Ухвала суду № 40241544, 21.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2014 рокусправа № 804/8997/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Панченко О.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

за участю:

представника відповідача: Ваховської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі №804/8997/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТГ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТГ» звернулось до суду із позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 06 лютого 2013 року №0000121504 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06 лютого 2013 року №0000131504, прийняті Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, що є підставою для їх скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" за № 0000121504 від 06.02.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0000131504 від 06.02.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, висновками перевіряючих осіб, які зроблені в Акті перевірки, та які, на думку ДПІ свідчать про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.01.2013р. по 16.01.2013р. повноважними особами ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СТГ» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення по Декларації з ПДВ за листопад 2012 року, за результатами якої складено Акт №149/152/35679714 від 23.01.2013 р. (а.с.12-23) (далі по тексту - Акт перевірки)

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ТОВ «СТГ»:

- в порушення п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 та п.102.5 ст.102 Податкового Кодексу України ТОВ «СТГ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2012 року на суму 261206 грн.;

- в порушення п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 та п.102.5 ст.102 Податкового Кодексу України TOB «СТГ» не визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за результатом поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 24515,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №149/152/35679714 від 23.01.2013р., ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська винесено податкові повідомлення-рішення від 06.02.2013р.:

№0000121504, яким ТОВ «СТГ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 261 206,00 грн. за листопад 2012 року (а.с.34)

№0000131504 від 06.02.2013 року, яким ТОВ «СТГ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 36 772,50грн., в тому числі за основним платежем - 24 515грн. та штрафні (фінансові) санкції - 12 257,50грн. (а.с.35)

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно задекларовано від'ємне значення в декларації, а зменшення позивачу розміру від'ємного значення податку на додану вартість через порушення строків давності є помилковим.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з Акту перевірки, висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, ДПІ дійшла з огляду на наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «СТГ» подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року від 20.12.2012 року №9080477481 з додатками до неї, в якій позивачем задекларовано:

рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» складає 3 422,00грн.;

рядок 21 - «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 264 628грн. (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду);

рядок 22 - «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 261 206грн.;

рядок 24 - «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 261 206грн.

В довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за листопад 2012 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: травень 2008 року - 27 370грн.; червень 2008 року - 45 020грн.; липень 2008 року - 141 996грн.; серпень 2008 року - 21 436грн.; жовтень 2008 року - 7 451грн.; грудень 2008 року - 668грн.; січень 2009 року - 804грн.; липень 2009 року - 16 461грн.

Враховуючи, що позивач мав скористатися правом на бюджетне відшкодування в момент виникнення такого права, зокрема, у квітні 2009 року, а нормами податкового законодавства не передбачено відстрочення використання такого права з моменту його виникнення, ДПІ робить висновок про завищення позивачем розміру від'ємного значення по Декларації з ПДВ за листопад 2012 року та зазначає, що завищення ТОВ «СТГ» залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року по від'ємним значенням, що сформовані у податкових деклараціях з ПДВ за травень-серпень, жовтень, грудень 2008 року, січень, липень 2009 року, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року.

Ці висновки ДПІ обґрунтовує і висновками раніше проведених документальних позапланових невиїзних перевірок з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації за квітень 2012 року та по декларації за червень 2012 року, що знайшло своє відображення на стор.4-5 Акту перевірки.

На стор.11 Акту перевірки, ДПІ зазначила про пропуск позивачем 1095 днів, встановлених п.102.5 ст.102 ПК України в частині включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за травень-серпень , жовтень, грудень 2008 року, січень, липень 2009 року у загальній сумі 261 206грн.

Крім того, з урахуванням вимог п.200.1, п.200.2, п.200.3 та п.200.4 ст.200 ПК України, ДПІ зробила висновок про заниження ТОВ «СТГ» суми ПДВ, яка підлягає сплаті до державного бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 24 515грн. (відповідно до акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТГ» від 11.09.2012 року №2301/152/35679714 залишок від'ємного значення складав 49грн., таким чином 5 315грн. позитивне значення липня 2012, 5 564грн. позитивне значення серпня 2012 року, 5 254грн. позитивне значення вересня 2012 року, 5 009грн. позитивне значення жовтня 2012 року, 3 422грн. позитивне значення листопада 2012 року).

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «СТГ» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 23.01.2013 року №149/152/35679714 не містить.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу також передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналізуючи наведену норму, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) та відшкодування сум.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач не подавав заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже строк давності тривалістю у 1095 днів на даний випадок не розповсюджується. Відповідне декларування ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Виходячи з норм податкового законодавства, платник податку у разі виникнення від'ємного значення ПДВ має право включити його до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Заявлення від'ємного значення ПДВ або його частини до бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника податку. Не використання платником податку такого права не позбавляє його права на включення суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, в Акті перевірки зазначено, що позивач мав право на саме на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення такого права.

Податковий кодекс України не зобов'язує платника податку декларувати бюджетне відшкодування у разі фактичної оплати від'ємного значення і не позбавляє платника податку права на декларування від'ємного значення в наступних періодах у разі незаявлення його до бюджетного відшкодування.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення є обґрунтованими.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість та посилань на акти попередніх перевірок позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 ПК України).

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу.

Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до увагу законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, було відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили та яким би було встановлено правомірність податкових повідомлень-рішень, які приймалися за результатами попередніх перевірок, і відповідно встановлено правомірність висновків ДПІ щодо завищення залишку від'ємного значення, то позивач мав право відображати спірні показники від'ємного значення у наступних податкових періодах і з урахуванням їх значень декларувати суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції прийняте вірне по суті рішення, суд апеляційної інстанції вважає за можливе залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі №804/8997/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 22.08.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: О.В. Юхименко