставі їх заяв.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому відшкодуванні добових витрат, шкоду у визначеній перерахунком сумі у порядку, передбаченому законодавством.

Порушення в акті ревізії (п. 5) викладено наступним чином.

Протягом літніх сезонів 2012-2013 р.р. підприємством до філії «Пансіонат «Сокіл» та дитячого оздоровчого табору «Зірковий» направлялися у відрядження для забезпечення діяльності пансіонату та табору працівники відділу соціально-культурного побуту № 13, а саме: повари, кухонні працівники, покоївки, офіціанти, прибиральники службових приміщень та інші категорії працівників, яким відшкодовувалися добові витрати.

В день прийняття на роботу працівники відбували у відрядження, а в день повернення з відрядження звільнялись, що передбачено наказами про прийняття на роботу.

Крім того, для виконання завдань за контрактами, які укладені між Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» та підприємствами Російської Федерації, працівники підприємства відряджались до м. Байконур (Республіка Казахстан). При цьому сума добових витрат на відрядження працівників проводилась з розрахунку 37,0 дол. США, як для відрядження до Росії.

При вирішенні питання щодо розміру добових витрат, на думку контролюючого органу, необхідно виходити з того, до якої держави відряджалися працівники. Враховуючи, що м. Байконур є адміністративно-територіальною одиницею Республіки Казахстан, виплата добових витрат мала здійснюватись як для відряджень до Республіки Казахстан.

Відповідно до п. 5 вимог ревізією встановлено зайве використання підприємством кредитних коштів в загальній сумі 629 773,14 грн. у лютому 2012 р. та у січні 2013 р., внаслідок прийняття та оплати за рахунок коштів другого цільового кредиту вартості виконаної науково-технічної продукції із урахуванням прибутку (рентабельності) у розмірі 15 % від власних витрат, замість 5 % від власних витрат (ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» - 592 543,93 грн., Федеральне державне унітарне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут хімії та механіки» (Російська Федерація) - 37 229,21 грн.). Також, встановлено завищення в обліку підприємства кредиторської заборгованості в загальній сумі 148 135,98 грн. (грудень 2013 р.), внаслідок прийняття вищевказаних робіт у ДП «ВО «ПМЗ», які фактично не оплачено.

В зв'язку з зазначеним позивача зобов'язано стягнути з ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» кошти у сумі 592 543,93 грн., з Федерального державного унітарного підприємства «Центральний науково-дослідний інститут хімії та механіки» (Російська Федерація) - 37 229,21 грн. шляхом їх перерахування на поточний банківський рахунок підприємства.

В іншому випадку, за наявності рішення Державного космічного агентства України, здійснити повернення коштів у сумі 629 773,14 грн. з першого цільового кредиту на другий.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів, шкоду сумі 629 773,14 грн. у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, в п. 5 вимог зазначено про необхідність позивачу відкоригувати по бухгалтерському обліку підприємства завищення боргових зобов'язань перед ДП «ВО «ПМЗ» у сумі 148 135,98 грн.

Порушення обґрунтовано в акті ревізії (п. 7) наступним.

Ревізією законності та достовірності здійснення фінансових витрат за 2012-2013 р.р. проведено за двома кредитними договорами:

- кредитний договір від 18.11.2004 р. № б/н, укладений між Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» та Кредіт Свісс Фьорст Бостон Інтернешнл на суму 150,00 млн. доларів США (під гарантію Кабінету Міністрів України згідно з Розпорядженням КМУ від 28.10.2004 р. № 786-р);

- строковий кредитний договір від 16.09.2011 р. № б/н, укладений між Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» та Відкритим акціонерним товариством «Сбербанк Росії» на суму 260,0 млн. доларів США (під гарантію Кабінету Міністрів України згідно з Постановою КМУ від 09.06.2011 р. № 659).

На підприємство були залучені кредити під державну гарантію на фінансування проекту створення КРК «Циклон-4», які виконувались за Державним контрактом від 09.04.2004 р. № 14-01/04, укладеним між ДКА України та ДП «КБ «Південне».

Виконання робіт по вказаному контракту здійснювалось із залученням співвиконавців.

При цьому, відповідно до актів здачі-приймання робіт вартість робіт розрахована, за контрактом з ДП «ВО ПМЗ» з урахуванням прибутку в розмірі 15 %, а з ФДУП «ЦНДІХМ» - 20 %.

Вказане, на думку відповідача, суперечить вимогам законодавства.

26.04.2010 р. Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» та Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» укладено Контракт № 44.

Відповідно до п. 3.5 вказаного Контракту договірна ціна всієї продукції в цілому встановлюється в межах попередньої, виходячи з фактичної собівартості робіт в розмірі 15 % від власних витрат.

Згідно до протоколу узгодження розбіжностей на протокол розбіжностей до контракту № 44 від 26.04.2010 р. узгоджена редакція п. 3.5 Контракту викладена наступним чином: договірна ціна всієї продукції в цілому встановлюється в межах попередньої, виходячи з фактичної собівартості робіт та прибутку в розмірі 15 % від власних витрат.

Контракт погоджено начальником ДПГЗ-НКАУ.

12.07.2012 р. Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» та Федеральним державним унітарним підприємством «Центральний науково-дослідний інститут хімії та механіки» (Російська Федерація) укладено договір № 2904-П.

Відповідно до п. 18 договору за виконану відповідно до умов даного договору роботу Замовник сплачує Виконавцю суму у відповідності до затвердженого сторонами протоколу узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно до протоколу розбіжностей до договору ціна робіт прийнята в редакції Виконавця.

Сторонами не заперечується, що загальна вартість робіт по договору розрахована з урахуванням прибутку в розмірі 20 % від власних витрат.

Договір погоджено начальником ДПГЗ-НКАУ.

Відповідно до п. 3.1 Порядку використання кредитних коштів, отриманих ДП «КБ «Південне» під державні гарантії в обсязі 260,0 млн. доларів США для подальшого фінансування проекту «Циклон-4», затвердженого наказом Державного космічного агентства України від 30.12.2011 р. № 418 рентабельність за контрактом з виконання заходів Проекту не може перевищувати 5 % від власних витрат.

Відповідно до п. 7 вимог ревізією встановлено зайве нарахування та виплату протягом 2012-2013 р.р. премії керівнику підприємства на загальну суму 121 139,79 грн. внаслідок її нарахування в розмірі, що перевищує розмір посадового окладу керівника, завищення розміру премії за період перебування керівника у відрядженні та розрахунку за посадовим окладом місяця, в якому вона нарахована, а не за посадовим окладом місяця, за який передбачена її виплата.

В зв'язку з наведеним позивача зобов'язано стягнути кошти у сумі 121 139,79 грн. з керівника підприємства, шляхом утримання із заробітної плати грошових коштів на підставі його заяви та перерахування на поточний банківський рахунок підприємства.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайво нарахованій та виплаченій заробітній платі шкоду у сумі 121 139,79 грн. у порядку, передбаченому законодавством.

В акті ревізії (п. 7) порушення обґрунтовано наступним чином.

Відповідно до розрахункових листків підприємством на підставі п. 1 наказу ДКАУ від 16.03.2012 р. № 109 в березні 2012 р. керівнику ДП «КБ «Південне» за виконання показників і зобов'язань особистого контракту нараховано премію в розмірі 100 % посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу за жовтень 2011 р. в загальній сумі 4 985,17 грн. (із розрахунку посадового окладу березня 2012 р. та фактично відпрацьованого часу жовтня 2011 р.) Аналогічна ситуація склалась і в інших періодах під час нарахування премії керівнику підприємства.

Ревізією встановлено зайве нарахування та виплату премії керівнику підприємства на загальну суму 11 833,23 грн. внаслідок її розрахунку за посадовим окладом місяця, в якому вона нарахована, а не за посадовим окладом місяця, за який передбачена її виплата.

Також, відповідно до даних розрахункових листків, в липні 2012 р. керівнику підприємства нараховано премію за лютий 2012 р. в розмірі 100 % посадового окладу за лютий 2012 р. в загальній сумі 6 540,00 грн. (із розрахунку посадового окладу лютого 2012 р., відпрацьованого часу на робочому місці за лютий 2012 р. та часу перебування у відрядженні в лютому 2012 р.)

Аналогічна ситуація склалась і в інших періодах під час нарахування премії керівнику підприємства.

Ревізією встановлено зайве нарахування та виплату премії керівнику підприємства на загальну суму 54 826,56 грн. внаслідок її нарахування в розмірі 100 % посадового окладу, а не в розмірі 100 % нарахованої заробітної плати за посадовим окладом за фактично відпрацьований на робочому місці час (без урахування часу перебування керівника у відрядженні).

Крім того, відповідно до даних розрахункових листків, в липні 2012 р. керівнику підприємства нараховано премію за лютий 2012 р. в розмірі 100 % посадового окладу за лютий 2012 р. в загальній сумі 6 540,00 грн. Також, ревізією встановлено, що відповідно до даних розрахункових листків підприємством в лютому 2012 р. керівнику в зв'язку з успішним першим запуском ракети-носія нараховано премію в розмірі посадового окладу за лютий 2012 р. в загальній сумі 6 540,00 грн. Таким чином, керівнику підприємства за лютий 2012 р. нараховано премію в загальній сумі 13 080,00 грн.

Аналогічна ситуація склалась і в інших періодах під час нарахування премії керівнику підприємства.

Ревізією встановлено зайве нарахування та виплату премії керівнику підприємства на загальну суму 54 480,00 грн. внаслідок її нарахування в розмірі, що перевищує розмір посадового окладу керівника.

Відповідно до п. 17 Контракту з Керівником Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» № 5-2011 від 08.08.2011 р. за виконання обов'язків, передбачених цим Контрактом, Керівникові нараховується щомісячна заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених Керівнику: а) посадового окладу в розмірі 5 190,00 грн. і фактично відпрацьованого часу; б) премії в розмірі 100 відсотків нарахованої заробітної плати за посадовим окладом, але не більше посадового окладу.

Рішення про виплату Керівнику премії приймається і оформлюється наказом Органу управління майном.

Відповідно до додаткових угод до вказаного контракту від 10.01.2012 р. № 3, від 26.10.2012 р. № 6, від 13.11.2013 № 11 підвищувався розмір посадового окладу керівника.

Відповідно до п. 8 вимог ревізією встановлено зайве нарахування та виплату доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт працівникам підприємства внаслідок її встановлення водіям автотранспортних засобів відділу № 39, які за специфікою своєї роботи не можуть працювати на двох транспортних засобах одночасно, завищено розмір такої доплати через арифметичну помилку та невірне визначення та встановлення класності водію на загальну суму 158 444,12 грн.

В зв'язку з наведеним підприємство зобов'язано, з урахування відшкодування вказаних порушень в сумі 3 848,72 грн., стягнути кошти у сумі 154 595,40 грн. з осіб, яким зайво нараховано а виплачено доплат, шляхом утримання із заробітної плати грошових коштів на підставі заяв працівників та перерахування на поточний банківський рахунок підприємства.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайво нарахованій та виплаченій заробітній платі шкоду у сумі 154 595,40 грн. у порядку, передбаченому законодавством.

В акті ревізії (п. 7) в обґрунтування виявленого порушення зазначено наступне.

Відповідно до п. 3 розпорядження начальника відділу № 39 від 13.12.2011 р. № 219 та п. 14 листа доплати від 14.12.2011 р. № 32 водію автотранспортних засобів ОСОБА_10 в періоді з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. оформлено суміщення за роботу на автомобілі ЗІЛ-131 № НОМЕР_1 та встановлено доплату за збільшення обсягу виконуваних робі в розмірі 20 % посадового окладу (тарифної ставки) за фактично відпрацьований час.

Проте, відповідно до даних розрахункових листків ОСОБА_10 за період з квітня по жовтень 2012 р. нараховано та виплачено вказану доплату в розмірі 40 % посадового окладу (тарифної ставки) за фактично відпрацьований час.

Аналогічна ситуація склалась по 6 іншим водіям автотранспортних засобів відділу № 39 підприємства в період з квітня по жовтень 2012 р.

Ревізією встановлено зайве нарахування та виплату доплати за збільшення обсягу виконуваних робітводіям автотранспортних засобів відділу № 39 на загальну суму 17 206,25 грн. внаслідок завищення розміру доплати через допущення арифметичної помилки.

Крім того, в ході ревізії виявлено, що відповідно до п. 3 розпорядження начальника відділу № 39 від 25.10.2012 р. № 225 та п. 5 листа доплати від 29.10.2012 р. № 9 водію автотранспортних засобів ОСОБА_11 в періоді з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. оформлено суміщення за роботу на автомобілі ЗІЛ-431410 НОМЕР_2 та встановлено доплату за збільшення обсягу виконуваних робі в розмірі 20 % посадового окладу (тарифної ставки) за фактично відпрацьований час.

Аналогічна ситуація склалась по 6 іншим водіям автотранспортних засобів відділу № 39 підприємства в період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.

Водії за специфікою своєї роботи не можуть працювати на двох транспортних засобах одночасно.

Враховуючи роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України «Про доплату за розширення зони обслуговування або збільшення виконуваних робіт водію» від 27.07.2009 р. № 426/13/84-09 вказана доплата водіям автотранспортних засобів не може бути встановлена.

Таким чином, ревізією встановлено зайве нарахування та виплату доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт водіям автотранспортних засобів відділу № 39, які за специфікою своєї роботи не можуть працювати на двох транспортних засобах одночасно, на загальну суму 137 389,15 грн.

Відповідно до п. 9 вимог на зайво нараховану та виплачену заробітну плату зайво проведено нарахувань та перераховано внесків до державних цільових фондів на загальну суму 58 465,87 грн.

В зв'язку з наведеним позивача зобов'язано, з урахуванням відшкодування під час ревізії порушень в сумі 1 420,17 грн., стягнути кошти у сумі 57 045,70 грн. з Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на поточний банківський рахунок підприємства.

В іншому випадку провести перерахунок сум єдиного соціального внеску на суму зайво сплачених коштів шляхом зарахування їх до майбутніх платежів.

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайво нарахованих та перерахованих внесках до державних цільових фондів шкоду у сумі 57 045,70 грн. у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 10 вимог ревізією встановлено не нарахування підприємством неустойки за порушення ТОВ «Елемер-Україна» та ТОВ «Гідромакс-Інжиніринг» строків поставки обладнання, ДП «КБ «Південне», через втрату боржника в зобов'язанні, недоотримання доходів в розмірі 84 632,50 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих підприємству на зазначену суму.

В зв'язку з наведеним підприємство зобов'язано стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів через втрату боржника в зобов'язанні, шкоду у сумі 84 632,50 грн. у порядку, передбаченому законодавством.

Порушення обґрунтовано в акті ревізії (п. 8) наступним.

Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна» (Виконавець) укладено договір від 01.08.2012 р. № 09/07/12 здійснення поставок приладів для вимірювання фізичних або хімічних величин.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення терміну поставки продукції Виконавець сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від вартості продукції відповідно за кожен день прострочення, але не більше 15 %.

Ревізією встановлено факт не нарахування та не стягнення підприємством неустойки з Виконавця за наявності порушення терміну поставки, на момент ревізії пропущено строк позовної давності.

Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна» (Продавець) укладено договір від 21.06.2012 р. № 130612 постачання фітингів трубопровідних сталевих, машин та апаратів для дистиляції чи ректифікації, фільтрування та очищення, газогенераторів.

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення строків поставки, Продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,3 % від недопоставленої продукції, але не більше 5 % від недопоставленої продукції.

Ревізією встановлено факт не нарахування та не стягнення підприємством неустойки з Продавця за наявності порушення терміну поставки, на момент ревізії пропущено строк позовної давності.

Відповідно до п. 12 вимог проведеною ревізією встановлено понаднормове списання пального по автомобілях SeatToledoдержавний номер НОМЕР_3, NissanMaxsima, державний номер НОМЕР_4 за листопад 2012 р. в кількості 116,78 літрів на загальну суму 1 119,24 грн.

В зв'язку з наведеним підприємство зобов'язано стягнути кошти у сумі 1 119,24 грн. з осіб, винних в понаднормовому списанні пального відповідно до їх заяв шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок підприємства.

Порушення обґрунтовано в акті ревізії (п. 7) наступним чином.

Підприємством прийнято базові лінійні норми для розрахунку витрат палива, які не відповідають Наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43, невірно визначені норми витрат палива при експлуатації автомобілів, не задокументовано відповідні умови експлуатації, що обумовлюють застосування надбавки на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, довжина якої менше 2 км, залежно від середньої температури повітря та не введений в дію порядок застосування цього коефіцієнта, в відповідному журналі відсутні записи замірів вимірювань температури повітря, надбавку щодо вимушених простоїв автомобілів з увімкненим двигуном у холодну пору року застосовано без обґрунтування вимушених простоїв.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового

державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до п.п. 7, 10, 13, 15 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону України органу державного фінансового контролю надається право:

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

- порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до п.п. 46, 49 Порядку проведення інспектування Державною

фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 550 від 20.04.2006 р. якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмовавимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Відповідно до п. 5, 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Відповідно до п.п. 11, 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2000 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № N 27/4248 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Відповідно до п. 2 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УкраїниN 830 від 20.07.1996 р. до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (далі - НДДКР) належать науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій (далі - організації).

Згідно до п. 5 Положення у собівартість НДДКР включаються витрати, пов'язані з їх виконанням головною організацією, а також витрати на виконання робіт сторонніми підприємствами, установами і організаціями.

Відповідно до п. 7 Положення витрати, що включаються у собівартість НДДКР, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами: матеріальні витрати (з вирахуванням вартості зворотних відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів та нематеріальних активів; інші витрати.

Згідно до пп. 5 п. 8 Положення до елемента "Матеріальні витрати" належать:вартість робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються чи надаються сторонніми підприємствами, установами і організаціями або їх структурними підрозділами і не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції (робіт, послуг), оброблення сировини та матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якості сировини і матеріалів, контроль за додержанням встановлених технологічних процесів, поточний ремонт основних виробничих фондів, транспортні послуги сторонніх підприємств, установ і організацій щодо перевезення вантажу на території організації (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового (центрального) складу в цехи (відділення) і доставка готової продукції на склади зберігання).

Відповідно до ст. 121 Кодекс законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Відповідно до п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 59 від 13.03.1998 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 р. за № 218/2658 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Відповідно до п. 8 Інструкції днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.

Згідно до п. 16 Інструкції крім зазначених у пунктах 7 - 15 цього розділу витрат, відрядженому працівникові відповідно до Податкового кодексу України відшкодовуються не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням.

За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

Відповідно до п.п. 1, 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання у 2011 році державної гарантії щодо залучення кредиту для продовження фінансування проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4"» N 659 від 09.06.2011 р. Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Державного космічного агентства щодо залучення під державну гарантію кредиту в сумі, еквівалентній 260 млн. доларів США, у тому числі 83 млн. - для створення ракети-носія "Циклон-4", 177 млн. - для забезпечення участі Української Сторони у створенні наземного комплексу, шляхом укладення кредитного договору між державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" імені М.К. Янгеля" (далі - ДП "КБ "Південне") як позичальником та банком, відбір якого здійснюється в установленому законом порядку, як кредитором для продовження фінансування проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4" відповідно до інвестиційного проекту "Циклон-4", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 786.

Здійснення контролю за реалізацією інвестиційного проекту "Циклон-4" та витрачанням коштів за кредитом, залученим під державну гарантію для фінансування проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4", покладено на Державне космічне агентство.

Відповідно до п. 3.1 Порядку використання кредитних коштів, отриманих ДП «КБ «Південне» під державні гарантії в обсязі 260,0 млн. доларів США для подальшого фінансування проекту «Циклон-4», затвердженого наказом Державного космічного агентства України від 30.12.2011 р. № 418 рентабельність за контрактом з виконання заходів Проекту не може перевищувати 5 % від власних витрат.

Згідно до пп. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України N 859 від 19.05.1999 р. «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» надано керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об'єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, право встановлювати: умови, показники та розміри преміювання. При цьому максимальний розмір премії не може перевищувати розміру посадового окладу керівника підприємства (об'єднання державних підприємств).

Відповідно до п. 6 Постанови Міністерству соціальної політики забезпечити контроль за виконанням цієї постанови та надавати роз'яснення щодо її застосування.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України «Щодо умов оплати праці за контрактом» від 21.04.2011 р. № 4194/0/14-11/13 при визначенні умов і розмірів оплати праці керівників зазначених підприємств враховуються норми постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.99 р. N 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств" (далі - Постанова).

Крім того, слід враховувати, що в Постанові визначений вичерпний перелік і граничні розміри доплат, надбавок і премій, які можуть бути встановлені керівнику державного підприємства.

Будь-які інші виплати, які передбачаються колективним договором, керівнику державного підприємства не встановлюються.

Згідно до пп. ж п. 1 розділу 1 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 100 від 08.02.1995 р. цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: службових відряджень.

Відповідно до пп. 3 п. 3 розділу 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Згідно до п. 12 Постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» N 1145 від 04.12.1981 р. доплата за суміщення професій (посад) не встановлюється в тих випадках, коли робо, що суміщується, передбачена в нормах трудових затрат, обумовлена трудовим договором (входить до кола обов'язків працівника) або доручається працівнику у встановленому законодавством порядку в зв'язку з недостатньою завантаженістю проти діючих норм трудових затрат за основною роботою. Відповідно до п. 5 Постанови порядок та умови суміщення професій (посад), передбачені пунктами 1-4 даної постанови, застосовуються також при розширенні зон обслуговування або збільшенні обсягу виконуваних робіт.

Згідно до п. 1 Інструкції щодо застосування Постанови Ради Міністрів СРСР N 1145 від 04.12.1981 р. «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 14.05.1982 р. № 53-ВЛ під розширенням зон обслуговування та збільшенням обсягу виконуваних робіт розуміється виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового об'єму робіт за однією й тією ж професією або посадою.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України «Про доплату за розширення зони обслуговування або збільшення виконуваних робіт водію» від 27.07.2009 р. № 426/13/84-09 суміщення професій (посад) - це виконання працівником поряд із основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу.

Під розширенням зони обслуговування або збільшенням обсягу виконуваних робіт слід розуміти виконання поряд зі своєю основноюроботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робітза однією й тією ж професією або посадою.

Оскільки за специфікою роботи водій не може працювати на двохавтомобілях одночасно, доплата за розширення зони обслуговуванняабо за збільшення обсягу робіт такій категорії працівників не можебути встановлена.

Водій в межах тривалості робочого часу може працювати наставку, отримувати надбавку за складність, напруженість в роботідо 50 відсотків тарифної ставки, надбавку за класність, доплату заненормований робочий день, доплату за суміщення професій(наприклад, за професією експедитора або вантажника за наявностівакантної посади).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 3 ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до п. 3.1.1.2 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті,затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43 за рішенням керівництва підприємства додатково до надбавки, зазначеної в пп. 3.1.1.1, можуть застосовуватись, за потреби, такі значення надбавки на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, довжина якої менше 2 км (після попередньої перерви із вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години), залежно від фактичної середньої температури повітря:від 0°C (включно) та до -5°C включно - до 2%;нижче ніж -5°C та до -10°C включно - до 4%;нижче ніж -10°C та до -15°C включно - до 6%;нижче ніж -15°C та до -20°C включно - до 8%;нижче ніж -20°C та до -25°C включно - до 10%;нижче ніж -25°C - до 12%.

Примітка 1. Відповідні умови експлуатації, що передбачають перед початком руху перерву із вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години, повинні бути належним чином задокументовані (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах). Порядок застосування цього коефіцієнта повинен бути введений в дію відповідним наказом (розпорядженням) керівництва підприємства.

Примітка 2. Надбавка, зазначена в пп. 3.1.1.2, додається до надбавки, зазначеної в пп. 3.1.1.1, під час розрахунків нормативних витрат палива на частину маршруту - на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, що менше 2 км, - лише у визначених пп. 3.1.1.2 умовах експлуатації.

Примітка 3. Надбавку, зазначену в пп. 3.1.1.2, рекомендується застосовувати у разі великої кількості поїздок на короткі відстані (після тривалої перерви із вимкненим двигуном) у загальному пробігу автомобіля.

Примітка 4. Порядок застосування коефіцієнта, зазначеного в пп. 3.1.1.2, залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища такий самий, як і викладений в примітках 1, 2 і 3 до пп. 3.1.1.1.

Згідно до п. 3.1.13 Норм на підтримання прийнятних (комфортних) температурних умов у салоні автомобіля, а також забезпечення належної оглядовості тощо залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища використовують базові значення надбавки:на обігрів салону, скла тощо залежно від фактичної температури повітря:нижче ніж +5°C та до -5°C включно - до 0,5%;нижче ніж -5°C та до -15°C включно - до 1%;нижче ніж -15°C та до -25°C включно - до 1,5%;нижче ніж -25°C - до 2%.

У разі обґрунтованого використання автономних (незалежних) систем обігріву (за умови відсутності в додатку Г ( v0043361-98 )норм витрат палива на роботу зазначеного обладнання) залежно від фактичної температури повітря:нижче ніж +15°C та до +5°C включно - до 2%;нижче ніж +5°C та до -5°C включно - до 4%;нижче ніж -5°C та до -15°C включно - до 6%;нижче ніж -15°C та до -25°C включно - до 8%;нижче ніж -25°C - до 10%;на охолодження салону автомобіля у разі використання кондиціонера або установки "клімат-контроль" залежно від фактичної температури повітря:від +20°C включно та до +25°C включно - до 5%;вище ніж +25°C та до +30°C включно - до 7%;вище ніж +30°C - до 10%;у разі необхідності використання передбаченої конструкцією автомобіля функції осушення повітря у салоні (що забезпечується за рахунок охолодження повітря і відповідно конденсації вологи у холодильному устаткуванні кондиціонера або установки "клімат-контроль" перед наступним його підігріванням та подачею у салон) в межах фактичної температури повітря навколишнього середовища нижче ніж +20°C та до 0°C включно - до 4%.

Примітка 1. Для всіх автомобілів, крім автобусів, значення надбавки, зазначеної в цьому підпункті, коригується залежно від робочого об'єму двигуна шляхом множення її базового значення на умовний коефіцієнт використання потужності двигуна КВП, що дорівнює КВП = 2000 / Vр, де Vр - робочий об'єм двигуна у кубічних сантиметрах.

Примітка 2. Обґрунтованість використання надбавки на осушення повітря у салоні визначається безпосередньо керівництвом підприємства залежно від фактичних потреб, що визначаються умовами експлуатації та рекомендаціями заводу - виробника автомобіля, наприклад, у разі потреби, швидкого і ефективного очищення скла від конденсату (запітніле скло) в умовах підвищеної вологості повітря навколишнього середовища тощо.

Надбавка не застосовується затемператур навколишнього середовища, при яких використання холодильного устаткування кондиціонера або установки "клімат-контроль" не передбачено конструкцією автомобіля.

При температурі повітря навколишнього середовища нижче ніж +20°C (особливо нижче ніж +15°C) з метою економії палива рекомендовано по можливості вимикати холодильне устаткування кондиціонера або установки "клімат-контроль", таким чином, не застосовуючи надбавку на постійній основі, але при цьому дотримуючись правил експлуатації устаткування відповідно до керівництва з експлуатації транспортного засобу (рекомендацій заводу-виробника).

Примітка 3. Порядок застосування коефіцієнта, зазначеного в цьому підпункті, залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища такий самий, як і порядок, викладений в примітках 1, 2 і 3 до пп. 3.1.1.1.

Відповідно до п. 3.4.3 Норм у разі обґрунтованих вимушених простоїв автомобілів з увімкненим двигуном у холодну пору року, коли є потреба в опаленні салону, або в разі вимушених простоїв у теплу пору року, коли є потреба у використанні кондиціонера чи установки "клімат-контролю", наприклад, під час перевезення спеціальних вантажів або пасажирів, які потребують постійного обігрівання або охолодження салону (кузова) автомобіля для підтримання певної або комфортної температури (у тому числі очікування хворих, інвалідів, особливо для медичних автомобілів і перевезення дітей, а також у разі потреби для належного перевезення пасажирів, клієнтів тощо), - до 5% від базової лінійної норми на одну годину простою, скоригованої відповідно до поточних кліматичних умов шляхом додавання відповідної надбавки, зазначеної в пп. 3.1.13 (з розрахунку у відсотках від базової лінійної норми на одну годину простою).

Правова позиція Верховного Суду України стосовно повноважень органів державної фінансової інспекції здійснювати контроль нарахування та виплати заробітної плати викладена в постанові від 13.11.2012 р. № 21-358а12 та полягає в наступному:

«Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно < … >, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

За змістом пунктів 1, 7 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, встановлені статтею 2 Закону № 2939-XII завдання щодо контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, презюмують наділення контрольно-ревізійної служби правом проводити перевірки стосовно дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті установою державної форми власності заробітної плати працівникам.»

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 13.05.2014 р. по справі № 21-89а14 «органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року (справа № 21-40а14).»

Згідно з ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що на виконання умов державного контрактупро виконання дослідно-конструкторської роботи від 29.08.2003 р. № Р-21-0403 Державним підприємством«Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» здійснювалось виконання робіт за 16 та 17 етапами, щодо яких складено, узгоджено та підписано акти здачі-прийняття робіт, видано посвідчення та проведено оплату. Проте, сума проведеної оплати не відображена підприємством в складі доходів грудня 2013 р. в зв'язку з тим, що документація не була передана Замовнику, що підтверджується відсутністю вантажних митних декларацій.

При цьому, відповідно до умов вказаного контракту датою виконання зобов'язань по окремим етапам є дата підписання (затвердження) Замовником акта про виконання цих робіт, узгодженого з Дніпропетровським представництвом генерального замовника - Національним космічним агентством України; прийняття виконаних по етапам робіт здійснюється з оформленням двостороннього акту, узгодженого з Дніпропетровським ПГЗ-НКАУ, ПГЗ-НКАУ не пізніше наступного дня після підписання (затвердження) документа, який є підставою для закриття етапу роботи (роботи), видає Виконавцю посвідчення встановленого зразку, яке є підставою для пред'явлення платіжного документа.

Таким чином, з аналізу умов контракту та положень чинного законодавства вбачається, що роботи за 16 та 17 етапами по контракту від 29.08.2003 р. № Р-21-0403 є виконаними Виконавцем, прийнятими та оплаченими Замовником, тому у позивача відсутні підстави для не відображення суми 3 287 209,34 грн. в складі доходів підприємства в грудні 2013 р.

Доводи представників позивача щодо необхідності відображення зазначеної суми в бухгалтерському обліку після отримання вантажних митних декларацій не приймаються судом до уваги, оскільки вантажна митна декларація відповідно до умов контракту не є документом, який підтверджує факт виконання робіт.

Враховуючи викладене, п. 2 вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 07.04.2014 р. № 04-06-05-15/3446 в частині встановлення порушення та зобов'язання усунути порушення відповідає вимогам п.п. 1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Державним підприємством«Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» для виконання робіт по контракту від 14.09.2009 р. № АСS-22/2009, укладеного між Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» та Бінаціональною Компанією «Алкантара Циклон Спейс» залучено співвиконавця - Відкрите акціонерне товариство «Дніпроважмаш», з яким укладено контракт 26.02.2010 р. № 0-32/001 на виконання складової частини ОКР «Створення робочих місць для проведення заводських іспитів агрегатів стартового обладнання та стаціонарного стенду збирання головного блоку КРК «Циклон-4» до їх поставки на космодром «Алкантара» на території виконавця».

Виконавцем робіт - Відкритим акціонерним товариством «Дніпроважмаш», залучено співвиконавців, котрі виконали роботи.При цьому виконавець включив вартість послуг сторонніх організацій, у вартості яких вже передбачені адміністративні витрати, до бази розрахунку адміністративних витрат.

Зазначене суперечить вимогам п.п. 11, 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.01.2000 р. № 318.

Таким чином, п. 3 вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 07.04.2014 р. № 04-06-05-15/3446 в частині встановлення порушення та зобов'язання усунути порушення відповідає вимогам п.п. 1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

В п. 4 вимог зазначено про необхідність відшкодування підприємству коштів в сумі 961 579,12 гр. Вказана сума складається з сум виплати добових на відрядження до м. Байконур - 552 279,12 грн. та оформлення відряджень та виплати добових витрат сезонним працівникам - 409 300,00 грн.

В частині встановлення порушення щодо нарахування добових витрат в сумі 552 279,12 грн. п. 4 вимог є обґрунтованим. Незважаючи на те, що м. Байконур на період оренди комплексу «Байконур», є містом федерального значення, це містозалишається адміністративно-територіальною одиницею Республіки Казахстан. Відшкодування добових витрат працівникам підприємства пов'язані з відрядженнями працівників, тобто з їх знаходженням за межами підприємства на певній території. Незважаючи на особливий правовий режим м. Байконур, вказане місто, як вже зазначалося, територіально знаходиться в Республіці Казахстан, тому виплати добових при перебуванні в м. Байконур має здійснюватись в розмірі, встановленому для перебування в Республіці Казахстан.

В п. 4 вимог зазначено, також, про оформлення відряджень та виплату добових сезонним працівникам філії «Пансіонат «Сокіл» та дитячого оздоровчого табору «Зірковий» в сумі 409 300,00 грн.

Зазначені оформлення відряджень та виплата добових витрат суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки працівники приймалися на роботу саме для виконання робіт в філії «Пансіонат «Сокіл» та дитячому оздоровчому таборі «Зірковий», для виконання робіт на певний строк, роботи виконувались тільки в наведених установах.

При цьому, відповідно до положень чинного законодавства, оформлення відряджень та виплата добових витрат здійснюється в разі направлення працівника тимчасово для виконання службових обов'язків, виконання робіт з основного місця роботи до іншого населеного пункту. Прийняття особи на роботу для виконання службових обов'язків або робіт у підрозділі підприємства тільки для виконання робіт в цьому підрозділі,за умов проживання такої особи населеному пункті не за місцезнаходженням підрозділу, не є службовим відрядженням такої особи.

Враховуючи викладене, п. 4 вимог в частині встановлення порушеньта зобов'язання усунути порушення відповідає вимогам п.п. 1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Державним підприємством«Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» укладено з Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» Контракт № 44 від 26.04.2010 р., відповідно до якого договірна ціна розрахована з урахуванням прибутку в розмірі 15 % від власних витрат та з Федеральним державним унітарним підприємством «Центральний науково-дослідний інститут хімії та механіки» (Російська Федерація) - договір № 2904-П, загальна вартість робіт по якому розрахована з урахуванням прибутку в розмірі 20 % від власних витрат.

Контракт та договір погоджені Державним космічним агентством України.

При цьому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання у 2011 році державної гарантії щодо залучення кредиту для продовження фінансування проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4"» N 659 від 09.06.2011 р. здійснення контролю за реалізацією інвестиційного проекту "Циклон-4" та витрачанням коштів за кредитом, залученим під державну гарантію для фінансування проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4", покладено на Державне космічне агентство.

Відповідно до п. 3.1 Порядку використання кредитних коштів, отриманих ДП «КБ «Південне» під державні гарантії в обсязі 260,0 млн. доларів США для подальшого фінансування проекту «Циклон-4», затвердженого наказом Державного космічного агентства України від 30.12.2011 р. № 418 рентабельність за контрактом з виконання заходів Проекту не може перевищувати 5 % від власних витрат.

Таким чином, Державним підприємством«Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» порушено вимоги п. 3.1 Порядку.

Доводи позивача стосовно того, що погодження контракту та договору Державним космічним агентством України є підставою для недотримання п. 3.1 Порядку використання кредитних коштів, отриманих ДП «КБ «Південне» під державні гарантії в обсязі 260,0 млн. доларів США для подальшого фінансування проекту «Циклон-4» не приймаються судом до уваги. Для того, щоб застосування підприємством рентабельності вище 5 % від власних витрат було правомірним Державним космічним агентством України, крім погодження договору та контракту, мали бути внесені відповідні зміни до Порядку використання кредитних коштів, чого контролюючим органом здійснено не було.

Враховуючи наведене, п. 5 вимог в частині встановлення порушень та зобов'язання усунути порушення відповідає вимогам п.п. 1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

При виплаті премії керівнику підприємства позивачем здійснено нарахування премії з розрахунку за посадовим окладом місяця, в якому вона нарахована, а не за посадовим окладом місяця, за який передбачена її виплата.

При цьому, з аналізу умов контракту вбачається, що премія керівнику підприємства має нараховуватись виходячи з розміру 100 відсотків нарахованої заробітної плати за посадовим окладом та фактично відпрацьованого часу. Тобто, складовими для розрахунку премії є розмір нарахованої заробітної плати за посадовим окладом місяця, за який здійснюється преміювання та фактично відпрацьований працівником час в місяці, за який проводиться преміювання.

Таким чином, підприємством протиправно здійснено нарахування премії розрахунку за посадовим окладом місяця, в якому вона нарахована, а не за посадовим окладом місяця, за який передбачена її виплата.

Крім того, з аналізу положень законодавства вбачається, що за час перебування у відрядженні працівнику виплачується середня заробітна плата, у складі якої нараховується, в т.ч. і премія. Зазначене виключає можливість виплати працівнику окремо премії за період перебування у відрядженні.

Враховуючи наведене, позивачем здійснено зайве нарахування та виплату премії керівнику підприємства внаслідок її нарахування в розмірі 100 % посадового окладу, а не в розмірі 100 % нарахованої заробітної плати за посадовим окладом за фактично відпрацьований на робочому місці час (без урахування часу перебування керівника у відрядженні).

Також, умовами контракту для керівника підприємства встановлений вичерпний перелік заохочень та граничний розмір премії, який не може перевищувати 100 % посадового окладу.

Позивачем здійснено зайве нарахування та виплату премії керівнику підприємства внаслідок її нарахування в розмірі, що перевищує розмір посадового окладу керівника.

Таким чином, п. 7 вимог в частині встановлення порушень та зобов'язання усунути порушення відповідає вимогам п.п. 1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представниками позивача в адміністративному позові та в судовому засіданні не надано обґрунтувань, пояснень або доказів в спростування відсутності арифметичної помилки при нарахуванні та виплаті доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт водіям автотранспортних засобів відділу № 39.

Відповідно до проаналізованих положень чинного законодавства водіям не встановлюється доплата за збільшення обсягу виконуваних робіт.

Доводи представника позивача стосовно відсутності у органів Державної фінансової інспекції повноважень щодо контролю трудових відносин, в зв'язку з чим, на думку позивача, перевірка правильності нарахування та виплати заробітної плати є перевищенням повноважень, не враховуються судом. Правомірність перевірки вказаних питань органами Державної фінансової інспекції встановлена законодавством, про що зазначено в рішенні Верховного Суду України, правова позиція якого є обов'язковою для врахування судами.

Таким чином, п. 8 вимог в частині встановлення порушень та зобов'язання усунути порушення відповідає вимогам п.п. 1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порушення, зазначене в п. 9 вимог є похідним від порушень, викладених в п. 8 вимог. В зв'язку з тим, що п. 8 вимог в частині встановлених порушень визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає виконанню, то п. 9 вимог також є обґрунтованими та підлягає виконанню.

Як вбачається з п. 10 вимог недоотримання доходів підприємством виникло в зв'язку з не нарахуванням та неотриманнямнеустойки за порушення термінів поставки за договорами та пропуском строку позовної давності для стягнення неустойки. При цьому,суми неустойки за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань контрагентами є доходом підприємства, який не був отриманий всупереч вимогами нормативно-правових актів.

Що стосується п. 12 вимог, то позивачем не надано доказів в спростування відсутності встановлених в акті ревізії та зазначених в даному пункті вимог порушень.

Враховуючи викладене, п.п.10, 12 вимог в частині встановлення порушень та зобов'язання усунути порушення відповідає вимогам п.п. 1, 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України вимога органу державного фінансового контролю про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, за допомогою вимоги неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст. ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позовуДержавного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа - Державне космічне агентство Українипро скасування пунктів обов'язкових вимог -відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 серпня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.08.2014 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова