Ухвала суду № 40240929, 30.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2013 рокусправа № 1170/2а-3722/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря - Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. у справі № 1170/2а-3722/11

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: Головне управління Держкомзему у Кіровоградській області

відповідач-2: Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області

про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області середнього заробітку за період затримки розрахунку з 01.12.2007 р. до 01.10.2011 р. в сумі 31,819 грн. та стягнення з Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області моральної шкоди в сумі І6 тис. грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначено пенсію як державному службовцю, у зв'язку з чим він мав право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів, яку Держкомзем на час виходу позивача на пенсію не виплатив. Оскільки сума грошової допомоги своєчасно виплачена не була, позивач вважає, що Держкомзем зобов'язаний сплатити середній заробіток за час затримки виплати допомоги.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що норми ст. ст. 116, 117 КЗпП, на які посилається позивач, стосуються своєчасно не виплаченої заробітної плати, а не окремо нарахованої грошової матеріальної допомоги., право на отримання якої виникло у позивача вже після звільнення з моменту призначення пенсії. Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди відхилено судом, як такі. що не підтверджені належними доказами.

Не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 р., позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність рішення суду нормам матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Так, позивач зазначає, що рішення суду не відповідає нормам ст. ст. 116, 117, 237 -1 КЗпП., які покладають на роботодавця обов'язок здійснити розрахунок з працівником у день звільнення, виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку та відшкодувати моральну шкоду, що виникла внаслідок порушення прав працівника у сфері трудових відносин.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло. Представники сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, до суду не прибули.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 р. по адміністративній справі № 2а-728/08, яка набрала законної сили 04.05.2011 року згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.05.2011 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у сумі 6770 грн.

Як встановлено під час розгляду справи та відображено в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2008 р.,30.11.2007 року, на підставі наказу відповідача від 27.11.2007 року № 47-к, позивача було звільнено з посади головного спеціаліста загального відділу за станом здоров'я згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП. При звільненні позивачеві була виплачена вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку.

З 26.12.2007 року (моменту призначення йому пенсії державного службовця), позивач двічі письмово звертався до відповідача з проханням виплатити йому грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, з приводу чого отримав відмову. Отже, грошова допомога була стягнута з відповідача у судовому порядку.

Позовні вимоги у даній справі позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ч. 1 ст.116 КЗпП України - виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації проводяться в день звільнення. У разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація, згідно з ч.І ст.117 КЗпП України, - повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також відшкодувати моральну шкоду, виходячи з норм ст. 237-1 КЗпП.

Вимоги позивача не можна визнати такими, що відповідають чинному законодавству, виходячи з наступного.

Кодекс законів про працю не регулює правовідносини, пов'язані із соціальними гарантіями та пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України "Про державну службу"від 16 грудня 1993р. регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.Відповідно до частини 13 статті 37 названого Закону, державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.Однією з необхідних умов для отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є вихід на пенсію, тобто фактичне призначення пенсії держслужбовця. В той же час, названий закон не передбачає обов'язку державної установи здійснити виплату середнього заробітку за час затримки виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів. Норми аналогічної нормам ст. 231-1 КЗпП Закон України «Про державну службу» також не містить.

Що стосується загальних підстав для стягнення моральної шкоди, слід зазначити наступне. Відповідно до частини 2 статті 23ЦК моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як свідчить зміст позовної заяви про названі обставини у ній не йдеться, натомість позивач посилається на наявність шкоди, заподіяної внаслідок погіршення зору під час трудової діяльності.Отже, слід дійти висновку, що доводи апеляційної скарги, у якій позивач посилається на законодавство, що не регулює спірні правовідносини, не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 р. - без змін.

Керуючись ст.. ст.. 195, 196, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 р. - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай