Ухвала суду № 40242688, 21.08.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/9414/13-ц Головуючий в 1-й інстанції Номер провадження 22-ц/774/1634/К/14 Вікторович Н.Ю.

Категорія - 27 (I) Доповідач - Братіщева Л.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Грищенко Н.М., Турік В.П. при секретарі: Булах К.А.

за участі: позивача -представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про стягнення боргу.

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що за усним договором позики вона позичила 18.01.2012 року - 5 000 грн., та 09.04.2012 року - 2 500 грн., що підтверджується банківськими квитанціями про перерахування коштів.

За умовами усного договору позичальник зобов'язався на першу вимогу повернути суму коштів, 27.09.2013 року позивач надіслала письмову вимогу на адресу відповідача про повернення коштів, однак відповідач коштів до теперішнього часу не повернув.

В зв'язку з чим позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 7 500 грн., відсотки в сумі 1858, 66 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. та судовий збір в сумі 229, 41 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду від 16 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки у матеріалах справи є квитанції банку про перерахування коштів. Представник відповідача визнав, що відповідач кошти отримав. На письмову вимогу позивача відповідач відповіді не надав чим фактично визнав наявність боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно квитанції ВАТ «Укрсиббанк» № 18 від 18 січня 2012 року ОСОБА_4 було перераховано на рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 5 000грн. відповідно до квитанції № 31 від 09.04.2012 року, на рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 було перераховано 2 500 грн. (а.с. 5).

27 вересня 2013 року на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення суми позики (а.с. 6-8)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що квитанції наявні в матеріалах справи не можуть бути доказом отримання коштів від ОСОБА_4 в якості позики, оскільки в них не зазначена підстава платежу.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Посилання позивача ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що доказами боргу є квитанції банку про перерахування коштів безпідставні та спростовуються обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи квитанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстава платежу в квитанції не зазначена, а тому вони не є доказом отримання коштів відповідачем від позивача ОСОБА_4 у розумінні ст.ст. 57 -59 ЦПК України

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу.

Крім того, як вбачається з копії рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 року, долучених в суді апеляційної інстанції за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3, позивач зверталась до суду за захистом свого права і надавала спірним коштам інший правовий статус, а саме як безпідставно отримані та збережені кошти.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів отримання відповідачем ОСОБА_2 коштів від ОСОБА_4 в якості позики.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : /підпис/

Судді: /підписи/