Постанова № 40245343, 23.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 р. Справа № 804/3342/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача Кісілевич Є.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та про скасування постанов. -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2013 р. Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про:

- визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіМакушевої Т.П. по винесенню постанови про поновлення виконавчого провадження від 04.01.2013 р. про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013 р. з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4протипраними;

- скасування постанови про поновлення виконавчого провадження від 04.01.2013 р. про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4, винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіМакушевою Т.П.;

- скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013 р. з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4, винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіМакушевою Т.П.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 р. адміністративний позов залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 р. зазначену ухвалу скасовано, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Відповідачем протиправно винесено постанову про поновлення виконавчого провадження від 04.01.2013 р. про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4, оскільки Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та не виключено з реєстру на момент розгляду справи. Що стосується постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013 р., то відповідачем не вчинялося будь-яких дій, спрямованих на стягнення боргу, фактичного виконання виконавчого напису здійснено не було. Крім того, при винесенні вказаної постанови державним виконавцем допущено низку процедурних порушень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» зареєстровано 05.10.2001 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 00130820.

04.01.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т.П. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 34171206.

Відповідно до вказаної постанови державним виконавцем постановою від 12.11.2012 р. було зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4

Підставою для поновлення виконавчого провадження став п. 3.4 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

14.01.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т.П. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4

Підставою для винесення постанови, відповідно до змісту постанови, стало невиконання боржником у встановлений строк виконавчого документу - виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4, для примусового виконання якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2004 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 р. № 804/2778/13-а встановлено наступні обставини:

«Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору підписана не державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т.П., а головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С.

Судом також було з'ясовано, що державний виконавець Макушева Т.П., згідно з наказом Головного управління юстиції у Дніпропетровській області №206-к від 23.01.2013 року з 14.01.2013 року знаходилась у навчальній відпустці.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 6.2, 6.7 Розділу VI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи. При передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.

В судовому засіданні представником відповідача пояснено, що технічно є неможливою зміна державного виконавця в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

На думку суду такі доводи є необґрунтованими, оскільки законність дій державного виконавця не може бути поставлена у залежність від програмного забезпечення та інструкції по веденню відповідного реєстру, а державний виконавець зобов'язаний приймати відповідні рішення від власного імені. Навпаки, на думку суду, саме невнесення змін до Єдиного реєстру відносно зміни державного виконавця призвело до того, що в постанові вказано особу державного виконавця, який первісно прийняв виконавче провадження до виконання.

Суд не вважає належним доказом акт прийому-передачі виконавчих проваджень від 14.01.2013 року, оскільки відповідачем не доведено передачу виконавчого провадження в межах одного органу ДВС за письмовим дорученням начальника відділу та не підтверджено внесення відповідних змін щодо державного виконавця до реєстру.»

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 р. № 804/2778/13-а залишено без змін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 10.06.2014 р. у Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області витребувані додаткові докази - матеріали виконавчого провадження. Копію ухвали отримано відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

На момент розгляду справи витребувані документи відповідачем до суду не надані, про причини неподання документів не повідомлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 вказаного Закону України виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених:пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, якіберуть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» N 2711-IV від 23.06.2005 р. процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно до ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону України у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчийзбір у розмірі 10 відсотківсуми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розміріві сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно до ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якихберуть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінивши усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» підлягають задоволенню частково в зв'язку з наступним.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно відсутності підстав для винесення державним виконавцем постанови про поновлення виконавчого провадження в зв'язку з не виключенням боржника з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зупинення виконавчого провадження є, зокрема, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Проте, виконавче провадження зупиняється саме до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

При цьому, відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.

Враховуючи вказане, державним виконавцем правомірно винесено постанову про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4, оскільки підстави для зупинення виконавчого провадження перестали існувати.

Таким чином, постанова про поновлення виконавчого провадження від 04.01.2013 р. з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4, винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т.П. відповідає вимогам п.п. 1, 3, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіна вимогу суду не надано доказів - матеріалів виконавчого провадження, з яких би вбачався факт отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2004 р.

В зв'язку з наведеним, відповідно до вимог ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, відповідачем не доведено, що боржник був повідомлений про встановлений строк для добровільного виконання та не виконав вимоги виконавчого документа у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк.

Крім того, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено порушення порядку винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Враховуючи наведене, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013 р. з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4, винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіМакушевою Т.П., не відповідає вимогам п.п. 1, 3, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позовні вимоги щодо визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіМакушевої Т.П. по винесенню постанови про поновлення виконавчого провадження від 04.01.2013 р. про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013 р. з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4 протиправними не підлягають задоволенню, оскільки не є належним способом захисту порушеного права. Належним способом захисту є заявлення підприємством позовних вимог про скасування вказаних постанов.

Позивачем сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 182,70 грн., та майнового характеру - 34,41 грн.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, тому судові витрати в розмірі 182,70 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль».

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94,158-163, 167,181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування постанов - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіМакушевої Т.П. від 14.01.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання виконавчого напису № 3630, виданого 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_4

Судові витрати в розмірі 182,70 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 червня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 24.06.2014 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова