Постанова № 40239054, 21.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2014 року № 813/5617/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

за участю представників :

позивача - Шалай В.Я.

відповідача - Партем М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області до Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області звернулась до суду із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, в якій просить скасувати постанови про накладення штрафу від 16.07.2014 р. та від 25.07.2014 р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що постановою Пустомитівського райсуду від 16.04.2014 року позивача зобов»язано виконати рішення сесії Сокільницької сільської ради №496 від 05.01.2009 року. Позивач на адресу відповідача скеровував двічі заяви про роз»яснення виконання судового рішення, так як яким чином чи які саме конкретні дії має вжити сільрада незрозуміло. 04.07.2014 року надійшла відповідь про те, що резолютивна частина рішення суду є зрозумілою та державний виконавець не вбачає підстав для звернення до суду за роз»ясненням. Дане питання винесено на сесію сільської ради, на якій 10.07.2014 р. розглянуто та винесено рішення № 567. Вважає, що даним рішення виконано вимоги державного виконавця по виконанню рішення суду, тому просить поновити строки для оскарження постанови про накладення штрафу від 16.07.2014 р. та скасувати постанови про накладення штрафу від 16.07.2014 р. та від 25.07.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що вважає, що рішення суду виконано повністю, строк на оскарження постанови від 16.07.2014 року пропущено з поважних причин, так як така отримана лише 04.08.2014 року. Просив позов задоволити.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області подав заперечення на позов, у якому зазначив, що на виконанні перебувають виконавчі провадження №43498624, 43498531 та 43498738 про зобов»язання Сокільницької сільської ради виконати рішення №496 від 05.01.2009 року «Про затвердження списку користувачів земельними ділянками, які розміщенні в запропонованому кварталі забудови», які залишаються невиконаними, так як рішенням сесії №567 від 10.07.2014 р.відмовлено у виконанні рішення №496 від 05.01.2009 року. Вважає, що постанови про накладення штрафу є правомірними, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні запереченню, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У відділі державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області на виконанні знаходяться виконавчі провадження №43498624, 43498531 та 43498738 про зобов»язання Сокільницької сільської ради виконати рішення №496 від 05.01.2009 року «Про затвердження списку користувачів земельними ділянками, які розміщенні в запропонованому кварталі забудови».

Постановою від 29.05.2014 року відкрито виконавче провадження та надано Сокільницькій сільській раді строк до 05.06.2014 року для добровільного виконання рішення суду.

24.06.2014 року державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що під час виходу за адресою голови та секретаря сільської ради не було на місці.

04.07.2014 року державним виконавцем складено акт, яким встановлено, під час виходу за адресою, рішення суду не виконано, надано підтвердження про включення питання про виконання вищезгаданого рішення на позачергову сесію Сокільницької сільської ради, яка відбудеться 10.07.2014 року.

15.07.2014 року державним виконавцем складено акт, яким встановлено, під час виходу за адресою, рішення суду не виконано, отримано рішення про відмову у виконанні рішення №496 від 05.01.2009 року.

16.07.2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Сокільницьку сільську раду в розмірі 680 грн.

24.07.2014 року державним виконавцем складено акт, яким встановлено, під час виходу за адресою, рішення суду не виконано.

25.07.2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Сокільницьку сільську раду в розмірі 1360 грн.

Позивач вважає, що рішення суду виконано повністю, так як на позачерговій сесії Сокільницької сільської ради прийнято рішення №567 від 10.07.2014 р., яким вирішено відмовити гр.. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у виконанні рішення №496 від 05.01.2009 року «Про затвердження списку користувачів земельними ділянками, які розміщенні в запропонованому кварталі забудови».

Суд вважає причини пропуску строку позивачем на оскарження постанови про накладення штрафу від 16.07.2014 року поважними, так як позивачем надано конверт із зазначенням дати надсилання - 31.07.2014 року, а відповідачем в судовому засіданні таке не спростовано.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами частини 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 6 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно із ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Суд вважає, що державним виконавцем правомірно винесено постанови про накладення штрафу, так як постанова Пустомитівського районного суду від 16.04.2014 року не виконана, посилання позивача на рішення сесії сільської ради №567 від 10.07.2014 р. є помилковим, так як даним рішенням відмовлено гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у виконанні рішення №496 від 05.01.2009 року «Про затвердження списку користувачів земельними ділянками, які розміщенні в запропонованому кварталі забудови».

Суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що є незрозумілим яким чином необхідно виконати рішення суду, тому він звертався за державного виконавця за роз»ясненнями, так як позивач має право звернутись до суду відповідно до ст.170 КАС України за роз»ясненням рішення суду чи відповідно до ст.263 КАС України - з заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

В той же час, ЄСПЛ визначає, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Виходячи з вищенаведеного, оскільки позивачем не було виконано вимоги державного виконавця та не виконано рішення суду, яке набрало законної сили, без поважних причин, оскаржувані постанови про накладання штрафу є належним способом забезпечення виконання рішення суду і винесена у порядок та спосіб, що передбачені чинним законодавством, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з позивача слід стягнути 1753,92 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області до державного бюджету України судовий збір в сумі 1753,92 (одна тисяча п»ятсот три грн..92коп) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 22.08.2014 року.