П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
19 серпня 2014 р. Справа № 820/12237/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Гнатченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі за текстом - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідач), в якому просить суд: скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 22.05.2014 року № 000099/20-40-21-02/НОМЕР_1, № 000100/20-40-21-02/НОМЕР_1, № 000101/20-40-21-02/НОМЕР_1 та № 000102/20-40-21-02/НОМЕР_1.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняті неправомірно та підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч нормам діючого законодавства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування позовних вимог та матеріали адміністративної справи.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у запереченні на позов.
Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з таких підстав та мотивів.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Суд зазначає, що механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст.. 17 Закону № 481/950ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790.
Згідно з п. 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є , зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до пп. 20.1.19, 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи доходів і зборів уповноважено застосувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них, а також складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення ат виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що співробітниками податкової міліції Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області було складено адміністративний протокол № 34/26-019 від 25.04.2014 року у відношенні ФОП ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 34/26-019 від 25.04.2014 року вбачається, що ФОП ОСОБА_3 в приміщенні магазину за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, 233, який належить йому на праві власності, організована та проводиться господарська діяльність без одержання відповідних документів дозвільного характеру (ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та торгового патенту). Також зазначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби були вилучені та передані на тимчасове відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_3 до прийняття судом рішення по справі про адміністративне правопорушення.
Так, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області № 000099/20-40-21-02/НОМЕР_1, № 000100/20-40-21-02/НОМЕР_1, № 000101/20-40-21-02/НОМЕР_1 та № 000102/20-40-21-02/НОМЕР_1 від 22.05.2014 року до ФОП ОСОБА_3 застосовані фінансові санкцій у вигляді штрафу за порушення провадження власної господарської діяльності..
Відповідно до ч. 33 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання внесено до Єдиного реєстру.
Представник відповідача зазначив, що податковим органом встановлено, що місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, розташоване за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, 233, ФОП ОСОБА_3 не внесено до Єдиного державного реєстру, а отже контролюючим органом не вчинялися відповідні заходи по внесенню до Єдиного Державного реєстру такого місця зберігання алкогольних та тютюнових виробів.
Відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону № 482/95-ВР передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 грн..
Як вбачається з акту огляду та опису майна від 25.04.2014 року, податковим органом зафіксовано вартість кожної одиниці товару, що знаходився за місцем реалізації, тобто загальна вартість алкогольної продукції складає 10684,50 грн. та тютюнової продукції складає 999,00 грн..
Так, керівником ГУ Міндоходів у Харківській області прийняті рішення від 22.05.2014 року № 000099/20-40-21-02/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 100 відсотків вартості алкогольної продукції, яка знаходилась в такому місці зберігання, а також рішення від 22.05.2014 року № 000101/20-40-21-02/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн..
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у низ ліцензій.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення № 34/26-019 зафіксовано, що в приміщенні магазину за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радянська, 233, позивачем здійснювалась торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.
Слід зазначити, що відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн..
Так, керівником ГУ Міндоходів у Харківській області прийняті рішення від 22.05.2014 року № 000102/20-40-21-02/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 21369,00 грн., а також рішення від 22.05.2014 року № № 000100/20-40-21-02/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1980,00 грн..
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського районного суду Харківської області від 26.05.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 340,00 грн.. Зазначена постанова набрала законної сили.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Представником позивача в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності рішення відповідача. Водночас, представником відповідача в повному обсязі доведено правомірність та відповідність нормам чинного законодавства оскаржуваного рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 серпня 2014 року.
Суддя Супрун Ю.О.
Судове рішення № 40241535, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/12237/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: