Рішення № 40238647, 26.08.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6208/14 Справа № 2-6975/11 Головуючий у 1 й інстанції - Трещов В.В. Доповідач - Козлов С.П.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Прозорової М.Л.,

при секретарі: Савеленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2011 року Публічне акціонерне товариство «ХОУМ КРЕДИТ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17.11.2006 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №178.840.06.02, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США, та між банком і ОСОБА_3 було укладено договір поруки №178.840.06.02.1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, але ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконав і станом на 28.09.2010 року сума його заборгованості становить 1 854 526 грн. 73 коп., яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 275 243 грн. 32 коп., заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 121 489 грн. 79 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками в розмірі 1 457 793 грн. 62 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2011 року позивача було замінено на Публічне акціонерне товариство «Банк Восток», ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2012 року - на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року - на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом.

З таким висновком суду погодитися не можна.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 554ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством «ХОУМ КРЕДИТ БАНК», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №178.840.06.02, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк користування з 17.11.2006 року по 16.11.2007 року, а також 17.11.2006 року між банком і відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки №178.840.06.02.1, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, проте відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконали і станом на 28.09.2010 року їх кредитна заборгованість становила 1 854 526 грн. 73 коп., яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 275 243 грн. 32 коп., заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 121 489 грн. 79 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотків в розмірі 1 457 793 грн. 62 коп., що відповідачами не спростовано.

За змістом ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Між тим, відмовляючи в задоволені позову про стягнення вказаної заборгованості за пропуском строку позовної давності банком, який звернувся до суду з таким позовом лише 11.01.2011 року, в той час коли за умовами договору кредит був наданий на строк по 26.11.2007 року, суд залишив поза увагою положення ч. 2 ст. 264 ЦК України, згідно якої позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, і не врахував, що раніше в листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство «ХОУМ КРЕДИТ БАНК» в межах трирічного строку зверталося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з таким позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором і його розірвання, що підтверджується ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2010 року про повернення позову за непідсудністю і свідчить про переривання строку позовної давності, у зв'язку з чим правових підстав для його застосування у суда не було.

Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для стягнення спірної заборгованості з ОСОБА_3, оскільки за умовами договору поруки поручитель відповідає як солідарний боржник з визначенням терміну повернення кредиту - 16 листопада 2007 року, а матеріали справи не містять даних про направлення їй кредитором відповідної вимоги у встановлений законом строк, що в даному разі є підставою для відмови в задоволенні вказаних позовних вимог до неї як до поручителя відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З урахуванням наведеного рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 та про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_3 на підставі ст. 309 ЦПК України та ст. ст. 559, 1054 ЦК України.

Підлягає також стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3647 грн. (1820 + 1827) відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з урахуванням понесених ним витрат у судах першої і апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області 09.09.1997 року) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» (адреса: 49051 м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 24, р/р 29094007, МФО 307123, код ЄДРПОУ 26237202) заборгованість за кредитним договором №178.840.06.02 від 17.11.2006 року станом на 28.09.2010 року в розмірі 1 854 526 грн. 73 коп., яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 275 243 грн. 32 коп., заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 121 489 грн. 79 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотків в розмірі 1 457 793 грн. 62 коп., та судовий збір в розмірі 3647 грн..

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: